Стабільний курс до річниці

Сьогодні, 23 грудня, через рік після призначення головою Нацбанку Сергія Арбузова замість Володимира Стельмаха, редакція Forum'у вирішила нагадати своїм читачам найбільш важливі підсумки його роботи за 12 місяців. А заодно з'ясувати, як на рішення нової команди Національного банку реагують ті, кому ці рішення були безпосередньо адресовані, тобто, українські банкіри.

Уже з перших днів перебування на посаді молодий і тоді ще маловідомий банкір Сергій Арбузов дав зрозуміти, що забезпечення стабільного курсу гривні є відтепер пріоритетом № 1, і т.зв. «м'яка» девальвація, до якої вдалися деякі європейські центробанки для стимулювання економічного зростання, сьогодні невчасна. А щоб в окремих фінустанов не виникла спокуса пограти на курсі, Нацбанк проводив жорстку монетарну політику, яка місцями оберталася справжнім гривневим «голодом» для банків. А немає вільних коштів - нічим і спекулювати на курсі! Тоді ж НБУ ясно дав зрозуміти, що чекає замість своєї допомоги і надання ліквідності більш активного кредитування реального сектора економіки.

Ініціюючи розробку й ухвалення Закону про захист прав кредиторів і клієнтів банків, НБУ фактично прозоро натякнув усім банкам країни - клієнтів не ображати, відсотки в односторонньому порядку не накручувати (якщо тільки це не «плаваючі» ставки), а валютні кредити для фізосіб взагалі залишити в минулому.

Що ж стосується попиту населення і «тіньового» сектора на долар, що зберігається, у цьому плані регулятор навіть спрацював на випередження. У питанні паспортизації валютообміну керівництво НБУ пішло на значні ризики, що називається «або пан або пропав». Але, як показала динаміка останніх місяців, попит на валюту поступово став падати.

Розуміючи, що вибір у громадян, куди вкладати гроші, взагалі-то невеликий - довіряти іноземним валютам, купувати золото-діаманти або класти гроші під матрац - НБУ запропонував низку альтернативних інструментів. Найближчим часом будуть випущені золоті інвестиційні монети, які можна буде обміняти в будь-який момент за курсом НБУ для банківських металів. На черзі - випуск «золотих сертифікатів» НБУ і валютних облігацій внутрішньої позики для населення.

Безумовно, ризики рецесії світової економіки і диспропорції української залишаються. І для того, щоб їх вчасно гасити, НБУ доводилося вдаватися до все нових і нових інтервенцій із золотовалютних резервів (ЗВР). І якщо на початку року глава НБУ Сергій Арбузов ставив планку збільшити ЗВР до 40 млрд. дол., то до кінця року збереження резервів на рівні 32,4 млрд. дол. є досить непоганим результатом. Особливо, якщо врахувати, що ціни на енергоресурси практично весь рік безперервно йшли вгору, а попит на експортну продукцію металургів - униз.

При цьому нова команда НБУ обіцяє не розслаблятися і готується до будь-якого сценарію, адже надто багато невідомого чекає нас наступного року: переговори з РФ про зниження ціни на газ, з МВФ - виділення чергового траншу, зростаючий дефіцит платіжного балансу країни.

Як не дивно, але опитування банкірів цього разу показало, що банківське співтовариство багато в чому підтримує політику регулятора, а всі інші питання готове обговорювати під час роботи. На щастя, не справдилися і прогнози тих, хто передрікав гривні обвал (аж до 12 грн. за 1 $), а світовій економіці, частиною якої є Україна, - швидкий крах. Детальніше про це - в коментарях банкірів ForUm'у.

Роман Шпек, віце-президент «Альфа-Банку»:

За нинішньої ситуації на світових ринках НБУ не залишається нічого іншого, окрім як чітко слідувати заявленій грошово-кредитній політиці і діючими монетарними інструментами керувати рівнем інфляції, курсом національної валюти і намагатися тримати руку на пульсі. Можна вже сказати, що з основним завданням - забезпеченням цінової стабільності - НБУ впорався. Але проблеми з платіжним балансом і попитом на готівкову валюту нікуди не зникли. Навіть при дуже правильній монетарній політиці НБУ, країна перебуває під тиском як негативних новин із зовнішнього світу, так і низької інвестиційної привабливості вітчизняної економіки, що обмежує приплив довгострокових інвестицій.

Якщо ми говоримо про дефіцит гривневої ліквідності останніх місяців, то вона викликана, насамперед, зниженням рівня довіри до діяльності уряду і тим, що банки та їхні клієнти запаслися валютою в очікуванні девальвації гривні. Хоча в тому, що частина позичальників все-таки не змогла вчасно отримати кредит через те, що гривня опинилася в ціні, тим самим загальмувавши зростання економіки, є результат вилучення вкладів з банків населенням і дій НБУ. Тому нам ще треба обговорювати й обговорювати, як саме НБУ може підтримати банківську систему ліквідністю, не спровокувавши при цьому атак на курс.

Думаю, що головним досягненням НБУ цього року було прийняття закону, який врегулював права кредиторів і позичальників. Цей документ є ознакою того, що наша банківська система доросла до цивілізованого діалогу з клієнтами. Мабуть, ще однією істотною відмінністю роботи нинішньої команди є узгодженість дій з Президентом і урядом, чого не скажеш про попередників.

При цьому я не прогнозую драматичного сценарію, який був у 2008-2009 роках. Звичайно, в різних банках ситуація може відрізнятися, і треба дивитися на структуру кредитного портфеля.

У НБУ є правильна мета - дбайливо ставитися до золотовалютних резервів, не допускати їх різкого зниження, а по можливості - нарощувати їх. Тому також важливо почати золотовидобування в Україні і на його основі поповнити резерви, випустити золоті монети і забезпечити випуск похідних фінансових інструментів («золотих сертифікатів»). І у них є розуміння, що потрібно зробити, щоб її досягти.

Вадим Пушкарьов, голова правління ПАТ «ВТБ Банк»:

Думаю, правильно буде оцінювати роботу НБУ по тому, наскільки гроші працюють в економіці, чи не «лопаються» банки, не створюються проблеми вкладникам. Якщо ніяких катаклізмів немає - значить, Нацбанк справляється зі своїми завданнями.

У фінансовому світі, як і в медицині, насамперед, важливий принцип «не нашкодь». Регулятор не став робити різких рухів, не пішов шляхом дешевого популізму в бажанні мати вигляд успішного «реформатора». Збережені основні позиції в управлінні, кістяк команди, нормативна база.

Якщо підсумовувати перші підсумки роботи НБУ - то це, безумовно, вибудувана жорстка, але грамотна фінансова політика, нові цікаві пропозиції для інвесторів (золоті інструменти, облігації НБУ, ОВДП з валютною прив'язкою), оперативне реагування та гнучкість в прийнятті рішень.

Що стосується зростання дефіциту платіжного балансу, я впевнений, що це – завдання, яке можна вирішити. Сьогодні ситуація зовсім інша, і домовленості з Росією про зниження ціни на газ, а також продовження переговорів з МВФ дозволять нам відчути себе набагато впевненіше.

Якщо курс гривні для нового керівництва НБУ - категорія фактично недоторканна, то в питаннях управління ліквідністю банківської системи, питання залишаються. Дійсно, ліквідність сьогодні потрібна всім, але при ставках депозитів у 20% неможливо розвивати кредитування.

До питання про девальвацію гривні. Можливо, її варто було б девальвувати. Але тут виникає відразу кілька запитань. По-перше, наскільки це збільшить вартість покупки імпортних енергоресурсів. По-друге, як це вплине на обслуговування населенням валютних кредитів, позначиться на капіталізації банку та перерахунку позиції. Нарешті, будь-який рух курсу - це ще й предмет валютних спекуляцій, які потім дуже важко зупинити, запустивши раз.

Я вважаю, що перехід Нацбанку до плаваючого курсу був дійсно виправданий, а надалі необхідно поступово знижувати обсяги розрахунків готівковою валютою.

У питанні паспортизації валютообміну керівництво НБУ пішло на значні ризики. Сьогодні вже можна констатувати, що ризик себе виправдав, і попит на готівковий долар дійсно впав. Безумовно, цьому сприяла інформаційна політика і вміла робота з банками.

Денис Мальцев, голова правління VAB Банку:

Дії Нацбанку в умовах нестабільної світової фінансової системи були досить збалансовані, професійні та успішні.

Валютний курс став більш гнучким, але в той же час знаходиться під контролем Нацбанку - регулятор не йде з ринку і постійно спостерігає за ситуацією. Курсові стрибки останнім часом не виходять за рамки заявленої норми в 2,5%. Крім того, банки, які хотіли пограти на валютних курсах, отримали чіткий сигнал, що цього робити не варто. Таким чином, регулятор поступово привчає громадян і бізнес до того, що при незначних коливаннях курсу панікувати не варто.

Уже при перших локальних ризиках банківської системи регулятор досить швидко реагував на ризики, що виникали - вводив свого куратора, обмежував зростання споживчого кредитування - що також є позитивним сигналом для ринку.

Жорстка монетарна політика очевидно спрямована на підтримання низької інфляції, а отже і підвищення довіри до гривні. Хоча при нинішніх ставках кредитування є ризик деякого гальмування економічної активності, рецесії і неможливості іпотечного кредитування. Втім, у міру зростання ставок за гривневими депозитами і пом'якшення політики НБУ, приплив коштів у банки безумовно зможе компенсувати гривневий «голод».

Що стосується нових інструментів НБУ, спрямованих на залучення коштів нашого основного інвестора - населення, то для їх впровадження та роз'яснювальної роботи щодо їх використання, звичайно, потрібен деякий час. Однак, якщо НБУ знайде для громадян потрібні аргументи і запропонує високу прибутковість щодо них, то Україна зможе обійтися без траншів МВФ, а також зменшити розміри держборгу і витрати на його обслуговування.