Проблема сирітства в Україні – не нова. В останні роки, як стверджує статистика, дітей-сиріт стало набагато менше. Але все ж забезпечити кожного малюка родиною так і не вдалося – у національній базі усиновлення тисячі імен. Більше того, багато із них знедолені двічі: у них не тільки немає сім'ї, а й здоров'я.
Як стало відомо ForUm'у, 90% маленьких українців, які чекають нових батьків, тяжко хворі, мають інвалідність. Багатьох потенційних батьків це лякає. Але! Саме цих дітей усиновляють за кордоном – громадяни США, Італії, Іспанії, Франції та Ізраїлю. Як стверджує статистика, у 2011 році іноземці всиновили 914 наших сиріт.
Страхи усиновлювачів
Як розповідає начальник відділу роботи з документами іноземних громадян департаменту щодо усиновлення та захисту прав дитини Мінсоцполітики Вікторія Яловська, в Україні склалася певна тенденція у питанні усиновлення.
Українські пари усиновлюють дітей, як правило, здорових. А от іноземці готові взяти «важку» дитину і поставити на ноги. Чому так? Заступник директора Департаменту консульської служби МЗС України Кирило Калита каже, що причина банальна: за кордоном у цих майже всіх таких діточок набагато більше шансів на одужання. За його словами, рівень фінансового забезпечення та медичної допомоги у цих країнах вищий, ніж в Україні.
«Поки ми не можемо цього зробити (надати необхідну медичну допомогу - Авт.), ми будемо їх віддавати (за кордон - Авт.)», - нарікає Калита.
У чиновника і своя версія того, чому саме американці найбільше хочуть усиновлювати маленьких українців. Калита каже, що причина криється у величезній кількості громадян США – населення Штатів набагато більше, ніж країн Європи.
Уперта статистика
За статистикою, тільки за минулий, 2011-й, рік іноземці, переважно віком до сорока років, усиновили 970 наших дітей: із них 519 малюків виїхали у США, в Італію – 294, Іспанію – 40, Францію – 37, Ізраїль – 23.
Але є і випадки повернення дітей на Батьківщину. Їх небагато: два-три на рік. Один із останніх таких стався з 17-річною дівчинкою із Борисполя. У МЗС кажуть, що причиною послужив мовний бар'єр. «Дівчинка не знала іноземної мови. І їй було важко пристосуватися до умов життя у новій сім'ї. Долав якийсь страх. Тому дівчинка повернулася у рідну країну», - пояснив Калита і додав, що часто саме через це неохоче беруть дітей, які старші п'яти-шести років.
Однак, як розповідає начальник відділу організації усиновлення дітей громадянами України департаменту з усиновлення та захисту прав дитини Мінсоцполітики Ольга Оліфер, іноземні громадяни охоче беруть у свої сім'ї по кілька українських дітей. «Хоча й українці останнім часом намагаються брати братиків і сестричок. Наприклад, нещодавно усиновили відразу кількох дітей у Черкасах», - зазначає вона.
Крім того, українці вважають за краще усиновляти маленьких дітей до 5-ти років. Таких усиновлень – 90%, зазначає Оліфер. «Так, за минулий рік було усиновлено дітей до 3-х років – 1535, віком 3-5 років – 393, а старших 5-ти – 186», - говорить вона. Крім того, за її словами, українські пари найчастіше хочуть усиновити дівчаток. «Але незважаючи на це, 52% усиновлених – хлопчики. Тому що приходять і бачать, що хлопчиків більше на обліку», - сказала вона.
«У нас усиновлюють дітей сімейні пари, це приблизно 80%, і 20% – це самотні громадяни, в основному жінки», - каже вона.
Усього за 2011 рік українці взяли до своїх родин 2114 дітей. Оліфер нагадала, що у 2009 році ця цифра становила 2374, а у 2010 – 2247 дітей. Чиновниця визнає, що через кризу українці в останні роки стали менше брати дітей на усиновлення. «Усі ми люди», - нарікає вона. Однак Оліфер констатує позитивну тенденцію вже у поточному році.
За словами чиновниці, зараз в Україні чекають усиновлення 27 тисяч дітей-сиріт. Проте вона впевнена, що ця цифра буде змінюватися незабаром у бік зменшення. Згідно з оперативними даними чиновниці, за січень поточного року усиновлено 189 дітей, із них 129 усиновлені українськими громадянами, і лише 60 – іноземцями. Представник департаменту Мінсоцполітики впевнена, це хороший сигнал: громадяни України будуть все частіше і більше, ніж іноземці, всиновлювати українських дітей.
Діти і право на здоров'я
Калита розповідає, що на його практиці траплялися щасливі історії дітей з України, яких взяли на усиновлення іноземці. Так, чиновник згадує, що була одна дитина, якій лікарі «дали» у ліпшому разі кілька місяців життя.
«Через п'ять-шість років я дивлюся на фотографію цієї дитини, а вона – здорова! І їздить на коні!», - розповідає він.
І таких щасливих варіантів розвитку подій Калита може розповісти багато. Так, чиновник наголошує, що іноземці готові брати на усиновлення українських дітей з наявністю у них п'яти-шести захворювань. «Вони можуть там їх вилікувати досить швидко», - пояснює він.
Небезпека заморського щастя
Здавалося б, закордон – рай для малюків! І лікують, і люблять, і на ноги ставлять... Разом з тим, дискусія про безпеку усиновлення за кордон не припиняється. І для цього є багато причин. Усиновлювач – це людина, а всі люди різні. Зовсім недавно вибухнуло відразу кілька скандалів з американськими усиновителями російських дітей, після яких МЗС Російської Федерації заявив, що потрібно припинити усиновлення громадянами Америки маленьких росіян і посилити вимоги для усиновлення дітей іноземцями.
І таке рішення російської влади цілком виправдане, адже американська влада часто стає на бік своїх громадян, а не малят-іноземців. Яскравий приклад – історія про те, як у Штатах прийомна мати знущалася над російською дівчинкою Дашею, яку удочерила. Трирічну дитину привезли до лікарні з глибокими опіками, сильними забоями і саднами. Слідство встановило, що Тереза регулярно била і катувала її. Факти насильства підтверджені судом. Однак американка свою провину не визнала і не розкаялася, суд засудив її до двадцяти трьох місяців в'язниці. Доля дитини знову у руках органів опіки...
Україні теж варто замислитися про безпеку «заморського щастя». У той же час, Калита запевняє, що МЗС України постійно контролює умови, у яких живуть усиновлені іноземцями українські діти.
Чиновник визнає, що ще п'ять років тому справді були випадки неналежного забезпечення умов життя маленьких українців за кордоном, що вимагало втручання з боку правоохоронних органів. «Зараз таких випадків немає», - переконує він, і пояснює: громадяни іноземних держав приїздять до консульства і посольства, щоб відзвітувати про ситуацію щодо умов перебування у їхніх сім'ях усиновлених дітей з України.
Відбір батьків
У свою чергу, Яловська зазначає, що в Україні іноземцям заборонено усиновлювати дітей, які молодше п'яти років. Виняток – якщо дитина потребує термінового лікування.
Більше того, не можна виступати усиновлювачами і одиноким громадянам інших держав. «Це було однією із головних причин, чому Елтону Джону не дозволили усиновити хлопчика із Макіївки», - каже чиновниця.
Питання відсутності у бажаючих стати кандидатами на усиновлення українських дітей судимостей і будь-яких порушень правопорядку ретельно перевіряється, зазначає Яловська. Потенційних кандидатів перевіряють і на наявність необхідного постійного доходу сім'ї, а також наявність житла. Як правило, рішення на усиновлення приймається протягом півтора років.
А, наприклад, в Італії спочатку робиться спеціальний звіт, що потім надається суду, який згодом виносить рішення – можуть ці громадяни бути кандидатами на усиновлення чи ні. Після цього вони звертаються до Асоціації, а далі – до центрального державного органу Італії. Він, у свою чергу, видає підтверджуючий лист про те, що ці громадяни можуть бути кандидатами на усиновлення дітей з України.
«В Італії цей процес може тривати від 1,5 року. У США процес триває, у середньому, приблизно рік», - розповідає чиновник. Після цього іноземці можуть приїхати в Україну. Їм дається право лише на три прийоми, за які вони повинні будуть визначитися з вибором дитини. Потім починається процедура оформлення документів на усиновлення, яка може тривати від півтора місяця.
Сіре усиновлення
У той же час, як розповідає Калита, у іноземців виникають-таки проблеми з усиновленням українських дітей – це посередники. Вони працюють неофіційно і не платять ніяких податків. За словами представника МЗС, найменша сума, яка була заплачена у процесі усиновлення української дитини іноземцями через посередників, склала $22 тисяч.
«Це була українська родина, яка виїхала з України у 1991 році», - розповідає він. У середньому, усиновлення через посередників коштує $40 тисяч, зазначає чиновник.
Звичайно, сім'я для дитини – це найголовніше. У жодному дитячому будинку, навіть найкращому, їй не буде так добре, як з татом і мамою. І неважливо, якою мовою вони говоритимуть, любляче серце не потребує перекладача. Але держава все ж зобов'язана ретельно з'ясовувати мотиви усиновлення українських малюків і уважно відстежувати їхню долю на чужині, активно втручаючись навіть при натяку на неналежне ставлення усиновлювачів до дитини. Тільки така схема може гарантувати, що всі історії усиновлення будуть щасливими.
