Лубківський: До середини травня ми будемо повністю готові приймати гостей Євро-2012

Здавалося, тільки вчора Україна і Польща отримали право на проведення Євро у далекому 2012 році. А ось уже до стартового матчу залишилося менше півроку. Про те, як Україна проведе Євро-2012 і що буде після, а також про багато іншого в ексклюзивному інтерв'ю ForUm'у розповів Директор турніру УЄФА Євро-2012 в Україні та керівник оргкомітету «Євро-2012 Україна» Маркіян Лубківський.

- Маркіяне Романовичу, перше питання традиційне: яка зараз готовність України до проведення Євро-2012?

- В останні два роки наша держава продемонструвала чималу наполегливість у підготовці до Євро-2012. На сьогоднішній день готовність складає 90%. Решта 10% передбачають дуже інтенсивну роботу, причому за різними напрямами.

Абсолютно впевнено можу вам сказати, що до моменту проведення першого матчу Україна буде готова на всі 100%. Україна – молода держава, у якої великі амбіції, зокрема, європейські. Євро-2012 – це шанс продемонструвати себе, свої можливості на міжнародній арені. Я щиро сподіваюся, що чемпіонат буде реальним поштовхом для нашої країни.

- Що саме ще належить зробити?

- Стадіони у нас уже практично готові. Залишилися питання організації операційної складової функціонування арен під час матчів. УЄФА посилила операційні команди стадіонів, запропонувавши свої експертні послуги та щодо безпеки, а також щодо загального управління, розуміючи те, як арени повинні функціонувати.

Знову ж таки, потрібно враховувати той факт, що в Україні відбудуться найцікавіші матчі групового турніру – Німеччина, Англія, Франція, Голландія та Португалія гратимуть у нас. Традиційно команди цих країн супроводжують великі групи вболівальників. А це означає, що навантаження на аеропорти і українсько-польський кордон буде інтенсивним. І сьогодні ми прораховуємо всі можливі сценарії, думаємо, як забезпечити безперешкодний рух людей через кордон, щоб усі могли вчасно потрапити на матч, а потім швидко вилетіти/виїхати на інший стадіон в Україні чи у Польщі, або ж повернутися до себе на батьківщину.

Відповідно, важлива і процедура перетину кордону. Ми спільно з МЗС України і Прикордонною службою працюємо над цим питанням. Думаю, що процедура буде простою і зрозумілою.

Також важливо, щоб люди, які не володіють українською мовою, могли отримати максимум інформації англійською. Думаю, міста впораються і донесуть всі відомості, необхідні іноземцю в Україні.

- А якщо оцінювати готовність Києва, Донецька, Львова і Харкова, яке із приймаючих міст найкраще готове до гідної зустрічі гостей?

- Очевидного лідера немає. Підготовка кожного міста має свою специфіку. У кожного є як сильні, так і слабкі сторони.

Відповідно, Київ сьогодні міг би вважатися найбільш підготовленим. Але є ще чимало питань, які потребують вирішення вже найближчим часом.

Великою перевагою Києва є і наявність метрополітену, що допоможе вболівальникам потрапити у центр міста. Залишається відкритим питання, як вони покинуть стадіон. Як будуть доставлені в аеропорт, безпосередньо до терміналів. Потрібно все продумати і зробити так, щоб і людям було зручно і не було надмірного навантаження на аеропорт «Бориспіль».

Зараз ми вирішуємо питання транспортного сполучення між аеропортом «Бориспіль» і найближчою до нього станцією метро.

- Навантаження буде серйозне...

- Так. Під час проведення матчів Євро-2012 Київ може приймати 150-170 рейсів на день. У Донецьку ми теж очікуємо близько 150 рейсів. А це означає, що за одну годину в аеропортах буде здійснюватися до двадцяти «movements» (рухів) – десять злетів, десять посадок. Відповідно, потрібно розрахувати кількість громадського транспорту, щоб уболівальники могли безперешкодно добиратися до центру міста.

Але повернеміся до Києва. У столиці, якщо говорити про готелі, немає проблем з розміщенням ні цільових груп УЄФА, ні вболівальників. Сьогодні до іноземців необхідно донести важливу інформацію англійською мовою, наприклад, про наявність номерів. Це завдання, як я уже говорив, стоїть і перед Києвом, і перед іншими приймаючими містами.

Якщо говорити про Львів, то там теж немає проблем з розміщенням. Там нам потрібно вирішити транспортні питання.

У першу чергу, відкрите питання руху так званих шаттл-басів за маршрутом Львів-Трускавець, Трускавець-Львів. (У Трускавці планується розмістити як цільові групи УЄФА, так і вболівальників).

Також потрібно вирішити проблему громадського транспорту у Львові, його там недостатньо для того, щоб здійснювати всі перевезення. Знову ж, ми не можемо відібрати його у городян, щоб використовувати для перевезень уболівальників. Це було б неправильно. Тому Львів повинен забезпечити достатню кількість рухомого складу.

У Львові завершується будівництво аеропорту. Стадіон провів перші контрольні матчі. Вдосконалює свою роботу операційна команда на «Арені Львів». Облаштовується територія навколо нього.

- Отже, навколо львівського стадіону не буде все таке сіро-похмуре, як зараз?

- Ні. Звичайно, ні.

По-перше, зараз все здається таким сірим, оскільки зима. По-друге, вже навесні ми почнемо оформлення не тільки стадіонів і аеропортів, а й міст. Все буде дуже яскраво, барвисто, цікаво і привабливо.

Тепер стосовно Донецька. Там також завершується будівництво аеропорту. Зі стадіоном усе в порядку. Він – один із кращих у Європі, причому як з архітектурної точки зору, так і з управлінської. На «Донбас Арені» працює найдосвідченіша сьогодні операційна стадіонна команда в Україні.

Головна проблема для цього міста – це яким чином розмістити цільові групи УЄФА та вболівальників під час чвертьфінального і півфінального матчів.

Сьогодні йде робота над тим, яким чином забезпечити людей якщо не проживанням у Донецьку, то можливістю дістатися туди, наприклад, із Києва і повернутися до столиці після матчу.

Стадіон у Харкові споруджено. Вирішуються питання, пов'язані з управлінням ним, розподілом повноважень між різними інститутами (область, місто, приватний інвестор). Що стосується аеропорту, то термінали побудовані і функціонують. Є питання ще до смуги і перону. Харкову також важливо завершити будівництво доріг навколо стадіону.

Але все це можна вирішити. До середини травня ми будемо вже повністю готові приймати і гостей, і команди, і цільові групи УЄФА. Знову ж таки, нам допомагатимуть волонтери. Вже сформована команда добровольців із 5,5 тисячі осіб, які працюватимуть за 20 напрямами в Україні та Польщі. В Україні, всупереч скептицизму навколо перспектив спортивного волонтаріату, конкурс перевищив будь-які очікування і встановив небувалий рекорд – 24 тисячі охочих на менш ніж 3 тисячі місць. Ми відібрали найбільш гідних.

Також ми вводимо інститут стюардингу на стадіонах. Стюарди – це люди, які допоможуть орієнтуватися на стадіоні і попереджатимуть кризові ситуації. На «Донбас Арені» стюарди вже себе дуже добре зарекомендували – вони забезпечують і комфорт, і безпеку. Але якщо станеться щось серйозне – працюватимуть інші компетентні органи.

Цей чемпіонат уже багатий на рекорди. Це справді так. Крім волонтерської програми, це і фінальне жеребкування, яке ми проводили у грудні 2011 року. Ми пишаємося тим, що, за оцінкою УЄФА, воно стало наймасштабнішим та найорганізованішим за всю історію УЄФА та чемпіонатів Євро.

Заявка на квитки у нас також рекордна – дванадцять мільйонів на п'ятсот тисяч квитків. Це на 17% більше, ніж на Євро-2008. Думаю, що хороших рекордів у нас ще буде багато.

- Створюється «Система 112». Міліціонери вчать англійську. Уже вирішено, що школярі та студенти раніше закінчать навчання. Важко переоцінити важливість співпраці різних відомств і міністерств під час підготовки такої масштабної події. Наскільки добре координуються сьогодні всі дії? Можливо, Ви проводите якісь ревізії?

- Взаємодія з урядом, міністерствами, відомствами дійсно важлива. І тут гріх скаржитися. У нас дуже хороший контакт з віце-прем'єром Борисом Колесніковим. І весь перелік проблемних питань доводиться і до його відома. У нас немає проблем з точки зору взаємодії.

Звичайно, є багато питань цивілізаційного плану. Це і мовна підготовка міліціонерів, і якість наших медпослуг, і забезпечення потреб людей з обмеженими можливостями, і багато іншого. Але можу вас запевнити – ніщо не залишається поза нашою увагою.

Наприклад, якщо у міліціонера при спілкуванні з іноземним гостем чемпіонату виникнуть труднощі з англійською, допоможуть волонтери. Вже вирішується питання надання медичної допомоги у разі такої необхідності. І так далі, і так далі.

- Наскільки безпечно буде в Україні під час проведення Євро-2012?

- Євро-2012 – це велике футбольне свято. Коли з'являється інформація про терористичні загрози, необхідності не пустити на нашу територію агресивно налаштованих фанатів тієї або іншої команди – це дещо, м'яко кажучи, неприємно. Звичайно, ми повинні все передбачити, бути готовими до будь-якого розвитку подій.

Але нам потрібно зробити все, щоб цей футбольний фестиваль був проведений якомога краще. Ми розраховуємо на те, що всі, хто приїде до нас, повернуться додому з найкращими враженнями.

- Погодьтеся, у сучасному світі зростає загроза тероризму. І повірте, для багатьох жителів України набагато важливіше не футбол, а безпека.

- Безпечно і комфортно буде всім: і приїжджим, і місцевим.

Ми серйозно працюємо над тим, щоб забезпечити найвищий рівень безпеки, до того ж – ненав'язливої.

Зрозумійте, Євро-2012 – це як айсберг. Зверху те, що пропонується уболівальникам. Внизу – невидима частина підготовки, яка передбачає всі ризики.

Але зрозумійте також, що не можна подавати сигнали: «Ми будемо жорстко протидіяти всім ризикам!» Ми – дружня країна, яка готова забезпечити безпеку всім.

Але вже почалося виробництво законної продукції. Наші партнери активно працюють.

Національний Банк України став першим ліцензіатом. Випущені прекрасні монети.

Так що я впевнений: кожен зможе взяти з собою частинку Євро-2012 і України.

- Дозвольте Вас детальніше розпитати про монети «Євро-2012». Ви для себе їх придбаєте?

- Безумовно. Тим більше, я монети колекціоную.

- Можливо, Вашу колекцію поповнить і золота півкілограмова монета «Фінальний турнір Чемпіонату Європи з футболу 2012 р.»?

- Ой, на неї у мене грошей не вистачить.

- Скажіть, а що після Євро-2012? Адже у кожному святі головне – не перегуляти. Чи не настане болісне похмілля після того, як з часом ми порахуємо і виявиться, що для нашої країни це було занадто дороге задоволення?

- Давайте порахуємо вже зараз. Почнемо з аеропортів. Згадайте, які, вибачте, «курники» були зовсім недавно у Львові, у Харкові, у Донецьку. Можливо, для 1960-70-х років, для Радянського Союзу вони були нормальні. І ось тільки тепер, вперше за двадцять років незалежності, Україна отримала нові термінали, злітно-посадкові смуги, рівень сервісу. Чотири нові аеропорти – це приваблює туристів, відповідно, підуть гроші у державу. Так що, на мій погляд, питання про те, наскільки виправдана була інвестиція держави в аеропорти, риторичне.

Тепер про стадіони. Важливо, щоб вони продовжили жити і після Євро, причому 365 днів на рік. За умови правильного управління так і буде. Вже сьогодні укладені договори про те, що «Динамо-Київ» виступатиме на «Олімпійському», львівські «Карпати» – на «Львів Арені». На цих стадіонах виступатиме збірна Україна з футболу. Там будуть проводитися концерти, функціонуватиме система корпоративної гостинності, ресторани, тренувальні центри та інші об'єкти, які приноситимуть прибуток для спортивних арен. Сподіваюся, що ці стадіони будуть функціонувати і заробляти, а не існувати на дотації.

Важливо й те, що на Євро-2012 в Україну приїде величезна кількість уболівальників. Люди будуть жити у готелях, харчуватися, купувати сувеніри – а це гроші. Наприклад, в Австрії та Швейцарії вболівальники залишили понад мільярд євро, що стало хорошим вливанням у малий бізнес.

Під час підготовки в Україні реформується система перетину кордону, спрощуються процедури. Наводиться порядок у функціонуванні багатьох служб, наприклад, таксі.

Так, це перші кроки, які не завжди успішні. І це тому, що є опір. Наприклад, люди звикли їздити у старих розбитих маршрутках. Зараз є шанс пересісти у хороші, комфортабельні автобуси.

Життя після Євро-2012 є. Це однозначно. Складно точно підрахувати і чітко сказати, чи окупиться ця інвестиція. Ось як виміряти ціну іміджу держави?.. Але я думаю, що цей проект – прибутковий. І нехай це не відчувається сьогодні-завтра, але для держави, її майбутнього, європейських аспірацій – це великий плюс.

- Ми не осоромимося ні перед своїми, ні перед чужими?

-Я впевнений, що Україна підкорить усіх своєю гостинністю і безпосередністю.

Дуже часто ми самі себе з'їдаємо пошуком негативу. Згадайте, скільки разів у нас «забирали» право на проведення чемпіонату, скільки було критиків, песимістів і скептиків. Але, незважаючи ні на що, проект – в Україні, і він буде втілений у життя на найвищому рівні.

- Обов'язково будуть порівнювати Євро-Польщу і Євро-Україну. Як думаєте, наше футбольне свято буде кращим, ніж у партнерів?

- У поляків є свої плюси, у нас – свої. Повірте, не все так погано, як нам часто хочуть розповісти. І якщо порівнювати нас з поляками, то я не хочу сказати, що ми будемо кращими. Але наш шлях дійсно тяжчий. Нам доводиться вирішувати багато питань, про яких Польща навіть не думає. Але і смак успіху від такого складного завдання буде яскравішим і солодшим.

- Скажіть, а де Ви бачите себе після Євро?

- Я про це не думав. Чесно. Поки я себе не бачу ніде, крім як тут. І ніяких планів, домовленостей у мене немає. Як буде – так буде.

Для мене головне – провести Євро-2012, фінальний матч у Києві, а потім виїхати з родиною на тиждень-другий відпочити.

Фото Віктора Ковальчука