У разі підписання Україною угоди про асоціацію з ЄС заходи Росії «у відповідь» не будуть надто жорсткими. Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко відмітив це в ексклюзивному коментарі ForUm'у. Причина, насамперед, у тому, що незабаром РФ вступає в СОТ, а це різко обмежить можливості щодо застосування загороджувальних заходів у зовнішній торгівлі. Наприклад, у рамках СОТ повністю заборонено такий обмежувальний механізм, як міжнародні торговельні квоти (крім АПК, і то з багатьма застереженнями).
Разом з тим, у росіян залишається можливість використовувати технічні бар'єри, виставивши певні вимоги до товарів, що надходять на внутрішній ринок. У першу чергу це може торкнутися харчової продукції (як у випадку з сиром). Але і в цьому випадку суперечки можна вирішувати цивілізовано, в т.ч. через судові інстанції СОТ.
Устенко згоден, що обіцяні Москвою жорсткі заходи могли б серйозно вдарити по вітчизняній економіці. Так, експорт до країн Митного союзу сьогодні складає близько 35% у загальній структурі українського товарного експорту.
«Причому, на відміну від європейського напряму, це багато в чому продукція з високою доданою вартістю - машини й обладнання. Так, близько 70% нашої машинобудівної продукції надходить саме до Росії. А це робить дану експортну статтю вразливою», - повідомляє експерт.
Крім того, за його словами, при підписанні угоди про асоціацію Брюссель буде лобіювати інтереси Києва щодо РФ. І остання не буде вживати дії, які призвели б до погіршення відносин з Євросоюзом. Адже у багатьох великих російських компаній є стратегічні бізнес-інтереси на європейських ринках. Нарешті, бізнес Росії зацікавлений у вступі України в зону вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС, тому що зможе використовувати нашу країну для спрощення власних поставок на євроринки. Це буде можливо, серед іншого, за рахунок створення резидентних компаній в Україні, які від свого імені продаватимуть товари в Європу в рамках ЗВТ. Частина виробництв з Росії може бути перенесена на нашу територію, що створить нові робочі місця і підтримає вітчизняну економіку, вважає Устенко.
Він додає, що деякі російські галузі зацікавлені у збереженні українського імпорту. Це стосується труб, машинобудування та ін.
«Тим самим, федеральні лобісти не дозволять центральній владі «перегнути палицю» в боротьбі з поставками з України. Це все посилює переговорні позиції Києва, хоч частка країни на європейських і російських ринках і невелика. Тому я вважаю, що ЗВТ і з ЄС, і з СНД зможуть існувати паралельно, і наші інтереси будуть дотримані», - говорить аналітик.
«І в будь-якому випадку, чим більше ми диверсифікуємо наші експортні товаропотоки, тим менші ризики ослаблення поставок на якихось окремих напрямах. Так, згідно з ІІ частиною договору про ЗВТ з СНД, сторони не будуть вводити нових бар'єрів у взаємному товарообігу і послаблять діючі обмеження, - розповідає Устенко. - Тривають переговори про ЗВТ і з Канадою, Ізраїлем, Туреччиною, Хорватією».
Якщо ж брати по потенціалу для вітчизняного експорту, то ринок ЄС сукупно становить $ 16 трлн, а МС - до $ 1,8-2 трлн. «Неважко зрозуміти, який з цих ринків для нас важливіший і перспективніший», - підсумовує Устенко.
Андрій Боярунець,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
