Київський метрополітен давно став найпопулярнішим засобом пересування по столиці. Його послугами користуються мільйони. І чим активніше зростає мегаполіс, тим більше пасажирів у метро – сьогодні потрапити у пробку можна і під землею, де до звичайної для городянина боязні натовпу і злодіїв приєднується ще і клаустрофобія. Кореспонденти ForUm'у з'ясували, чому так відбувається і як вибратися із «підземної» товкучки без шкоди для здоров'я і психіки.
Все починалося з червоної лінії
Київський метрополітен справно служить жителям і гостям столиці вже понад півстоліття. Він відкрився 6 листопада 1960 року і був третім числом в СРСР (після московського та ленінградського). Тоді у ньому була тільки одна лінія (червона) і п'ять станцій: «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро». Потяги у 60-х складалися із 3-х вагонів. На добу метрополітен перевозив тільки 110 тис пасажирів.
До 2012 року метрополітен істотно розрісся. Станцій уже 52, а ліній – 3, вагонів у потязі – 5. На добу, за даними за минулий рік, його послугами користувалося приблизно 1 млн. 400 тис. пасажирів.
Але цифри – цифрами, а реалії – реаліями. Пасажирів і проблем у метрополітену з кожним роком все більше.
Ох уже ця «Вокзальна»! Ох уже ці переходи!
Безсумнівний лідер за кількістю скарг на некомфортні умови – станція «Вокзальна». Вона розташована біля Центрального залізничного вокзалу Києва, сюди ж прибуває більшість приміських електричок. Крім того, площа біля «Вокзальної» – кінцева зупинка десятків міських та міжміських маршруток, пасажири яких теж спускаються у метро. У 2011 році пасажиропотік цієї станції склав 68,3 тисячі осіб на добу.
«Я приїхав електричкою із села Снітинка. Друг у лікарні. Вирішив відвідати. У метро потрапити не можу. Жетона немає, а до каси черга жахлива», - поділився враженнями від столиці розгублений хлопчина, років шістнадцяти, який назвався Сергієм.
«О! Метро! Це тепер не завжди швидко. На «Вокзальну» у передсвяткові дні та вранці-ввечері краще не потрапляти – або затопчуть, або сумками знесуть. Проблемні у нас і пересадочні станції. Нещодавно на «Театральній» хвилин сорок намагався перейти на іншу гілку – народу перед ескалатором стояло неміряно. І до вагону з першого разу не зайдеш. А у тисняві можуть і кишені «почистити», - поскаржився студент КПІ Олег Петчінко.
З тим, що саме «Вокзальна» є найбільш проблемною станцією, згодні й у самому метрополітені. За інформацією голови прес-служби столичного метро Надії Шумак, там часто «виникають надлишкові скупчення людей перед входом на станцію, в обмеженому підземному просторі – у передескалаторному залі, на верхніх і нижніх вхідних майданчиках ескалаторів, у середньому залі і на платформах станції». Простіше кажучи, цій станції давно бракує пропускної здатності для входу/виходу, і ескалатори не можуть швидко перевезти усіх пасажирів.
Ті ж проблеми, за словами Шумак, є і на пересадочних вузлах метрополітену: недостатньо провізної здатності ескалаторів між станціями «Золоті ворота» і «Театральна», «Палац спорту» та «Площа Льва Толстого».
У Метрополітені кажуть, що вирішити питання «метропробок» допоможе будівництво другого виходу зі станції «Вокзальна», а також додаткових переходів між станціями пересадочних вузлів. Але роздумує київська влада про це давно, вже років десять, а далі розмов справа так і не пішла.
У метро тепер не тільки тісно, але й небезпечно?
Скаржаться пасажири і на те, що підземка перестала бути найбільш безпечним видом транспорту у столиці: згадати хоча б недавню пожежу на станції «Осокорки».
ЗМІ та Інтернет тоді були переповнені розповідями очевидців: було дуже страшно, люди плакали, панікували і молилися, а персонал не допомагав, а сам ховався від диму і палаючих шматків обшивки, які падали. До речі, відразу після події в.о. начальника КП «Київський метрополітен» Валерій Гавриленко запевнив журналістів, що технічну безпеку всіх станцій перевірять найближчим часом.
І все-таки у метро безпечно, запевнили нас у прес-службі. Головне – не порушувати правила і уважно слухати оголошення диктора. Щоб уникнути паніки та НП, на всіх станціях постійно ведеться роз'яснювальна робота щодо Правил користування метрополітеном. На випадок виникнення позаштатних ситуацій розроблені спеціальні тексти-інструкції, які чітко пояснюють, як діяти у тому чи іншому випадку.
А у години пік, коли людей у метро стає занадто багато, вживаються додаткові заходи: включаються резервні ескалатори, обмежується вхід пасажирів у метрополітен, організовується рух потягів без зупинки тощо.
Але без травм у метро все одно не обходиться. Згідно з офіційною статистикою, тільки у 2011 році у київському метрополітені стався 81 «травматичний випадок» з пасажирами, із них 5 – з дітьми до 14 років, 46 – з людьми похилого віку.
За словами начальника прес-служби метрополітену, 44 людини отримали травми через власну необережність, 12 – через порушення Правил користування метрополітеном, ще четверо – через погіршення стану здоров'я. З вини працівників метрополітену випадків травматизму не було.
Цікаво, що найчастіше у метро травмувалися жителі столиці: 57 випадків із 81. Іногороднім не пощастило менше: 5 потерпілих були із Київської області, 2 – з Івано-Франківської; також потрапляли у халепу жителі інших регіонів України і навіть москвич.
Натовп біля ескалатора – не привід для паніки
Однак чи небезпечно, чи зручно, а їхати треба. Що ж робити, якщо ви вже у метро, а там тиснява? На прохання ForUm'у психолог Наталія Мужанова підготувала для наших читачів кілька порад, які допоможуть впоратися з підступаючої панікою.
«Якщо ви відчуваєте занепокоєння, сконцентруйтеся на своєму диханні, зробіть кілька глибоких вдихів через ніс і видихів через рот.
Не крутіть головою у різні боки, а спробуйте знайти об'єкт для спостереження, бажано на рівні очей, і стежте за ним, щоб відволіктися.
Постарайтеся відстежувати логічність ходу ваших думок, не робіть хаотичних або нав'язливих рухів (не розмахуйте руками, не перебирайте пальцями хустку). Спробуйте підключити уяву, подумайте про приємне», - рекомендує фахівець.
А якщо ситуація все ж вийшла з-під контролю, і ви відчуваєте, що натовп стає неконтрольованим, психолог радить запам'ятати кілька простих правил, які можуть врятувати вам життя, причому не тільки у метро, а при будь-яких великих скупченнях народу:
- Тверезо оцініть реальність загрози і не піддавайтеся загальному психозу.
- Приймайте рішення, виходячи з того, що бачите, а не з того, що диктує натовп. І не сперечайтеся з ним – дійте тихо.
- З вами дитина – візьміть її на руки.
- Міцно тримайтеся на ногах: якщо впадете – натовп затопче.
- Постарайтеся перечекати хвилю панікуючих: важливо не тільки куди, а й коли бігти.
- Пам'ятайте, завжди і скрізь не ви один намагаєтеся мислити тверезо: шукайте навколо таких же.
- Якщо ви починаєте піддаватися загальній паніці, протверезіть себе – прикусіть губу, ущипніть себе за руку.
- Остерігайтеся всього, що могло б травмувати вас та оточуючих. Це можуть бути об'ємні сумки, гострі предмети, а також біжутерія і шарфи;
- І пам'ятайте, якщо ви зберегли холодний розум, ви обов'язково виберетеся із будь-якої складної ситуації.
І все ж, незважаючи на всі складності та незручності, метро дійсно залишається найшвидшим видом транспорту у столиці. У той же час, проблема перенаселення Києва стає все гострішою. І тут мало знати про проблеми найбільш затребуваних станцій, зокрема, і метрополітену, у цілому. Їх потрібно вирішувати, причому – невідкладно. Іншого виходу просто немає.
Фото з сайту «urist.in.ua», «ДТ».
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
