Тільки третина спадщини в Україні оформляється заповітами. Про це свідчать щорічні статистичні звіти про роботу державних і приватних нотаріусів, повідомив міністр юстиції Олександр Лавринович.
Як повідомляє прес-служба Мін'юсту, наприклад у 2011 році в Україні отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом лише близько 30% спадкоємців. Решта 70% - отримали право на спадщину за законом.
У цьому контексті міністр відмітив низьку активність українців по юридичному захисту майнових прав, зокрема у шлюбі.
Так, згідно зі статистичними звітами нотаріусів, щорічно українці нотаріально завіряють близько 150 тисяч заповітів. При цьому, заповіти подружжя складають в цілому мізерну частку. Наприклад, у 2010 році заповіти подружжя склали 0,1% від загальної кількості заповітів, у 2011-му - 0,15%.
У повідомленні уточнюється, що заповіт подружжя складається щодо майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі складання спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.
«Практично не набув популярності в Україні й інститут шлюбного контракту, який дозволяє юридично регулювати майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки, зокрема після розірвання шлюбу. Так, наприклад, протягом восьми років дії Сімейного кодексу України можливістю укласти шлюбний договір скористалися лише близько 7,5 тис. подружніх пар. З них майже 1,5 тис. - у 2011 році. При цьому, як свідчить нотаріальна практика, часто шлюбні договори укладаються подружніми парами, де один з подружжя є іноземцем», - йдеться в повідомленні.
Інститут шлюбного контракту з'явився в Україні у 1992 році з внесенням доповнень до Кодексу про шлюб та сім'ю. На сьогодні поняття, зміст, правила укладання та розірвання шлюбного договору визначені главою 10 Сімейного кодексу України, який набув чинності 1 січня 2004 р.
Лавринович зазначив, що такі показники свідчать про недостатню поінформованість громадян щодо механізмів захисту майнових прав.
