Професор Мартазинова: Людина не винна у глобальному потеплінні

Глобальне потепління справді відбувається, і це ні у кого з сучасників не викликає сумнівів. Люди, яким більше 30 років, пам'ятають холодні, сніжні і довгі зими у 1970-80 роках. Та вже наприкінці 90-х такі зими траплялися через раз. А літо з кожним роком ставало спекотнішим. Достатньо згадати хоча б 1999 рік, коли столиця знемагала від тридцятиградусної спеки два місяці поспіль, або ж 2010-й, - з палаючими торфовищами і лісами.

Чому так? Популярне пояснення: причиною подібних аномалій послужила діяльність людини, яка призвела до глобального потепління. Вуглекислий газ із труб фабрик і заводів, автомобільних вихлопів огортає Землю, як ковдрою, і вона менше тепла віддає в космос.

Однак у цієї, здавалося б, непорушної гіпотези останнім часом з'явилося чимало критиків. І головне її слабке місце в тому, що діяльність людини в планетарному масштабі все ж таки не настільки значна, щоб вплинути на клімат усієї Землі. Українські вчені-метеорологи також не згодні з версією антропоморфної природи глобального потепління.

Про причини зміни клімату, про чергування теплих і холодних періодів погоди ForUm'у розповіла експерт Всесвітньої метеорологічної організації з кліматичних досліджень, завідуюча відділом кліматичних досліджень та довгострокового прогнозу погоди Українського гідрометеорологічного інституту, професор Вазіра Мартазінова.

- Вазіро Файзуловно, в шкільному курсі географії вчать, що Арктика є «кухнею» погоди в Північній півкулі Землі. Вона разом з Атлантичним океаном визначає погоду в холодну пору року. Зараз же, кажуть, шкільна «істина» вже й не аксіома зовсім...

- Справді, зараз все різко змінилося. Раніше атмосферна циркуляція розглядалася як своєрідна теплова машина, яка діє таким чином: на полюсі завжди холодно, на екваторі - тепло. Взимку через слабке нагрівання Сонцем Землі холод з Арктики опускається в південні широти. Влітку ж він відступає назад на північ.

Таким чином, працюють планетарно висотні фронтальні зони, що формують погоду цілий рік. Крім них на погоду впливає і взаємодія суша-океан, вона пом'якшує переходи між порами року. Океан, нагріваючись влітку, віддає тепло в холодну пору року, перешкоджаючи сильним морозам.

Зараз усі ці чинники, безумовно, впливають на формування погоди. Але працюють вони вже по-іншому. На їх функціонування наклалися так звані теплі смуги.

Одразу поясню. Теплі смуги - це феномен сучасного клімату, відкритий вченими нашого інституту. Вони являють собою малорухомі маси теплого повітря у вигляді смуг, розтягнутих на тисячі кілометрів з півдня на північ.

Щоб було зрозуміліше, проведу таку аналогію: всі бачили, як взимку над теплотрасами не замерзає земля. Кругом сніг, а над трубою теплотраси чорна смуга грунту. Так і в атмосфері. Навколо смуги може бути морозна погода, але всередині її значно тепліше.

Цікаво, що виникнення, рух цих смуг не залежить від процесів у атмосфері, пори року, активності Сонця.

- Звідки вони беруться?

- Сьогодні не відома точна причина їх виникнення. Можу сказати лише, що тепло, яке формує теплові смуги, йде від Землі, тобто має геофізичне походження. І на відміну від смуг теплого повітря з тропіків, які іноді досягають широт України і приносять спекотну погоду влітку, це тепло нерухоме і виникає завжди на одному і тому ж місці. Одна з таких смуг проходить через Україну від Чорного моря і тягнеться далі на північ, до Скандинавських країн.

- Як я зрозумів, теплові смуги сприяють потеплінню клімату в локальних зонах. А потепління характерно для всієї планети. Скільки воно ще триватиме?

- Я вже говорила про теплову машину. Вона, на відміну від теплових смуг, рухома і має властивість обертатися навколо Північного полюса з періодичністю близько 30 років.

Щоб було зрозуміліше, наведу приклад. Уявіть, що на Земну кулю надіта кругла шапка з холодного повітря з нерівними краями-вушками, і що шапка ця обертається по осі - туди-сюди.

- Вона змістилася?..

- На початку ХХ століття почалося зміщення цієї «шапки» на захід. І в середині століття в європейській частині Євразії спостерігалося похолодання. Приблизно з 1944 року процес пішов у зворотний бік - на схід. І зараз ми спостерігаємо пік потепління.

У 2000-х роках це обертання досягло крайньої точки при русі із заходу на схід. Тому в наступні десятиліття слід очікувати поступового похолодання. Практично це виразиться у все більш частому прориві холодних арктичних повітряних мас на територію України взимку, що призведе до сильних морозів.

- А що з антропоморфною версією природи глобального потепління? Невже людина зовсім не впливає на клімат, а Кіотський протокол - це викачування грошей з країн, не причетних до глобального потепління?

- Явище теплових смуг не враховується в численних моделях прогнозування погоди. У короткострокових прогнозах (до дев'яти днів) це не має особливого значення.

Але кліматичні моделі дають збій. Нещодавно був прогноз, що в найближче десятиліття очікується потепління на п'ять-шість градусів. Він базувався головним чином на збільшенні кількості вуглекислого газу в атмосфері в два-чотири рази. Але ми вже бачимо, що цей прогноз не виправдався.

- Тобто, глобальне потепління через автомобілі і труби з димом - це міф, і скорочення викидів вуглеводнів не вплине на погоду на Землі?

- Звичайно, ні. Не вплине. Про це навіть говорити не доводиться.

Справа в тому, що антропогенний (людський) вплив не скрізь однаковий. Зрозумійте, вуглекислота за рахунок атмосферної циркуляції виноситься тільки в окремі зони, де і підвищується температура.

І тоді виходить, що платити треба не всім, а тільки тим, хто страждає від парникового ефекту, спровокованого іншими. Найбільше через «рози вітрів» у цьому плані в Європі страждають Скандинавські країни. У них підвищення температури йде якраз за рахунок антропогенного чинника. Така ж за походженням точка потепління існує і в Сибіру.

У нас же, на щастя, незважаючи на «рідні» викиди вуглекислоти та іншої хімії, чистіше, тому що поверхневі атмосферні потоки забирають з території України майже все, чим коптять атмосферу.

- Не можу Вас не запитати про недалеке майбутнє. Якою буде погода в Україні найближчими місяцями?

- Можу відразу вас запевнити - сильних морозів цієї зими не варто очікувати. Пік похолодання припаде на 23-25 ​​січня. Вночі чекаємо до мінус шістнадцяти градусів. А в Карпатах і до двадцяти морозу. Температура на початку лютого збережеться в межах багаторічної норми. Потім настане невелике потепління. А в кінці місяця нас знову очікує похолодання.