Проблема сирітства в Україні – не нова. В останні роки, як стверджує статистика, дітей-сиріт стало набагато менше. Але все ж забезпечити кожного малюка родиною так і не вдалося – у національній базі усиновлення тисячі імен. Більше того, багато із них знедолені двічі: у них не тільки немає сім'ї, а й здоров'я.
Як стало відомо ForUm'у, 90% маленьких українців, які чекають нових батьків, тяжко хворі, мають інвалідність. Багатьох потенційних батьків це лякає. Але! Саме цих дітей усиновляють за кордоном – громадяни США, Італії, Іспанії, Франції та Ізраїлю. Як стверджує статистика, у 2011 році іноземці всиновили 914 наших сиріт.
Страхи усиновлювачів
Як розповідає начальник відділу роботи з документами іноземних громадян департаменту щодо усиновлення та захисту прав дитини Мінсоцполітики Вікторія Яловська, в Україні склалася певна тенденція у питанні усиновлення.
Українські пари усиновлюють дітей, як правило, здорових. А от іноземці готові взяти «важку» дитину і поставити на ноги. Чому так? Заступник директора Департаменту консульської служби МЗС України Кирило Калита каже, що причина банальна: за кордоном у цих майже всіх таких діточок набагато більше шансів на одужання. За його словами, рівень фінансового забезпечення та медичної допомоги у цих країнах вищий, ніж в Україні.
«Поки ми не можемо цього зробити (надати необхідну медичну допомогу - Авт.), ми будемо їх віддавати (за кордон - Авт.)», - нарікає Калита.
У чиновника і своя версія того, чому саме американці найбільше хочуть усиновлювати маленьких українців. Калита каже, що причина криється у величезній кількості громадян США – населення Штатів набагато більше, ніж країн Європи.
Уперта статистика
За статистикою, тільки за минулий, 2011-й, рік іноземці, переважно віком до сорока років, усиновили 970 наших дітей: із них 519 малюків виїхали у США, в Італію – 294, Іспанію – 40, Францію – 37, Ізраїль – 23.
Але є і випадки повернення дітей на Батьківщину. Їх небагато: два-три на рік. Один із останніх таких стався з 17-річною дівчинкою із Борисполя. У МЗС кажуть, що причиною послужив мовний бар'єр. «Дівчинка не знала іноземної мови. І їй було важко пристосуватися до умов життя у новій сім'ї. Долав якийсь страх. Тому дівчинка повернулася у рідну країну», - пояснив Калита і додав, що часто саме через це неохоче беруть дітей, які старші п'яти-шести років.
Однак, як розповідає начальник відділу організації усиновлення дітей громадянами України департаменту з усиновлення та захисту прав дитини Мінсоцполітики Ольга Оліфер, іноземні громадяни охоче беруть у свої сім'ї по кілька українських дітей. «Хоча й українці останнім часом намагаються брати братиків і сестричок. Наприклад, нещодавно усиновили відразу кількох дітей у Черкасах», - зазначає вона.
Крім того, українці вважають за краще усиновляти маленьких дітей до 5-ти років. Таких усиновлень – 90%, зазначає Оліфер. «Так, за минулий рік було усиновлено дітей до 3-х років – 1535, віком 3-5 років – 393, а старших 5-ти – 186», - говорить вона. Крім того, за її словами, українські пари найчастіше хочуть усиновити дівчаток. «Але незважаючи на це, 52% усиновлених – хлопчики. Тому що приходять і бачать, що хлопчиків більше на обліку», - сказала вона.
«У нас усиновлюють дітей сімейні пари, це приблизно 80%, і 20% – це самотні громадяни, в основному жінки», - каже вона.
Усього за 2011 рік українці взяли до своїх родин 2114 дітей. Оліфер нагадала, що у 2009 році ця цифра становила 2374, а у 2010 – 2247 дітей. Чиновниця визнає, що через кризу українці в останні роки стали менше брати дітей на усиновлення. «Усі ми люди», - нарікає вона. Однак Оліфер констатує позитивну тенденцію вже у поточному році.
За словами чиновниці, зараз в Україні чекають усиновлення 27 тисяч дітей-сиріт. Проте вона впевнена, що ця цифра буде змінюватися незабаром у бік зменшення. Згідно з оперативними даними чиновниці, за січень поточного року усиновлено 189 дітей, із них 129 усиновлені українськими громадянами, і лише 60 – іноземцями. Представник департаменту Мінсоцполітики впевнена, це хороший сигнал: громадяни України будуть все частіше і більше, ніж іноземці, всиновлювати українських дітей.
Діти і право на здоров'я
Калита розповідає, що на його практиці траплялися щасливі історії дітей з України, яких взяли на усиновлення іноземці. Так, чиновник згадує, що була одна дитина, якій лікарі «дали» у ліпшому разі кілька місяців життя.
«Через п'ять-шість років я дивлюся на фотографію цієї дитини, а вона – здорова! І їздить на коні!», - розповідає він.
І таких щасливих варіантів розвитку подій Калита може розповісти багато. Так, чиновник наголошує, що іноземці готові брати на усиновлення українських дітей з наявністю у них п'яти-шести захворювань. «Вони можуть там їх вилікувати досить швидко», - пояснює він.
Небезпека заморського щастя
Здавалося б, закордон – рай для малюків! І лікують, і люблять, і на ноги ставлять... Разом з тим, дискусія про безпеку усиновлення за кордон не припиняється. І для цього є багато причин. Усиновлювач – це людина, а всі люди різні. Зовсім недавно вибухнуло відразу кілька скандалів з американськими усиновителями російських дітей, після яких МЗС Російської Федерації заявив, що потрібно припинити усиновлення громадянами Америки маленьких росіян і посилити вимоги для усиновлення дітей іноземцями.
І таке рішення російської влади цілком виправдане, адже американська влада часто стає на бік своїх громадян, а не малят-іноземців. Яскравий приклад – історія про те, як у Штатах прийомна мати знущалася над російською дівчинкою Дашею, яку удочерила. Трирічну дитину привезли до лікарні з глибокими опіками, сильними забоями і саднами. Слідство встановило, що Тереза регулярно била і катувала її. Факти насильства підтверджені судом. Однак американка свою провину не визнала і не розкаялася, суд засудив її до двадцяти трьох місяців в'язниці. Доля дитини знову у руках органів опіки...
Україні теж варто замислитися про безпеку «заморського щастя». У той же час, Калита запевняє, що МЗС України постійно контролює умови, у яких живуть усиновлені іноземцями українські діти.
Чиновник визнає, що ще п'ять років тому справді були випадки неналежного забезпечення умов життя маленьких українців за кордоном, що вимагало втручання з боку правоохоронних органів. «Зараз таких випадків немає», - переконує він, і пояснює: громадяни іноземних держав приїздять до консульства і посольства, щоб відзвітувати про ситуацію щодо умов перебування у їхніх сім'ях усиновлених дітей з України.
Відбір батьків
У свою чергу, Яловська зазначає, що в Україні іноземцям заборонено усиновлювати дітей, які молодше п'яти років. Виняток – якщо дитина потребує термінового лікування.
Більше того, не можна виступати усиновлювачами і одиноким громадянам інших держав. «Це було однією із головних причин, чому Елтону Джону не дозволили усиновити хлопчика із Макіївки», - каже чиновниця.
Питання відсутності у бажаючих стати кандидатами на усиновлення українських дітей судимостей і будь-яких порушень правопорядку ретельно перевіряється, зазначає Яловська. Потенційних кандидатів перевіряють і на наявність необхідного постійного доходу сім'ї, а також наявність житла. Як правило, рішення на усиновлення приймається протягом півтора років.
А, наприклад, в Італії спочатку робиться спеціальний звіт, що потім надається суду, який згодом виносить рішення – можуть ці громадяни бути кандидатами на усиновлення чи ні. Після цього вони звертаються до Асоціації, а далі – до центрального державного органу Італії. Він, у свою чергу, видає підтверджуючий лист про те, що ці громадяни можуть бути кандидатами на усиновлення дітей з України.
«В Італії цей процес може тривати від 1,5 року. У США процес триває, у середньому, приблизно рік», - розповідає чиновник. Після цього іноземці можуть приїхати в Україну. Їм дається право лише на три прийоми, за які вони повинні будуть визначитися з вибором дитини. Потім починається процедура оформлення документів на усиновлення, яка може тривати від півтора місяця.
Сіре усиновлення
У той же час, як розповідає Калита, у іноземців виникають-таки проблеми з усиновленням українських дітей – це посередники. Вони працюють неофіційно і не платять ніяких податків. За словами представника МЗС, найменша сума, яка була заплачена у процесі усиновлення української дитини іноземцями через посередників, склала $22 тисяч.
«Це була українська родина, яка виїхала з України у 1991 році», - розповідає він. У середньому, усиновлення через посередників коштує $40 тисяч, зазначає чиновник.
Звичайно, сім'я для дитини – це найголовніше. У жодному дитячому будинку, навіть найкращому, їй не буде так добре, як з татом і мамою. І неважливо, якою мовою вони говоритимуть, любляче серце не потребує перекладача. Але держава все ж зобов'язана ретельно з'ясовувати мотиви усиновлення українських малюків і уважно відстежувати їхню долю на чужині, активно втручаючись навіть при натяку на неналежне ставлення усиновлювачів до дитини. Тільки така схема може гарантувати, що всі історії усиновлення будуть щасливими.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
