Японія напала на американську військову базу Перл-Харбор на Гавайях 7 грудня 1941 року у результаті добре розіграної американськими політиками провокації, заявив в інтерв'ю РІА «Новости» Кадзухіко Того, відомий японський політолог.
«Існує теорія, згідно з якою Америка хотіла влаштувати все так, щоб війну почала Японія. Рузвельт розумів, що Гітлер небезпечний для світу і для Америки. І розумів, що іншого шляху для його знищення, крім військового, немає. Для цього необхідно було об'єднатися зі Сталіним і разом вдарити по Гітлеру», - вважає він.
Однак, за словами політолога, в американському суспільстві домінувала зовсім інша позиція.
«Два роки точиться війна у Європі, Гітлер напав на СРСР, і все одно США не можуть вступити у війну, бо громадська думка проти. А значить, необхідно її змінити. І кращим засобом для цього міг би стати напад Японії на США. Тоді у громадської думки Америки не буде іншого вибору», - пояснює Того.
Зіткнення інтересів двох нових гравців з імперськими амбіціями почалося задовго до 7 грудня 1941 року. Але іскрою, від якої розгорівся бікфордів шнур війни на Тихому океані, стала так звана «нота Хелла», передана Японії держсекретарем США 26 листопада. До цих пір у істориків США та Японії немає єдиної думки про цей документ. Японські вчені вважають ноту ультиматумом, американські стоять на прямо протилежних позиціях. На думку японських учених, «нота Хелла» вимагала від Японії завідомо неможливого: виведення військ із Китаю, виходу із Троїстого пакту, укладеного Японією, Німеччиною та Італією у вересні 1940 року. Японська сторона сприйняла ноту як демонстрацію небажання США продовжувати переговори.
«Тут спрацював розрахунок: «нота Хелла» повинна була змусити Японію почати війну, що і відбулося. Це, фактично, була провокація. Найприкріше, що японські політики, включаючи мого діда, дали себе захопити ситуацією. І тут їх неможливо виправдати, хоча у них і не було іншого виходу. У результаті атаки на Перл-Харбор громадська думка Америки змінилася за один вечір», - вважає Того.
«Існує думка, що США знали про напад заздалегідь, приховали це і дозволили на себе напасти. Але у мене немає достатньої інформації на цей рахунок. Ми не знаємо, до якої міри точності американцям було відомо про плани японців. При цьому є незрозумілі речі. Наприклад, незадовго до нападу Японії із Перл-Харбора були виведені всі три американські авіаносці», - поділився сумнівами Кадзухіко Того.
Не менш загадковим виглядає і те, що керівництво Великобританії, маючи доступ до секретної інформації військово-морських сил Японії, не стало ділитися нею з США. Згодом ці факти стали приводом для звинувачення Рузвельта і Черчилля в тому, що, допустивши напад на Перл-Харбор, кожен по-своєму прагнув підштовхнути Америку до вступу у війну.
Напад на Перл-Харбор розвернув громадську думку Америки і прискорив її вступ у війну. Але ще один подарунок Рузвельту піднесла бюрократична машина Японії.
«Про напад Токіо повинен був повідомити за півгодини до атаки. Однак через бюрократичну тяганину з друкуванням документа в японському посольстві у Вашингтоні повідомлення про напад було передано тільки через півгодини після того, як він почався», - зазначає Того. Це змінювало сам характер нападу: підступне і несподіване злодіяння розв'язувало Рузвельту руки.
Під час двох ударів японської палубної авіації по базi ВМФ США Перл-Харбор 7 грудня 1941 року було знищено чотири американські лінкори, один крейсер, два есмінця і 188 літаків. Чотири лінкора, три легких крейсера, один есмінець, два допоміжних судна і понад 100 літаків отримали пошкодження. З американської сторони загинуло 2,4 тисячі осіб. Втрати Японії склали 29 літаків, 5 підводних човнів, загинуло 55 людей. Наліт на базу тривав 2 години 5 хвилин.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
