Перше півріччя 2011 року було наповнене оптимізмом: світ начебто поступово виходив із економічної кризи, показники економіки України теж потроху поліпшувалися, фінансові та промислові показники зростали. Однак до кінця літа стало зрозуміло, що далеко не все так просто. Так, у серпні США насилу вдалося уникнути боргового дефолту, але це стало лише початком нової хвилі кризових очікувань.
Ключовим виявилися серйозні борги, накопичені у країнах Євросоюзу у 2009-10 роках при фінансуванні антикризових програм. Фахівці зазначають, що до кінця минулого року ці борги почали серйозно тиснути на фінанси та економіку ЄС. У «майже дефолтної» Греції рівень суверенного боргу досяг 166% ВВП, в Італії – 121%, в Ірландії – 109%, а у відносно благополучних Франції та Німеччині – відповідно 87% і 83%.
Не дивно, що тема євроборгу стала головною і на нещодавньому Всесвітньому економічному форумі у Давосі. Більшість учасників зустрічі зійшлися на думці, що європейська боргова криза серйозно загрожує здоров'ю глобальної економіки. «Я ніколи раніше так не боявся за ситуацію у світі. Імунітету від можливої «нової хвилі» кризи немає ні у кого», - висловив спільну тривогу глава адміністрації Сянгана (Гонконг; відноситься до Китаю) Дональд Цанг.
Деякі економісти вважають, що «друга хвиля» вже почалася. Інші заперечують: істерія з приводу нового витка кризи штучна і надумана. Як же все буде насправді? І як це вплине на нашу країну? Розбирався ForUm.
Тривожний фон
Давос підтвердив, що серйозні розбіжності щодо наповнення і строків антикризових заходів у Європі є і всередині Євросоюзу, і між іншими провідними світовими гравцями, включаючи США і країни Азії. Так, в обговоренні майбутнього зони євро взяли участь міністри фінансів Німеччини, Франції, Іспанії, США та єврокомісар з внутрішніх ринків Оллі Рен.
Дискусії передувала заочна перепалка між канцлером Німеччини Ангелою Меркель, яка виступила на відкритті форуму, і британським прем'єром Девідом Кемероном. Перша заявила, що ЄС буде вибиратися із кризи за рахунок поступових реформ і більшої інтеграції, а у відповідь на заклики підвищити обсяг стабілізаційних фондів попросила не вимагати від неї нездійсненного. Йдеться, насамперед, про Європейський фонд фінансової стабільності (ЄФФС), створений ще у 2010 році і який забезпечує фінансові гарантії у розмірі до 1,4 трлн євро.
А днем пізніше Кемерон розкритикував німецьке лідерство у єврозоні і закликав Берлін «не робити всіх навколо більш німецькими». Збільшення стабфонду він вважає правильним, а ось запропонований Німеччиною податок на фінансові транзакції назвав «непотрібними дурницями».
Після цієї сутички, яка підкреслила протиріччя у Євросоюзі, глави французького і німецького мінфінів Франсуа Баруан і Вольфганг Шойбле спробували виступити «єдиним фронтом», знявши з порядку денного питання спільного контролю над євробондами (облігаціями). За словами Шойбле, «спільні облігації призводять до спотворення і ослаблення економічних стимулів, тому що ви витрачаєте гроші, яких у вас немає, за рахунок інших». Утім, на цьому єдина позиція вичерпалася.
Зрозуміло, що продовження «гризні» всередині Євросоюзу не сприяє стабілізації ні у цьому об'єднанні, ні у світі загалом. Не дивно, що у січні-2012 Світовий банк (СБ) уже погіршив свої прогнози зростання світової економіки на нинішній рік з 3,6% до 2,5%.
Для довідки: у 2011 році зафіксований приріст у 3,2%. При цьому економіка єврозони впаде на 0,3%, а зростання ВВП країн, що розвиваються, сповільниться з 6,5% (у 2011-му) до 5,4%, повідомив ForUm`у менеджер СБ з досліджень глобальної макроекономіки Ендрю Бернс. За даними банку, у провідних країнах з перехідними економіками, що входять до групи БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР), ситуація теж починає погіршуватися.
«Такі держави вступають у новий етап кризи, володіючи набагато меншим доступним капіталом і торговими можливостями щодо розвинених економік, - коментує експерт. - Тому їм варто підготувати плани дій на випадок подальшого погіршення обстановки, заздалегідь профінансувати дефіцити держбюджетів, визначити пріоритети соціальної політики, провести стрес-тестування банків».
Не все так погано
Однак аналітики стверджують, що все не так уже й погано. І одним із позитивних факторів є якраз «запас міцності» ЄС. Єврокомісар з внутрішніх ринків Оллі Рен переконаний, що поряд з досягнутою уніфікацією бюджетних політик країн єврозони, ЄФФС дозволить підтримувати європейську економіку. Крім того, Євросоюз почав внутрішню реформу, яка насамперед стосується сфери послуг та енергетики.
Намічені перетворення в оподаткуванні, спрощенні держрегулювання і т.п. Так, підвищення пенсійного віку у низці країн направлене на зайнятість досвідчених зрілих кадрів. І буквально днями директор Європейського центрального банку (ЄЦБ) Маріо Драгі заявив: у єврозоні намітилися перші ознаки стабілізації.
Рен зауважує: «Я знаходжу антикризову політику ЄЦБ дуже корисною, тому що він запобіг кредитному дефіциту і спростив аукціони з продажу облігацій для Італії та Іспанії. Але це тільки початок, і до повномасштабного ефекту стабілізаційних заходів пройде деякий час. Поки що у нас цей час є».
З цього приводу глава представництва МВФ в Україні Макс Альєр зазначив: «Фонд збирається підвищити свої фінансові запаси з нинішніх $385 млрд ще мінімум на $500 млрд. Отримані кошти підуть на підтримку міжнародної фінансової стабільності, включаючи і боротьбу з кризою у Європі. МВФ розраховує отримати гроші від країн-експортерів нафти, а також від БРІКС. У свою чергу, в останні 2 місяці бажання прокредитувати МВФ висловили такі країни, як Польща та Чехія». Альєр пов'язує це з хорошою економічною ситуацією у цих державах.
Фахівці резюмують: у світі залишається ще чимало ресурсів стабільності. Хоча тепер для підтримання «тонусу» світової економіки і торгівлі вже доводиться задіяти базові фінансово-ресурсні резерви найбільших корпорацій, фондів та інших інституцій.
Ефект для України
На такому тлі СБ очікує непоганих економічних перспектив і для української економіки. Старший економіст Світового банку Руслан Піонтковський підкреслює, що на 2012 рік зростання ВВП України очікується на рівні 2,5%, до 1466,4 млрд грн. При цьому темпи зростання експорту вперше за багато років перевищать швидкість збільшення імпорту: так, якщо експортні поставки в цьому році приростуть на 3,8%, то імпортні – тільки на 1,8%.
«Це означає реальний рух до того самого поліпшення торговельного балансу, про який зараз стільки говорять у Кабміні, - вважає експерт. - Але спад імпорту не означає скорочення внутрішнього попиту, як може вважати дехто. Навпаки, споживчий попит у 2012 році збільшиться приблизно на 1%, хоч це і менше торічного показника».
А темпи зростання вітчизняної економіки у наступному році знову збільшаться, продовжує Піонтковський. За його словами, приріст реального ВВП країни повернеться на рівень 4%, залишаючись таким і у 2014 році. Експорт також, як і раніше, буде рости швидше, ніж імпорт (див. табл.).
Все це буде можливим як за рахунок поліпшення загальноекономічної ситуації у світі, так і завдяки внутрішнім резервам зростання. До них можна віднести інвестиційний і загальний капітал національних компаній, залучення коштів у банківську систему від населення (а це до $60 млрд), поліпшення дисципліни щодо податкових і митних зборів (додатково не менше 20 млрд грн). «Також, - розвиває думку незалежний аналітик Руслан Павленко, - великий ефект здатна принести реалізація програм енергозбереження, але реальна, а не формалістична. Вже в 2012-13 роках за рахунок цього можна економити до 6 млрд куб.м дорогого природного газу».
У СБ доповнюють: звуження світового інвестринку вимагає від Києва прискорення системних реформ з метою підвищення довіри інвесторів. «Це ключовий і абсолютно конкретний фактор інвестиційної привабливості країни. Так, президентська програма економічних реформ на 2010-14 роки містить низку найважливіших змін, але їхнє впровадження постійно затримується, - нарікає Піонтковський. - Найважливішим позитивним сигналом для інвесторів може стати поліпшення механізму відшкодування ПДВ, уникнення неринкових обмежень в АПК, зниження регуляторного тиску на бізнес, приборкання корупції та рейдерства». Аналітик упевнений, що реалізація подібних заходів може призвести до поліпшення інвестклімату в країні вже у 2012 році, включаючи сектор портфельних капіталовкладень.
Нарешті, для збереження економічної стабільності Україні потрібно оперативно відновити співпрацю з МВФ, переконані у СБ. За оцінками банку, це дозволить нейтралізувати деякі дисбаланси у фінансах і зовнішній торгівлі, поліпшити очікування і зменшити загальну вартість зовнішніх позик.
На завершення наведемо слова українських бізнесменів, які побували у Давосі. «На форумі ми не отримали однозначної відповіді, що буде з зоною євро і глобальною економікою», - зазначає гендиректор «Смарт-холдингу» Олексій Пертін.
Тому Кабміну варто сподіватися не стільки на зовнішні ринкові тренди, скільки на власний потенціал країни, пояснив ForUm`у глава представництва Morgan Stanley в Україні Ігор Мітюков. «При цьому важливо забезпечити внутрішній попит на метал та машинобудівну продукцію, розвиваючи великі інфраструктурні проекти, аналогічні Євро-2012. Адже саме вкладення у підготовку до чемпіонату вагомо підтримали національну економіку у 2010-11 роках. Якщо буде такий підхід, то ми явно уникнемо долі і Греції, і тієї ж Іспанії з їхнім спадом і боргами».
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
