У 2011 р. влада почала чи продовжила цілу низку реформ - від податкової до адміністративної. У зв'язку з цим тривають зміни і в законодавчому полі. Так, з 1 січня набрав чинності цілий ряд законів, які важливі для конкретних сфер економіки, та й для країни в цілому. І серед іншого - для фінансово-регуляторної сфери. ForUm проаналізував основні документи.
Податкові новації
Спочатку про важливі нововведення у Податковому кодексі (ПК). Зокрема, з 1 січня поточного року почав діяти закон № 4014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності».
Серед новацій документа відмітимо встановлення ставки податку на прибуток у розмірі 21%. Також тепер потрібно реєструвати податкові накладні платникам ПДВ, у яких сума податку в одній накладній перевищує 10 тис. грн.
Але найголовніше, що відтепер суб'єкти господарювання - платники єдиного податку, а також юрособи та фізособи-підприємці, які працювали на різних інших фіскальних підставах, можуть перейти на спрощене оподаткування (згідно зі статтею 291 НК). Фінансовий менеджер Роман Варшавський пояснює, що тепер фірми і фізособи можуть самостійно переходити на «спрощенку» (якщо відповідають вимогам ПК до спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, й реєструються платниками єдиного податку).
Усі бажаючі могли подати відповідні заявки аж до 25 січня п.р. І ось результат: «Станом на ранок 25.01.2012 вже 85% «спрощенців» були перереєстровані (на єдиний податок. - Авт.)», - повідомив нам голова Державної податкової служби Олександр Клименко, додавши, що суттєвих проблем при цьому не виникло, в т.ч. і величезних черг.
Крім того, тепер «єдинники» розбиті на групи за розміром щорічного доходу (до 150 тис. грн, до 1 млн грн, до 3 млн грн і до 5 млн грн), за кількістю працівників, за видом діяльності. Для кожної з груп введені обмеження за базовим параметром класифікації (наприклад, за річним доходом), різні ставки та умови стягування єдиного податку.
Фінансове питання
Ще один важливий закон, який запрацював з 1 січня, - № 3462 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг». За словами експертів, документ покликаний поліпшити регулювання ринку фінпослуг і розширити відповідну термінологію. Глава «фінансово-банківського» комітету Верховної Ради Віталій Хомутинник зазначає, що відтепер фінустанова перед укладенням договору з клієнтом має надати дані про пропоновану послугу із зазначенням ціни та умов надання.
Крім того, установі потрібно вказувати інформацію про свої додаткові фінпослуги та їх вартість, про порядок сплати податків за рахунок фізособи внаслідок отримання послуги, про правові наслідки і порядок проведення розрахунків з людиною в результаті дострокового припинення послуги, про механізм захисту прав споживачів та ін. Встановлено і вимоги до розкриття інформації учасниками ринку, введено поняття пруденційного нагляду (це регулярна оцінка контрольними органами фінансового стану того чи іншого фіноператора, дотримання ним вимоги і нормативів). Нарешті, посилені штрафні санкції.
Передбачено також, що юридична або фізособа, яка хоче отримати «істотну участь» у фінустанові або наростити її до 10%, 25%, 50% або 75% статутного капіталу чи права голосу придбаних акцій (часток), зобов'язана отримати для цього письмову згоду держорганів.
На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, ця норма - свого роду крок у Європу, де вже давно є подібна практика. «Усе це необхідно, оскільки повинні бути особливі умови отримання контролю над банками та іншими фінустановами, - коментує аналітик. - Новація підвищить привабливість фінкомпаній для іноземних інвесторів, адже умови і стандарти ближче до західних».
А що з облігаціями?
З початком року набув чинності і закон № 3461 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо облігацій». Документ спрямований на усунення законодавчих недоліків в області емісії та обігу цільових облігацій. Внесено і кілька загальних правок у нормативну базу по облігаціях.
Так, введено обмеження на форму випуску облігацій. Вони випускатимуться виключно в бездокументарній формі. Причому папери, емітовані в документарній формі (рішення про що прийнято до 01.01.2012), залишаться в обороті до закінчення його дії.
«Одна зі змін, внесених законом, - чітке визначення форм погашення окремих видів облігацій. Процентні та дисконтні облігації погашатимуться виключно грошима, а цільові - шляхом передачі товарів та/або надання послуг, а також сплати коштів власнику облігацій (у певних проспектом емісії випадках)», - пояснює фінансовий аналітик НРА «Рюрик» Костянтин Ніколаєнко.
Також визначено вимогу до емітентів цільових облігацій підприємств. «Випуск таких паперів може здійснювати юрособа, яка має право виконувати функції замовника будівництва об'єкта, - говорить фахівець. - Це може бути і юрособа, яка уклала договір участі в будівництві житла з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування за умови права власності, оренди чи постійного користування земельною ділянкою, на якій з'явиться новий об'єкт. Така юрособа має забезпечити виконання зобов'язань за цільовими облігаціями».
Іншими словами, новий закон посилює захист прав інвесторів. «Але при поточній ситуації в будівництві і досить вузькому використанні цільових облігацій при його фінансуванні ми не чекаємо істотного впливу даного документа на ринок облігацій», - акцентував Ніколаєнко.
Як можна помітити, всі три закони одночасно несуть в собі два моменти: з одного боку, спрощують роботу бізнесу, з іншого - підвищують його відповідальність. Як сказав наприкінці 2011 р. Олександр Клименко, «спрощення податкової системи та держрегулювання в інших фінансово-економічних сферах не означає вседозволеність. Ми підсилюємо взаємну відповідальність і довіру: правила стають простішими, але і відповідати за порушення треба суворіше».
Що ж, логічно. Майже всі роки незалежності у нас прийнято сварити податкових і фінансових регуляторів за все підряд. Але й бізнес не ідеальний, оскільки намагається використовувати найменші лазівки в законодавстві для мінімізації податків та інших виплат. А проводячи будь-яку реформу, неприпустимо, коли одна сторона (скажімо, держоргани) намагається щось поліпшити, а інша (той же бізнес) поблажливо спостерігає, продовжуючи «сірі справи». Реальні результати можливі лише спільними зусиллями.
Андрій Боярунець, Леся Лещенко,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
1348
