Уповноважений з прав людини Ніна Карпачова, виступаючи 11 січня 2012 року на парламентських слуханнях «Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи», зазначила, що створення на початку незалежності України законодавчої бази за міжнародними стандартами, а також центрального органу виконавчої влади у сфері міжетнічних відносин дало можливість закласти підвалини державної етнонаціональної політики. Про це ForUm’у повідомили в прес-службі Омбудсмана.
Цього, на думку Карпачової, яка постійно здійснює моніторинг у цій сфері та послідовно обстоює права національних меншин, вдалося досягти під час надзвичайно важливого діалогу між владою і організаціями національних меншин. Завдяки такій співпраці вперше в Україні Уповноваженим з прав людини запідтримки Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин реалізовано проект«Моніторинг дотримання прав національних меншин в Україні», до проведення якого і підготовки комплексних Рекомендацій органам влади активно долучались парламентарії.
Карпачова подякувала активістам громадських організацій національних меншин і корінних народів за наполегливу подвижницьку діяльність, завдяки чому Україні вдалося уникнути гострих конфліктів і протистоянь, які нині стали сучасними викликами у Європі та світі.
За останні три роки до Уповноваженого з прав людини надійшло близько однієї тисячі колективних звернень від ромських, єврейських кримськотатарських, караїмських, польських, болгарських, німецьких, курдських, румунських, угорських, русинських, російських громадських організацій, яких непокоїть порушення прав на освіту, доступу до інформації, культурного надбання, прояви дискримінації за національною ознакою, а також відсутність бюджетних коштів для недільних шкіл (їх кількість зменшилася з 3тисяч до 570) з вивчення рідних мов, народних звичаїв і традицій.
Як свідчить моніторинг Уповноваженого з прав людини, гуманітарні питання в умовах глобальної фінансово-економічної кризи, на жаль, стають другорядними, заявила Карпачова. На її переконання, усупереч чинному Закону «Про національні меншини» рік від року статус органу з реалізації етнонаціональної політики знижувався від міністерства до відділу у Міністерстві культури. Омбудсман України спільно з громадськими організаціями національних меншин неодноразово доводила доцільність збереження такого центрального органу виконавчої влади, адже якщо його немає, то нема й вивіреної державної етнополітики.
Карпачова наполягає на поновленні центрального органу виконавчої влади з питань національних меншин і вважає, що не слід поєднувати етнонаціональні відносини з релігійними, і ця складна чутлива проблема потребує окремого підходу.
На думку Омбудсмана, будувати національну етнополітику, орієнтовану на європейські цінності, неможливо без поновлення діалогу на найвищому рівні. Найближчим часом має відбутися зустріч Уповноваженого з прав людини з Президентом України Віктором Януковичем, під час якої Карпачова має намір поставити питання і про поновлення діяльності Ради представників громадських організацій національних меншин при Президенті України.
Нині питанням дотримання прав національних меншин і недискримінації приділяє особливу увагу Європейський суд з прав людини. Про це йшлося на зустрічі Омбудсмана України з Комісаром Ради Європи з прав людини Томасом Хаммарбергом у листопаді минулого року. Карпачова нагадала, що Євросуд з прав людини має чітку позицію стосовно недискримінації на основі раси або етнічного походження. У своїх рішеннях, зокрема, «Сеждіч та Фінчі проти Боснії та Герцеговини», «Тімішев проти Росії», «Начова та інші проти Болгарії», «Ремлі проти Франції», а також у справі щодо використання мов у системі освіти Бельгії, Євросуд констатував: жодна відмінність у ставленні до людини, яка базується на її етнічному походженні, не може бути виправданою у сучасному демократичному суспільстві. Україна, яка ратифікувала Рамкову Конвенцію Ради Європи про захист національних меншин, Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, інші європейські та міжнародні документи, має дотримуватись узятих на себе зобов’язань, а також виконувати у своїй правозастосовчій практиці прецедентні рішення Європейського суду з прав людини, заявила на завершення свого виступу Карпачова.
