Скасуванню депутатських пільг бути – сам голова парламенту Володимир Литвин підтримує цю ідею, пишуть вітчизняні ЗМІ. За його словами, фінансування всіх пільг нардепів, окрім зарплати і безкоштовного проїзду, має відображатися у законі про держбюджет на 2012 рік: «Один із пунктів проекту держбюджету на наступний рік передбачає ліквідацію всіх соціальних пільг нардепів, окрім зарплати і проїзду. Я підтримую прийняття такого рішення, щоб зняти будь-які розмови з цього приводу».
Невже безкоштовні оздоровлення і житло, мега-пенсії кануть у Лету, а депутатське містечко у Конча-Заспі не будуватимуть? Сказання це – старе як світ, а точніше, як незалежна Україна. Хотілося б вірити, що цього разу все сказане – істина, якби не кілька «АЛЕ!»
Перше «Але». У неділю росіяни обрали шостий складу Державної думи. Думаю, що заяви про скасування депутатських пільг в Україні – реакція на російські вибори, на яких популізм і хитрування були основою усієї кампанії. І Литвин як досвідчений політик, який експлуатує інтуїцію на всі сто відсотків, відчув, що основою української парламентської виборчої кампанії теж може стати популізм. У той же час, Володимиру Михайловичу доведеться нелегко, оскільки у цьому жанрі він гратиме не один. А мета серйозна – переграти і Партію регіонів, і інших претендентів на депутатські корочки.
Друге «Але». Невже хтось думає, що нардепи своїми руками заберуть у себе ж пільги і тим самим позбавлять себе не тільки додаткових благ, а і політичних козирів? Відмова від пільг і боротьба з корупцією – це питання, які можна вирішувати вічно. І якщо раптом пільги скасують, а корупцію переможуть, багато людей втратять привід бути у політиці.
Третє «Але». В Україні вже де-факто стартувала виборча кампанія. Це сталося у той день, коли було ухвалене нове виборче законодавство. Цей закон може бути ще переглянутий ближче до самих виборів у разі, якщо саміт Україна-ЄС принесе не ті результати, які очікують у нас в країні, але виборчий процес уже запущений.
А ламати паркан під парламентом депутати, відстоюючи свої пільги, не будуть. Хоча... Вони можуть поголодувати у період виборчої кампанії, притому публічно, перед камерами. Але як тільки публіка піде, вибори пройдуть і «голосування» втратить для них сенс.
Висновок із усього вищесказаного і раніше почутого: політик в Україні продовжує жити сьогоднішнім днем. Йому головне – побільше пообіцяти та так, щоб електорат повірив у сказане, а що буде завтра – це вже зовсім інша історія, яку можна буде знову і знову переписувати. Виборцю потрібно це чітко зрозуміти, і це допоможе знайти вихід із замкнутого кола українських виборчих традицій.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
