Науковці просять владу терміново вжити заходів щодо збереження залишків фундаменту Десятинної церкви.
Про це сьогодні на прес-конференції повідомили академік НАНУ, директор Інституту археології НАНУ Петро Толочко, заступник директора Інституту археології НАНУ, начальник архітектурно-археологічної експедиції Гліб Івакін, а також заступник директора НДІ Інституту пам'ятко-охоронних досліджень Мінкультури України Тимур Бобровський.
Археологи переконані, що найшвидшим методом, зважаючи на початок зими, буде тимчасово засипати автентичні залишки спеціальним ґрунтом і облаштувати водовідведення з території місця розкопок. Тобто, таким способом провести консервацію залишків храму, передає «УНІАН».
«Ми опинилися під загрозою втрати цих залишків фундаменту Десятинної церкви. Я повинен сказати, що так чи інакше ми щороку щось втрачали, тому що не було можливості ідеально захистити фундамент... А після того, як у нас завалився (у лютому 2010 р.) Павільйон, який там був, то ситуація ускладнилася ще більше», - прокоментував Толочко.
За його словами, минулої зими археологи по можливості самі законсервували залишки фундаменту, частково присипаючи його.
«Але це не гарантує їх збереження, бо піде сніг, котлован наповниться водою, і це призведе до руйнування. Тому ми, археологи, забили тривогу... », - сказав Толочко, зазначивши, що другу зиму відкопані автентичні залишки у відкритому стані не переживуть і зруйнуються.
Він повідомив, що з урахуванням ситуації, ще влітку археологи почали проводити консультації і радитися щодо того, як уберегти залишки фундаменту. У результаті, всі зійшлися на єдиній думці - засипати.
«Фундамент необхідно засипати або річковим піском, або якимось стерильно-чистим ґрунтом, який не утримував би залишків, задернувати майданчик, вивести на поверхні план Десятинної церкви, як ми це зробили свого часу, готуючись до святкування 1500-річчя Києва і тисячоліття хрещення Русі. І паралельно вирішувати проблему, що робити далі з Десятинною церквою. Бо якщо ми чекатимемо, поки наші різні чиновники - і владні, і культурологічні, всі думатимуть зрештою, а що ж воно буде, то виявиться, що нічого вже реставрувати не потрібно буде, і нічого зберігати не потрібно буде», - пояснив Толочко.
За його словами, «основний обсяг Десятинної церкви» обстежений, але залишилося уточнити деталі, наприклад, що оточує храм або його окремі конструкції.
Як зазначив директор Інституту археології НАНУ, під час археологічних розкопок «отримано важливий науковий матеріал, який прояснює деякі питання архітектурного плану, архітектурного вигляду Десятинної церкви, але настільки кардинальних матеріалів, які б змінили наше уявлення, або дали б можливість для абсолютно наукової автентичної реконструкції храму, все-таки у нас не з'явилося». А без цього, зазначив фахівець, відбудовувати Десятинну церкву «не науково і не коректно», тому робити це зараз не можна. Крім того, він звернув увагу, що жоден проект конкурсу з Концепції відновлення Десятинної церкви не дав конкретного вирішення проблеми музеєфікації.
«Нам було б страшно втратити такий автентичний пам'ятник, яким є сьогодні фундаменти Десятинної церкви. Якщо ми їх законсервуємо, засиплемо землею, задернуємо, то вони зберігатимуться ще тисячу років, як вони стояли тисячу років до цього. І, може, нове покоління і дослідників, і архітекторів знайде більш оптимальний варіант виявлення цих фундаментів і їх музеєфікації. І тоді вирішать проблему цю краще, ніж ми вирішили її сьогодні», - зазначив Толочко.
За інформацією Івакіна, зараз стан пам'ятника такий, «що на нього дивитися боляче».
«Після падіння накриття 2 тис. кв. метрів археологи самі засипали і намагалися зберігати у відсутність фінансування. Стан окремих елементів пам'ятника - незадовільний. Котлован на сьогоднішній день у різних місцях має різну глибину: в деяких - 3,5 м, а там, де давньоруський рів Старокиївського городища - майже 8 м. Тобто, там величезна яма, яка збирає всі опади. Тобто, все, що є внизу, що ми відкопали і не відкопали, - воно зруйнується, загине», - занепокоєний начальник архітектурно-археологічної експедиції.
За інформацією археологів, вони направили відповідні звернення до керівництва Києва, а також керівництву країни. Вітчизняних археологів підтримали також археологи Ермітажу з Санкт-Петербурга - фахівці історико-архітектурних пам'яток східнослов'янського значення, які брали участь в розкопках залишків Десятинної церкви.
«Якщо ми цього негайно, буквально в найближчі дні не зробимо, а ми бачимо, що вже на порозі зима, ми втратимо цінний пам'ятник», - попередив академік.
За його словами, голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов вже висловив свою точку зору на проблему і підтримав думку археологів: «Він розуміє всю складність проблеми і необхідність вжити термінових заходів. І, очевидно, зі свого боку він вживатиме свої заходи». Проте директор Інституту археології додав, що остаточне рішення буде прийнято після узгодження питання з профільним міністерством.
Для проведення робіт з консервації, за припущеннями археологів, необхідно близько 700 тис. грн
25 листопада прес-служба КМДА поінформувала, що Попов під час наради з фахівцями Київського центру археології 24 листопада заявив, що роботи з консервації фундаменту Десятинної церкви будуть виконані в поточному році.
Паралельно з роботами з консервації планується працювати над розробкою проекту благоустрою території Старокиївської гори із залишками фундаменту Десятинної церкви на час проведення Євро-2012.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
