Рівно сто років тому, 14 грудня, нога людини вперше ступила на землі, а точніше льоди, Південного полюса планети. Про існування суші в цих краях людство здогадувалося вже давно. І тільки у 1911 році норвезька експедиція під керівництвом Руаля Амундсена змогла підкорити Південний полюс. Там вони пробули лише три дні, але встигли провести астрономічні обчислення, щоб встановити точне місце розташування. На дорогу додому експедиція витратила 40 днів. Цікаво, що норвежці лише на місяць випередили британців, які добравшись до найпівденнішої точки планети, були шоковані, коли побачили там прапор Норвегії. Можливо, це їх настільки засмутило, що на зворотному шляху англійці загинули.
Примітно, що вже через рік після цих подій у складі іншої британської експедиції на Південному полюсі побував і українець. Потім українці регулярно були представлені в Антарктиді в складі радянських вояжів. Але лише 15 років тому, шостого лютого 1996 року, український прапор було уперше піднято на південному полюсі - на станції «Академік Вернадський».
Географічне положення станції «Академік Вернадський»
Її подарувала Україні Великобританія. До цього станція, заснована у 1934-1937 роках, мала назву «Фарадей».
Посол України академік Сергій Комісаренко і міністр закордонних справ Великобританії Девід Девіс підписують міжнародну угоду та Меморандум про передачу Україні британської антарктичної станції «Фарадей». Лондон, 20 липня 1995 року.
Передача станції - підняття прапора 6 лютого 1996 р.
Україна - член міжнародної організації SCAR, яка займається науковими дослідженнями в Антарктиці. До її складу входить всього 28 держав. Тому ми як одна з небагатьох країн світу, які представлені на шостому континенті, вчора, 14 грудня, також відзначали століття з дня підкорення Південного полюса. З цього приводу в Держагенстві з питань науки, інновацій та інформатизації України відбулося урочисте засідання. До речі, самі норвежці - першовідкривачі Південного полюса, відзначили 100-річчя подвигу Руаля Амундсена тим, що прем'єр-міністр країни Йенс Столтенберг прокатався на Південному полюсі на лижах.
Пінгвін - головний житель Антарктики
«Ми постійно постачаємо на станцію всі необхідні матеріали, запасні частини. Крім того, на станції є зварювальні апарати, майстерня, столярна, слюсарна, а також верстати, що дозволяють виточити будь-яку деталь, - розповів головний інженер Національного антарктичного наукового центру Ігор Мороз. - Зі станцією є як телефонний зв'язок, так і комп'ютерний. Проте останній дуже дорогий».
«Зараз проводиться модернізація станції, оновлюється обладнання, система опалення. Плануємо завезти нове метеорологічне обладнання», - говорить керівник Управління з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України Борис Гриньов.
Оновлена дизель-генераторна
Цікаво, що під час засідання було встановлено комп'ютерний відеозв'язок з 16-ю українською антарктичною експедицією. І хоч якість зв'язку хотілося б мати кращу, присутнім усе таки вдалося розчути слова полярників:
Обладнання зв'язку
«На сьогоднішній день експедиція виконує завдання, покладені нам технічною програмою. Незважаючи на погані погодні умови і погану льодову обстановку, позавчора ми прийняли групу сезонного загону - нам вдалося зняти їх із судна, а також перевезли вантаж на станцію. Ми готові забезпечити повноцінну роботу цього загону. Сьогодні до нас мав зайти в гості корабель, але погода не дозволила йому і на 20 кілометрів наблизитися до станції. Однак настрій у нас чудовий».
Складна льодова обстановка навколо станції викликає труднощі під час пересування на човнах
Причали для човнів «Зодіак»
Під час зв'язку були присутні родичі деяких учасників експедиції. Вони змогли передати вітання своїм рідним. Зазвичай вони пишуть їм електронні листи раз на тиждень.
«Я дуже рада була побачити свого сина Дениса Пишняка. Я пишу йому тільки текстові листи, а відеозв'язок вдається не часто, - зітхає мама полярника Олена Єлисей. - Йому 26 років і він, напевно, зараз наймолодший учасник експедиції. Він у своїх листах розповідає про тамтешню природу, про підводні зйомки. Уже не одну камеру втопив. Хотіла його попросити привезти мені який-небудь камінчик, але він мені сказав, що такі речі з Антарктики привозити заборонено. Тому попрошу його прихопити мені якусь водорість. Як мама я спокійна за сина. Він мені розповідав, що від полярної їжі навіть поправився. Втім, їдять в основному сухофрукти, кефіри».
Їдальня на станції «Академік Вернадський»
Після відеозв'язку з теперішніми полярниками, спогадами поділився начальник першої української зимівлі в Антарктиці Геннадій Міліневський.
«Присутність України на Південному полюсі - це була велика авантюра, яка увінчалася успіхом. Ми їхали на станцію, не розуміючи, чи отримуватимемо зарплату, і чи продовжаться роботи на станції... - згадує він. - Разом зі станцією, яку нам передали британці, нам також передали і багато дуже важливих програм».
За словами Міліневського, ці дослідження тривають по сьогоднішній день. А їх результати дозволяють вченим сказати про те, що відбувається з кліматом всієї планети. Адже Антарктика - місце, де найшвидше відбувається потепління. Також проводиться дослідження озонового шару. Цей шар навесні завжди стає набагато тоншим, при цьому він ще й постійно «худне». Дослідження озонової діри вказують на те, що людство може в глобальному масштабі впливати на клімат». А прогнозований термін відновлення озонового шару до 2050 року може зрушитися на десятиліття вперед.
«Вік географічних досліджень завершився. Попереду нас чекають наукові відкриття», - підсумував полярник.
Пріоритетні напрями досліджень на українській антарктичній станції: поширення енергії від поверхні Землі до висот іоносфери і магнітосфери, стан і зміни морської та берегової екосистеми антарктичного півострова
Геологічні дослідження
Українська Антарктична станція використовує сучасне технічне обладнання
Апаратура станції дозволяє вивчати магнітне поле, іоносферу, поширення радіохвиль, озоновий шар, метеорологічні умови. Супутникові антени зв'язку, які транслюють вимірювання в міжнародну систему Інтермагнет
Високочастотні приймачі для реєстрації магнітного поля
Визначення високоточних координат (з похибкою 5 мм) на станції за допомогою GPS дозволяє вивчати рух материків
Занурення у крижану воду дозволяє досліджувати антарктичні морські екосистеми
Медичне обладнання для біоаналізів
Душова кімната
Забезпечення водою
Медичний кабінет
Полярник у льодовій печері
Сергій Одаренко, фото з виставки «Українські полярні експедиції», розміщеної в Держагенстві з питань науки, інновацій та інформатизації України
Сергій Одаренко,
