15 квітня усі православні християни відзначатимуть Великдень. Для більшості українців цей день знаменується дотриманням давно усталених традицій. Ми печемо паски, готуємо традиційні страви, фарбуємо яйця і йдемо до церкви, щоб усе це освятити. ForUm вирішив поцікавитися, чи завжди так відзначали Світле Христове Воскресіння.
Витоки і традиції святкування Великодня
Витоки цього свята йдуть углиб християнських часів. Наші предки тривалий час святкували Новий рік навесні. Це було пов'язано з тим, що українці пов'язували початок року з початком весняно-польових робіт. Це свято вважалося Великим днем і знаменувало народження божества, що уособлювало сонце. Після прийняття християнства Новий рік поступово змістився на інший час, а навесні стали відзначати інший Великий день - Великдень, Світле Христове Воскресіння.
Як розповідає кандидат філологічних наук, доцент кафедри фольклористики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Наталія Салтівська, точно можна сказати, що у наших предків традиції дохристиянського періоду накладалися на нові, запропоновані церквою. Навіть зараз можна стверджувати, що християнська догматика зберігається, але в цьому святі залишилося багато різних нехристиянських і позацерковних елементів.
Як відомо, Великдень - це не одне свято, а цілий комплекс обрядодії. Так, Великодню передує тривалий і строгий сорокаденний піст. Кожен тиждень також має свої закономірності. Наприклад, на перший тиждень припадає найсуворіший піст. Велике значення наші предки надавали четвергу. Цього дня щотижня господиня вибирала найкраще поліно і закидала його на горище, щоб потім на них пекти паску.
Цікаво, що раніше у четвер першого тижня посту дівчата ворожили. Наталія Василівна розповідає, що вони варили кашу в горщику, а потім закопували його на вулиці. «Зрозуміло, що це ще дохристиянська традиція».
В останній тиждень перед Великоднем український народ починав ретельну підготовку до свята. З середи починали прибирати в будинку і у дворі. Обов'язково намагалися придбати щось нове, щоб весь наступний рік був успішним, щоб у сім'ї постійно був прибуток.
Чистий четвер був найважливішим днем останнього тижня посту. Мати вставала до сходу сонця, щоб вмитися, після чого умивала дітей. За народними віруваннями, в цей день вода набуває цілющих властивостей і забирає всі хвороби. Цього ж дня, за словами Салтівської, проходила Страсна вечеря, під час якої поминали померлих. Готували капусник, рибу, вареники з сушеними вишнями та кутю з медом. Українці вірили, що в цей день мертві предки збираються в церкві на свою Пасху, тому четвер називали Навським, Мертвецьким.
Мало хто знає, що процес замісу тіста для паски носив сакральний характер. Починали це робити, за словами Наталії Василівни, в страсну п'ятницю і надавали цьому процесу величезне значення. «Ніхто не повинен був бути присутнім при цьому, ніхто не повинен був заважати».
У суботу йшли до церкви до причастя, особливо ті, хто не встиг під час посту. Саме в цей день прийнято було фарбувати яйця. А коли все було готово, наші предки збирали кошик і йшли на службу.
У неділю, після приходу з церкви, люди починали розговлятися насамперед паскою або яйцем, і обов'язково обмінювалися привітанням або христосувалися. Традицією було відвідувати родичів і хресних, з якими теж віталися традиційними вітаннями. Більш того, вітатися таким привітанням українці продовжували ще сорок днів після Великодня.
У наш час не дивно побачити у великодньому кошику алкоголь та інші казусні речі. Хто що хоче, те й святить. Раніше було трохи інакше - хто що може, те і святить.
Доцент кафедри фольклористики КНУ імені Тараса Шевченка розповідає, що у ХІХ столітті в кошику традиційно була паска (часто і не одна), яйця, ковбаса, сало і хрін.
«Якщо люди могли собі дозволити, то запікали маленьке порося і несли до церкви з хроном у роті». Наші пращури обов'язково освячували сіль, яку перед цим ретельно готували. Так, господиня клала в ганчірочку сіль, яку випалювала вогнем у печі. «Цією сіллю посипали страви, а також підмішували в корм худобі. Вірили, що вона мала захисні властивості».
Як раніше, так і зараз, люди надавали великого значення освяченим продуктам, часто навіть сакральне. Так, наші предки вважали, що святу паску потрібно різати таким же ножем. Тому майже у всіх кошиках можна було його побачити. Навіть зараз іноді зустрічаються люди, які несуть освятити ніж.
Якщо говорити про сучасні традиції цього свята в Україні, то в різних регіонах нашої країни вони відрізняються. Це пов'язано з тим, що спочатку святкування Великодня переслідувалося церквою, оскільки супроводжувалося нехристиянськими традиціями. Потім радянська влада категорично забороняла всі релігійні святкування. Наприклад, центральна Україна більше піддалася репресіям і голодовкам. Тому населення поколіннями не передавало свої знання. У західних регіонах України антирелігійний пресинг був слабшим, сучасні традиції більш схожі з давніми.
А як святкують Великдень сусіди
У Польщі Великдень прийнято відзначати в батьківському домі. Після Великодня поляки обливають один одного водою. Пофарбовані яйця вважаються головним символом цього свята. У Польщі найбільш розповсюдженим методом фарбування є варіння яєць у відварі з лушпиння цибулі, кори дикої яблуні (коричневий колір) або в стоячій воді з видовбаного стовбура дуба. Фіолетовий колір виходить з пелюсток квітів темної мальви, а зелений - з почок осики.
У Франції улюбленою пасхальною розвагою є пікніки. Французи з сім'ями або компаніями збираються на природі, щоб приготувати різноманітні омлети. У цій країні теж фарбують яйця, але переважно в червоний колір. З ними французи влаштовують ігри, подібно нашим. Дарують багато подарунків та листівок, радіючи весні і Воскресінню Христа. У ці дні особливо багато прочан відправляється до Лурду.
У Швеції вважається, що у великоднє свято на вулиці виходить вся нечиста сила, тому головною традицією у шведів є розведення багать. Вони покликані відлякувати всю нечисть. Влаштовуються навіть змагання, чиє багаття більше і яскравіше.
Вони також прикрашають свої будинки яскравими барвистими квітами та іграшками у вигляді курчат.
В Ісландії Пасха - це веселе свято. Основним великоднім подарунком є також яйце. Їх, як і в Україні, розписують вручну спеціальними пензликами й фарбами або фарбують в цибулинні. Відмінністю від наших традицій є те, що яйця влаштовують на голові іграшкового курчати, що служить символом нового, світлого життя. Основною стравою на Великдень шведи вважають ягня, запечене з овочами та рисом.
В Італії це свято відзначають дуже урочисто. У Великодню неділю на головній площі Рима збираються тисячі людей, щоб почути привітання Папи. Італійці печуть коломбу - це щось на зразок нашої паски, але з лимонним ароматом. Наступного дня після Пасхи в італійців прийнято ходити на пікніки із сусідами і друзями родини.
Кожна країна, кожен народ, і навіть кожна сім'я по-різному сприймають і святкують Великдень. І хоча, у порівнянні з давніми традиціями, сучасні святкування трохи змінилися, для абсолютної більшості Пасха залишається світлим і важливим святом.
Інна Мазура,
