Швейцарський прорив

Голова Національного банку України Сергій Арбузов зустрівся зі своїм швейцарським колегою – головою ЦБ Філіпом Хільдербрандом. Прагнучи обговорити якомога більше питань, наприклад, протидію глобальним ризикам, боргову кризу у єврозоні, зняття бар'єрів між країнами, сторони залишилися задоволеними результатами проведеної зустрічі та домовилися про співпрацю на майбутнє.

При цьому візит мав не стільки ознайомлювальний характер – вимірювання українського інвестиційного клімату «у середньому по країні», скільки вирішував конкретні завдання. «Пропозиція відкрити представництво українського держбанку у Швейцарії викликана бажанням бути ближче до інвесторів і використовувати максимальну кількість світових інвестиційних майданчиків. Україна потребує додатково фондування», - пояснив глава НБУ. У цьому сенсі вибір Швейцарії, яка є найбільшим світовим майданчиком для переговорів з інвесторами, був закономірним.

Ще одним позитивним результатом візиту стало досягнення домовленості про використання Швейцарії як єдиного сертифікаційного центру монетарного золота. Це означає, що Нацбанк став ще на крок ближче до своєї амбітної масштабної мети – видобутку золота з метою поповнення резервів і створення ринку «золотих облігацій» та золотих інвестиційних монет.

Як відомо, запаси українського «благородного металу» оцінюються приблизно у 3000 тонн, що буде підтверджено міжнародним аудитом та контрактом на видобуток. З цією метою уряд передав на баланс НБУ геологічне підприємство («Північгеологія»), яке займеться розвідкою і видобутком золота.

Згідно з процедурою, видобуте в Україні золото, буде викуплене НБУ і після проведення процедури афінажу поповнить золотовалютні резерви регулятора. Не пізніше початку наступного року у Нацбанку обіцяють запропонувати інвесторам нові інструменти з додатковим (у вигляді прив'язки до ціни золота або іпотечним) забезпеченням.

Однак після дотримання приємних формальностей сторони все ж перейшли до обговорення жорсткої монетарної політики Нацбанку, яку експерти обох країн оцінюють неоднозначно. Так, опоненти натякали, що Нацбанк своїми діями щодо вилучення гривні із банківського сектора довів фінустанови до такого гривневого «голоду», що у цій ситуації про кредитування під розумні відсотки можна взагалі забути. Більше того, щоб не зупиняти поточні платежі у гривні, банкам довелося займати гривню на міжбанку під величезні відсотки – 40-80%.

Нагадаємо, йдеться, насамперед, про регулярні операції НБУ щодо стерилізації банківської ліквідності (за 9 місяців – 159 млрд. грн.) і жорстких вимог стосовно формування банками обов'язкових резервів, що дозволило вилучити із банківської системи 4 млрд. грн.

Втім, для швейцарців, не знайомих із сумними українськими звичками складати валюту у «кубушку» (банками) і під матрац (громадянами), голові НБУ довелося пояснювати багато деталей. А вони на сьогоднішній день такі, що, хочуть у НБУ того чи ні, але чим більше у банків з'являється гривні, тим швидше зростає попит на долари і кількість атак на валютний курс. Як не важко здогадатися, це може загрожувати різкими стрибками курсу «гривня-долар».

Голова НБУ не приховував, що деякі українські банки чекають глибокої девальвації, щоб на цьому заробити. «Але я хочу сказати, що вони цього не дочекаються», - відправив їм меседж Арбузов із країни годинників, шоколаду і банків.

До слова, влада Швейцарії не так давно теж була дуже стурбована проблемами з курсом національної валюти – франка. Оскільки франк вважається безризиковим активом (такою собі «тихою гаванню»), то з початку року він подорожчав до євро на 16,9%, що зробило неконкурентними швейцарські товари. На початку серпня ці валюти майже досягли паритету: 1,0094 франка/євро. У цій ситуації Нацбанк Швейцарії встановив мінімальний курс обміну євро у 1,2 франка, тим самим підтримавши економіку і позбавивши інвесторів можливості обмінювати євро на франки за попереднім вигідним курсом.

Повертаючись до українських реалій, серед інших причин жорсткої монетарної політики Арбузов назвав брак кредитів для реального сектору економіки (загальний обсяг кредитування – приблизно 9%). Тобто кредитів видається багато, але направляються вони не у реальний сектор, а, в основному, на споживче кредитування. Цим нинішня ситуація сильно нагадує ситуацію напередодні кризи 2008 року, коли у гонитві за прибутком і часткою ринку банки видали занадто багато проблемних кредитів фізособам. Цього разу у НБУ вважали за краще заздалегідь вжити заходів щодо обмеження споживчого кредитування (в основному, імпортних автомобілів і побутової техніки), не чекаючи, поки «грім гряне».

По-третє, продовжує Арбузов, банки мають достатні обсяги валюти (майже 8 млрд. дол.), які цілком можна продати. Так що НБУ має намір і надалі дотримуватися принципу: підтримка ліквідності тільки в обмін на кредитування реального сектора, а немає кредитування – немає гривні, був категоричний представник НБУ.

У принципі, як свідчить статистика, НБУ своєї мети домігся, і банки стали обмінювати долари, завдяки чому «зелений» наприкінці листопада опустився на міжбанківському ринку нижче планки у 8 гривень. Втім, НБУ зі свого боку також пішов на часткові поступки, трохи наситивши банківську систему гривнею. Так, банкам дозволили до 30% суми обов'язкових резервів зберігати не у НБУ, а на коррахунках. Наскільки можна судити зі схвальних вигуків співрозмовників, швейцарська сторона такими поясненнями була задоволена.

Зрозуміло, сторони не могли не торкнутися можливих сценаріїв розвитку єврозони і перспектив наростання нової хвилі світової кризи. Українська сторона відразу дала зрозуміти, що не чекає ескалації кризи, але і не затягує зі вжиттям заходів, спрямованих на запобігання негативних наслідків для української економіки. На жаль, гроші на зовнішніх ринках дорожчатимуть, і з цим НБУ також доводиться рахуватися.

Незважаючи на кризу і відмову банків від підтримки кредитами своїх дочірніх структур, поки іноземні банки не виявляли бажання залишити український ринок, підкреслив Сергій Арбузов. «Реальний інвестор почувається в українській банківській системі цілком комфортно», - додав він. А якщо навіть відбувається зміна власників, то йде природне заміщення капіталу, заспокоїв він.

Втім, незважаючи на кризу, ніщо не заважає вже зараз полегшити життя громадянам Швейцарії, які захочуть приїхати на футбольний чемпіонат в Україну. «Для зняття бар'єрів між нашими країнами і зручностей туристів, які збираються приїхати в Україну на чемпіонат з футболу ЄВРО-2012, ми вже відправляємо до Європи гривні, - розповів Сергій Арбузов. - Тобто жителі європейських країн зможуть придбати українську валюту ще до приїзду в Україну...»

Під час численних зустрічей з чиновниками та бізнесменами у рамках дводенного візиту голова НБУ почув багато побажань, у тому числі стосовно продовження співпраці зі Світовим банком і МВФ. Заступник голови Державного секретаріату з міжнародних фінансових питань Швейцарської Конфедерації Олександр Карер, у свою чергу, запропонував Україні ввійти до Швейцарської групи країн МВФ, учасники якої схвалили включення Києва. Крім того, представники Києва і Берна домовилися про співпрацю у рамках Угоди про вільну торгівлю між Україною та Європейською асоціацією вільної торгівлі, членом якої є Швейцарія.

На цілком логічне на таких зустрічах запитання української сторони: «Чи можемо ми розраховувати на ваші інвестиції в Україну?», швейцарські бізнесмени дали стримано-позитивну відповідь, що у нинішніх умовах втрати віри у стабільність практично всіх світових валют і інститутів, дорогого коштує.

«Усі головні показники банків значно кращі торішніх. Більше того, у жовтні банки України отримали прибуток у розмірі 0,5 млрд. грн. або 43 млн. євро. Сподіваюся, ці тенденції закріпляться», - описав наостанок перспективи українських банків голова НБУ. І знаючи, що завжди запам'ятовується остання фраза, додав, що навіть в умовах найпесимістичного сценарію інвестори з часом повернуться на зростаючий український ринок, але тоді це буде зробити тяжче, ніж зараз.