Ігор Соркін: У 2011 році банківська система закріпила позитивні тенденції

Заступник голови НБУ Ігор Соркін в інтерв'ю ForUm'y підбив підсумки роботи банківської системи за останні 12 місяців і розповів про плани регулятора на 2012 рік.

- Як ви оцінюєте підсумки роботи банківського сектора у 2011 році?

- Початок минулого року був для банків непростим: стійкий процес виходу з кризи тільки почався. Через рік ми бачимо, що позитивні тенденції закріпилися. Про це говорить той факт, що загальні активи банків зросли на 11%, загальний обсяг кредитних операцій - на 9%. При цьому таке збільшення обсягу кредитування було досягнуто, насамперед, за рахунок кредитів в економіці, які зросли на 14%.

І це зростання, що особливо важливо для нас, було в основному за рахунок кредитів у національній валюті. Для порівняння скажу, що темп приросту активів банків Єврозони склав лише 4,2%.

Упродовж останніх 12 місяців було також поліпшення якості банківських активів. Частка негативно класифікованих активних операцій в їх загальному обсязі скоротилася з 15,4 до 14,6%. Обсяг прострочених кредитів скоротився майже на 7%.

Що стосується зобов'язань, то їх обсяг за рік зріс майже на 12%. Це обумовлено як зростанням коштів фізосіб - на 13%, обсяг яких перевищив докризовий рівень на 55 млрд грн, так і зростанням коштів суб'єктів господарювання - на 29%. Відбулося також зрушення у формуванні ресурсної бази банків у бік національної валюти. Якщо зобов'язання банків у гривнях зросли на 17%, то у валюті - усього на 7%.

І, що особливо важливо, зріс рівень капіталізації банківської системи. За рік регулятивний капітал збільшився до 178 млрд грн, а статутний - до 172 млрд грн.

- Відомо, що деякі банки відчували складнощі із залученням коштів для збільшення капіталу. Скільки банків на сьогоднішній день не виконали вимогу про збільшення регулятивного капіталу з 120 до 180 млрд грн?

- Нагадаю, що на момент прийняття Національним банком рішення про встановлення мінімального розміру регулятивного капіталу в сумі 120 млн грн у липні 2010-го цього показника не дотримувалися 72 банки. На кінець минулого року залишилося всього чотири банки, які здійснювали свою діяльність у загальному режимі, але процедурно не встигли завершити процес капіталізації.

Розуміючи важливість і актуальність питання збільшення капіталу для банківської системи, ми провели низку консультацій з банківським співтовариством. Нам, як регулятору, необхідно було зрозуміти проблеми, з якими стикаються банки в процесі капіталізації. Активну участь в обговоренні цього питання взяла нещодавно створена Незалежна асоціація банків України.

За підсумками цих зустрічей Національний банк прийняв рішення про продовження до 1 липня 2012 року терміну розрахунку регулятивного капіталу банків за алгоритмом, в якому враховуються сплачені, але не зареєстровані внески в статутний капітал. Це дасть можливість банкам безболісно завершити розпочаті процеси капіталізації.

Ми також створили рівні умови на ринку банківських послуг, встановивши єдиний розмір регулятивного капіталу (120 млн грн) для здійснення банками всіх видів банківських операцій, включаючи валютні операції на міжнародних ринках.

У цілому, можу сказати, що Національний банк задоволений результатами капіталізації, проведеної банками у 2011 році. За рік статутний капітал банків в Україні збільшився на 26 млрд грн.

- Як йдуть справи з поверненням банками стабілізаційних кредитів, отриманих під час кризи 2008-2009 років?

- Процес погашення цих кредитів повністю контролюється НБУ. Ми постійно аналізуємо фінансовий стан банків, ефективність використання цих ресурсів, дотримання графіка погашення коштів. Протягом 2011 року банки своєчасно виконували свої зобов'язання по кредитах рефінансування, деякі достроково погасили їх. Загалом за 2011 рік погашено понад 9 млрд грн, з них достроково - більше 4 млрд грн. Повністю розрахувалися з НБУ по стабілізаційних кредитах 22 банки.

- У 2011 році Національний банк обіцяв провести масштабну законодавчу роботу. Що вдалося зробити?

- За активної участі НБУ Верховною Радою були розроблені і прийняті три важливі закони.

Перший закон - про захист прав кредиторів і споживачів фінансових послуг, ми сподіваємося, створить умови для подальшого зростання кредитування та забезпечення балансу інтересів банків і позичальників.

Другий - про реальних власників - створив законодавчу базу для виявлення справжніх власників фінустанов і підвищення їх відповідальності за стан справ у банку. Громадськість отримає більше інформації про діяльність банківських установ. Щоб цей закон запрацював, ми суттєво оновили нормативну базу НБУ. Уже набули чинності нові порядки реєстрації та ліцензування банків, відкриття окремих структурних підрозділів, подання відомостей про структуру власників банків, видачі генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій.

А третій закон - про нагляд на консолідованій основі, допоможе виявленню та мінімізації ризиків від участі банків у фінансових групах. Найближчим часом ми підготуємо акти НБУ про порядок ідентифікації і визнання банківських груп, регулювання їхньої діяльності.

Крім того, у першому читанні вже прийнято законопроект про корпоративне управління в банках, покликаний удосконалити системи управління ризиками в банках і створити належну систему внутрішнього контролю. Підготовлено до другого читання закон про систему гарантування вкладів фізичних осіб, який змінить підходи до виведення з ринку неплатоспроможних банків.

- Ви аналізували, які ще законодавчі зміни необхідні для захисту банківського сектора від зовнішніх потрясінь?

- Незважаючи на те, що у 2011 році багато зроблено у напрямі законодавчих змін, цього року ми будемо продовжувати працювати в напрямі подальшої адаптації нашого законодавства до вимог ЄС, Базельського комітету з банківського нагляду та світової практики.

Грунтуючись на уроках, отриманих під час подолання світової фінансової кризи, міжнародне банківське співтовариство продовжує активно обговорювати й розробляти додаткові заходи щодо забезпечення стабільності банківського сектору та підвищення можливості протистояти шокам і потрясінням.

Ми не залишаємося осторонь від цих процесів, уважно стежимо за ініціативами наших європейських колег і працюємо над удосконаленням підходів щодо підвищення якості капіталу банків, розрахунку його адекватності, регулювання рівня ліквідності банків, організації їх ефективної роботи з проблемними активами.

- Нещодавно НБУ запровадив новий норматив співвідношення регулятивного капіталу до зобов'язань банків (НЗ-1). З якою метою?

- Справді, змінами до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків (постанова Правління НБУ від 28 грудня 2011 року № 479. - Ред.) був введений названий вами норматив. Він визначається як співвідношення регулятивного капіталу банку і його зобов'язань. Тобто чим більше банк хоче залучати коштів на ринку, тим більшим має бути його капітал, щоб забезпечити надійність повернення цих коштів.

Крім того, з метою підвищення рівня ліквідності банків та забезпечення своєчасного виконання зобов'язань перед вкладниками і кредиторами був удосконалений підхід до розрахунку нормативів ліквідності.

Оскільки банкам потрібен час, щоб адаптуватися до нових вимог, ми встановили терміни введення нового нормативу з 1 січня 2013 року і зміненого порядку розрахунків нормативів ліквідності - з 1 липня 2012 року.

- Які ще ноу-хау ви плануєте впровадити цього року для банків?

- Звичайно, зміни будуть. Але я б не став говорити, що це буде якимось сюрпризом для банківської системи. Усі проекти нормативних документів активно обговорюються з банківським співтовариством до їх прийняття.

Так, найближчим часом учасники ринку одержать документ, яким встановлюються нові регулятивні вимоги до діяльності банків у частині розрахунку і формування резервів по активних операціях. Цей документ обговорювався з банками та великими аудиторськими компаніями не один день.

У результаті ми отримали кодифікований документ, який вирішує відразу кілька завдань: по-перше, максимально наближає підходи до формування резервів по активних операціях до положень Міжнародних стандартів фінзвітності, по-друге, забезпечує відповідність принципам Базельського комітету з банківського нагляду.

Цей нормативний акт передбачає здійснення оцінки фінансового активу цілісно, ​​істотно підвищує вплив стану обслуговування боргу на класифікацію активу, а також дозволяє враховувати вартість забезпечення при розрахунку резерву в залежності від його ліквідності без коригування на класифікацію активу.

Розуміючи, що застосування банками нових підходів до оцінки ризиків потребують перегляду і доопрацювання внутрішніх банківських положень, розробки або модифікації програмного забезпечення, ми передбачили досить тривалий період, майже рік, для адаптації банків до нових підходів.

Істотно змінився і порядок проведення інспекційних перевірок банків, зокрема, проведення перевірок банків за системою CAMELS з урахуванням ІТ-ризиків. Сьогодні це надзвичайно важливе питання, оскільки зросла кількість шахрайств шляхом втручання в інформаційні системи банків.

- Україну нещодавно виключили з «сірого» списку FATF, куди країна потрапила на початку 2010 року за недоліки законодавства у сфері боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Які заходи ще готує НБУ для протидії відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом?

- У тому, що країну виключили з «сірого» списку FATF, є і суттєва заслуга НБУ. Ми взяли активну участь в підготовці Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Щоб забезпечити його застосування, ми розробили і впровадили нормативний акт НБУ, який відповідає вимогам FATF.

Якщо ви пам'ятаєте, нас дуже сильно критикували, коли йшов процес ідентифікації клієнтів банків, вивчення їх фінансової діяльності та відображення її в анкетах. Деякі банки неправильно тлумачили положення цього закону і вимагали від клієнтів-фізосіб надання даних, не передбачених законом. Ми відразу ж відреагували на проблему і дали необхідні роз'яснення. Ми провели зустріч з такими банкірами, де зобов'язали діяти в правовому полі, попередили про відповідальність. На сьогодні це питання вже вирішене, і скарги на дії банків у НБУ останнім часом не надходять.

- Торік деякі банки знову повернулися до активного споживчого кредитування. Чи має намір НБУ ретельно відстежували діяльність таких банків?

- Під час кредитного буму до кризи банки пропонували легкодоступні кредити й активно рекламували споживчу модель «життя в борг». Що ми отримали на виході? Сегмент споживчого кредитування характеризується більш високим рівнем ризику в порівнянні з іншими видами кредитування. За нашими даними, частка проблемних (сумнівних і безнадійних) споживчих кредитів у загальному обсязі таких кредитів становить 22,6%.

Це в абсолютному виразі великі цифри. І багато банків сьогодні концентрують свої зусилля не на кредитуванні, а на поверненні проблемної заборгованості. Тому ми й не можемо допустити відновлення докризової практики. Зростання обсягів споживчого кредитування без належної оцінки ризиків таких операцій створює загрозу стабільності банківської системи та інтересам вкладників і кредиторів банку.

У 2011 році ми розробили проект превентивних заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків споживчого кредитування. Винесли на обговорення з банками. Реакція була «неоднозначна». Але, на мій погляд, така реакція була цілком очікувана, оскільки у нас, як у регулятора, завдання - мінімізувати кредитні ризики в системі, а у банків - отримати прибуток.

- Чому ж тоді ви не ввели обмеження?

- Ви знаєте, я вважаю, що наші ініціативи і наша позиція щодо зменшення ризиків при здійсненні споживчого кредитування була почута системою. Після дискусій з цього приводу багато банків переглянули своє ставлення до таких кредитів.

Ми стежимо за ситуацією, і якщо буде необхідність, готові повернутися до регулювання процесу.

- Яка подальша перспектива діяльності «Родовід банку»?

- Ми вже не раз зазначали, що завдяки злагодженій роботі уряду і Національного банку ми організували виплату коштів вкладникам цього банку. Це дозволило знизити соціальну напругу в суспільстві та підвищити довіру до банківської системи в цілому. Про це, наприклад, свідчить той факт, що близько 35% своїх коштів колишні клієнти «Родовід банку» залишили в Ощадбанку, розмістивши їх на депозитах.

На сьогодні, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів, ведеться робота щодо перетворення «Родовід банку» в санаційний банк. Нацбанк розробив і зареєстрував у Мін'юсті Положення про порядок реєстрації, видачу ліцензії, регулювання діяльності санаційного банку і нагляду за ним. Це Положення було узгоджено з профільним комітетом Верховної Ради і Кабміном.

Зараз ми працюємо над механізмами передачі в санаційний банк проблемних активів від рекапіталізованих за участю держави банків («Укргазбанку», банку «Київ»).

- Якщо говорити про сферу банківського нагляду, якою ви займаєтеся, то які завдання стоять перед вами?

- Головне завдання - це закріпити ті позитивні тенденції у банківській сфері, які намітилися у 2011 році, і зміцнити довіру до неї. Насамперед, звичайно, необхідно активізувати процес банківського кредитування, передусім реального сектора економіки. Ми працюємо в цьому напрямі.

У поточному році НБУ вже двічі знижував ставки рефінансування по кредитах овернайт, чим дав ринку сигнал до зниження вартості кредитних ресурсів і, відповідно, процентних ставок по кредитах. Зниження процентних ставок по ресурсах та активізація кредитної діяльності забезпечать зростання рівня прибутковості і прибутковості банківської системи.

Хоча за підсумками 2011 року банківська система в цілому має збиток у сумі 7,7 млрд грн, що було обумовлено необхідністю формування значних обсягів резервів по кредитах внаслідок кризи, вже останні місяці минулого року і початок нинішнього характеризуються прибутковою діяльністю. У жовтні отримано прибуток у сумі 500 млн грн, у листопаді - 300 млн грн, у січні - 700 млн грн. Думаю, цьому посприяла робота НБУ з кожним із збиткових банків. Це одне з пріоритетних для нас питань.

Друге ключове завдання - зменшити обсяг проблемної заборгованості, яка утворилася у результаті нещодавньої фінансової кризи. З цією метою Національний банк розробив і погодив з Мінфіном Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резервів (постанова правління НБУ № 172 від 1 червня 2011 року. - Ред.). Станом на 1 січня 2012 року обсяг списаної банками безнадійної заборгованості склав 24 млрд грн.

Таке списання дало можливість банкам знизити навантаження на капітал, поліпшити показники роботи, а в цілому - це сприяє поліпшенню інвестиційного іміджу України.

- Яка динаміка приросту депозитів з початку року? З чим це пов'язано?

- Динаміка коштів фізичних осіб на рахунках у банках - це своєрідний індикатор довіри до банківської системи. Сьогодні можна говорити про те, що довіра є, вона зростає. У 2012 році сума коштів фізичних осіб на рахунках у банках збільшилася майже на 12 млрд грн, з них майже 70% (8,3 млрд грн) - це вклади в гривнях, що підтверджує довіру до національної валюти.

Залучені банками кошти населення - це потужний за обсягом і значний по суті ресурс, який може направлятися банками на кредитування економіки і сприяти таким чином як подальшому економічному зростанню країни в цілому, так і підвищенню добробуту її громадян зокрема. Тому для нас дуже важливо, щоб банки не тільки не розгубили цю довіру, а й примножили її. І це одне з першорядних завдань.