Разом з довгоочікуваним потеплінням з'явилася чергова хвиля чуток про ймовірність прориву цієї весни греблі Київської ГЕС. Такий сценарій передрікали і багато експертів. Кияни, особливо жителі Лівобережжя, всерйоз побоюються загрози затоплення низки районів. Проте влада заспокоює: дамба вистоїть за будь-яких погодних умовах. ForUm з'ясував, якою буде цього року весняна повінь і яку небезпеку вона несе.
«Сніг, що танутиме, піде не в річки, а на ґрунтові «вологозапаси»
В Укргідрометцентрі нам повідомили, що цілодобово тримають руку на пульсі, моніторять розвиток гідрометеорологічної ситуації. Після комплексного аналізу всіх факторів спостереження, що визначають розмір весняної повені, метеорологи прийшли до висновку, що обстановка в басейнах річок України і за її межами не дає підстав очікувати чогось небезпечного.
«На сьогоднішній день каскад водосховища Дніпра має 6,5 кубічних кілометрів вільного об'єму води, - переконує начальник відділу гідрологічних прогнозів Українського Гідрометцентру Вікторія Бойко. - Це дає підстави говорити про те, що навіть якщо ми погіршимо прогнози, вільний обсяг зможе абсолютно спокійно затримати в собі всю весняну воду».
Крім того, за її словами, вірогідність повені зменшує і стан ґрунтів. Хоч рівень снігу у багатьох регіонах країни зараз і вище середнього, проте так склалося, що він випав на дуже суху землю. Нагадаємо, торік в Україні спостерігалася рекордна за останні 50 років осіння засуха. А оскільки перша половина зими була досить теплою, і сніг вкрив землю до настання справжніх морозів, земля також не встигла промерзнути. Усе це свідчить про те, що сніг, який танутиме, буде йти не в річки, а на наповнення грунтових «вологозапасів».
«Можна з упевненістю сказати, що повінь на більшості річок рівнинної частини України очікується нижче середнього. Розлив річок не буде супроводжуватися досягненням якихось позначок масового підтоплення територій, - розповідає Бойко. - Можливе лише затоплення річкових заплав. Однак якщо це помірно, то навіть необхідно - при цьому очищаються ріки».
За оцінками Гідрометцентру, не викликає побоювань і крижаний покрив Дніпра. Товщина льоду на території України у рамках норми. Наприклад, на Київському водосховищі товщина льоду на сьогоднішній день складає 25-38 см. Тоді як у 2010 році сягала 51-58 см, і паводок при цьому пройшов спокійно.
За оцінками Гідрометцентру, не викликає побоювань і крижаний покрив Дніпра. Товщина льоду на території України у рамках норми. Наприклад, на Київському водосховищі товщина льоду на сьогоднішній день складає 25-38 см. Тоді як у 2010 році сягала 51-58 см, і паводок при цьому пройшов спокійно.
«Слід також пам'ятати, що сніг, який лежить на території Києва, абсолютно ніякого відношення на підвищення рівня води в Дніпрі не має, - зазначає Бойко. На ситуацію в Дніпрі впливають 320 тис. квадратних кілометрів території України, і столиця тут, як крапля в морі».
Спуск Київської ГЕС загрожує катастрофою
Але що б не говорили фахівці, як би не заспокоювали населення, щороку постає питання: а чи не спустити нам водосховище зовсім, щоб уберегти Київ від можливого затоплення. За роз'ясненнями ситуації ForUm звернувся до директора Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем Анатолія Яцика.
«Спустити Київське водосховище? Боронь боже! - запротестував Яцик. - Цього у жодному разі не можна допустити. Ми накличемо трагедію ще серйознішу, ніжчорнобильську. Воно першим прийняло на себе удар аварії. Біля каскадів Київського водосховища величезні запаси радіоактивного мулу. І якщо його спустити, він може наробити багато біди».
За словами Яцика, ця проблема зачіпає інтереси 35 млн українців, або 70% населення країни, яке проживає в басейні головної водної артерії України - Дніпра. За даними радіаційного моніторингу, всього в Дніпровський каскад водосховищ потрапило не менше 6000 Кі цезію-137 і 5000 Кі стронцію-90.
«Екосистеми затримали близько 99% цезію-137 і 70% стронцію-90. Основна частина (до 70%) затриманих радіонуклідів депонована у донних відкладеннях Київського водосховища, - говорить Яцик. - На сучасний режим радіаційного забруднення в Київському водосховищі впливає надходження радіонуклідів з річковим притоком Прип'яті та верхнього Дніпра під час повеней. При спуску водосховища більшість радіонуклідів перейде у водні масиви і забруднить всі решта водосховища. А це означає, що 35 млн українців споживатимуть отруєну радіонуклідами воду».
Яцик не підтримує ідею брикетування та захоронення радіоактивного мулу. За його словами, для цього необхідно буде переробити 90 млн кубів донних відкладень. Орієнтовно це складе 300 тис. залізничних вагонів. Більше того, потім виникне питання його поховання.
Котеджі в Конча-Заспі збільшують ризик повені
Яцик також поскаржився на інтенсивну забудову, що ведеться з 2008 року навколо Дніпра. Він стверджує, що через неї рівень води в Дніпрі підвищився на 80 см! На це впливають як намиті під час будівництва мостів острова, так і забудова у Конча-Заспі.
«Хочемо ми цього чи ні, але всі ці фактори потихеньку підпиратимуть Київ водою, - попередив Яцик. - Усі ці котеджі і свердловини порушують природну рівновагу. Якщо будуть свердлити і далі, Києву не уникнути катастрофи».
Він також підкреслив, що для збереження популяції риби у Київському водосховищі необхідно провести часткове руйнування крижаного покриву. «Щоб риба не задихнулася, криголами повинні колоти лід», - сказав він.
Крім того, кажучи про міцність дамби Київської ГЕС, Яцик зазначив, що запас терміну її експлуатації становить 50 років.
Хоча гребля Київського моря побудована десятки років тому, вона ще цілком тримає удар. І триматиме в найближчі роки. А це означає, що водного «кінця світу» у 2012 році в Києві чекати все-таки не варто.
Сергій Одаренко,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
1027
