В останні дні року прийнято підбивати підсумки і згадувати найбільш значущі події. Дійсно, зачиняючи за собою двері назавжди, чому б не озирнутися і не окинути прощальним поглядом все те, з чим довелося жити ці 365 днів. 2011 рік був бурхливим, і всій планеті є про що згадати під бій курантів.
Навесні, а точніше 11 березня, сильний землетрус і слідом за ним цунамі назавжди змінили життя мешканців Японії.
Не встигла планета оговтатися від цього кошмару, як увага переключилася на Норвегію. Блондин Андерс Брейвік спочатку підірвав у Урядовому кварталі Осло автомобіль, начинений вибухівкою, а потім холоднокровно розстріляв 69 підлітків у молодіжному таборі на острові Утой.
Не варто забувати, що всі ці події відбувалися на тлі безперервних заворушень в арабських країнах. Після заворушень у Тунісі революційна лихоманка охопила Північну Африку та Близький Схід. Найтрагічніші події розгорталися в Єгипті і Лівії. Під час зіткнень з поліцією загинули десятки єгиптян, а президент Хосні Мубарак втратив владу і потрапив до в'язниці. На щастя, Єгипту вдалося уникнути лівійського сценарію. У республіці до цих пір йде громадянська війна, а кадри кошмарної страти лідера Джамагирії Муаммара Каддафі змусили здригнутися весь світ.
У цьому вихорі воєн, революцій і катаклізмів Україна у 2011 році виглядала справжнім острівцем стабільності та спокою. Так, були соціальні протести, скандал з арештом Юлії Тимошенко, хвилювали непрості відносини з Європою, але в порівнянні зі світовими катаклізмами це можна віднести до неприємних, але «робочих» моментів, які присутні в житті кожної країни.
Тому у кінці 2011 року ми вирішили згадати лише про хороше. На прохання редакції ForUm'у відомі українські політологи й експерти назвали три позитивні події року, що минає, в нашій країні і в світі. І ось що вийшло.
Український позитив-2011
1 місце: 20-річчя Незалежності України
2 місце: Прийняття антикорупційного законодавства, що відповідає європейським нормам
3 місце: Створення умов для самостійного національного економічного зростання.
Отже, перше місце в рейтингу українського позитиву - за двадцятирічним ювілеєм Незалежності.
«У нашій країні були періоди, коли незалежність вдавалося утримати лише кілька років. Зазвичай через два-три роки наступав рубіж. Так що 20 років - це серйозна дата», - вважає керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенко.
Друге місце зайняла подія законотворчого характеру, а саме - прийняття антикорупційного законодавства, що відповідає європейським нормам.
Це, за словами директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства, Віталія Кулика, обов'язково «вплине на важливі сегменти держапарату».
«З цим пов'язана і декриміналізація економічних злочинів. Низка положень даного процесу дискусійна (особливо те, що пов'язано з контрабандою), але в цілому Україна перестане бути аутсайдером в частині декриміналізації. Так, Узбекистан провів схожу реформу ще у 2001 році, елементи аналогічних перетворень є в Росії, Білорусі, країнах Кавказу», - стверджує експерт.
Третє місце в рейтингу українських плюсів-2011 присуджено створенню умов для самостійного національного економічного зростання.
«Викорінення диктаторських режимів – це, скоріше, добро, ніж зло, але от наслідки, на жаль, як правило, неоднозначні. Причому завжди», - стверджують усі експерти.
Друге місце в рейтингу світового позитиву політологи відвели операції з ліквідації терориста № 1 Усами бен Ладена.
«Те, що вбито головного терориста світу, відповідального за криваві події - це позитив. І хоча смерть - це завжди не дуже добре, в даному випадку, коли з життя йде людина, що несе смерть – це, скоріше, плюс», - вважає Володимир Фесенко.
Третє місце в рейтингу експерти також одноголосно віддали нинішнім протестним рухам в Росії.
«Це дуже позитивно, що в Росії сьогодні люди вийшли на площу, - каже координатор руху «Громадський спротив» Олександра Кужель. - Я вважаю це дуже хорошим симптом для громадянського суспільства Російської Федерації».
Список експертів:
Володимир Фесенко, експерт-політолог, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента»; Віктор Небоженко, директор соціологічної служби «Український барометр»; Андрій Єрмолаєв, політолог, директор Національного інституту стратегічних досліджень; Всеволод Степанюк, науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України; Олександра Кужель, заслужений економіст України.
Лера Нєжина,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
