«Немає важчої роботи, ніж намагатися виглядати красивою з восьмої ранку до півночі», - до цих пір любить повторювати легендарна французька кіноактриса минулого століття, а зараз одна з найбільш завзятих захисниць бродячих собак і кішок Бріджит Бардо.
«Ах, краса, краса, скільки через неї робиться неподобств!», - вигукував значно раніше з цього приводу російський письменник Микола Лєсков.
«Найбільше красиву жінку ранить той, хто не дивиться в її бік», - філософськи зазначив у XVII столітті англійський богослов і історик Томас Фуллер.
Три репліки, вимовлені в абсолютно різний час, але про одне - вічне і непорушне - жіночу красу. Так, ніхто не сперечається, що красива жіноча фігура, приваблива зовнішність, вміло накладений макіяж і гарна зачіска - все це, безумовно, радує око, особливо чоловіче. Але! Як у медалі є дві сторони, так і в краси. Часто саме вона стає причиною маси неприємних моментів і відчуттів, які доводиться переживати жінкам, особливо тим, що працюють.
Отже, харассмент. Буквальний переклад цього слова з англійської мови означає домагання (harassment). У західному законодавстві значення його має на увазі ні багато ні мало злочин на ґрунті сексуальних домагань на роботі і дуже вагому причину для звільнення кривдника.
В Україні ж це, на жаль, усього лише особиста проблема постраждалого, незважаючи на те, що в Законі «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» чітко розписано, що «харассмент - це дії сексуального характеру, виражені словесно чи фізично, що кривдять або принижують людину, яка знаходиться в трудовому, матеріальному, службовому підпорядкуванні».
За інформацією соціологів і експертів ООН, які впритул займаються проблемами гендерної рівності, на сьогоднішній день 96% українців визнають факт сексуальних домагань на роботі. Безумовно, відомі випадки, коли жертвами харассмента ставали і чоловіки, проте, все таки, у всіх країнах світу, включаючи нашу, переважна більшість постраждалих від домагань на службі - жінки, яким, у разі «непокори» в буквальному сенсі, оголошується бойкот і пред'являється ультиматум із серії: «все налагодиться, якщо будеш поступливішою».
«Сьогодні проблема сексуальних домагань в Україні - тема закрита», - каже адвокат Ігор Смолянінський. - Чисто теоретично подібні ситуації у нас регулюються 154 статтею КК, яка говорить, що «примус чоловіка чи жінки до вступу в статевий зв'язок природним або неприродним шляхом особою, від якої чоловік чи жінка матеріально або по службі залежні, карається штрафом до 50 неоподатковуваних податком мінімумів або арештом на строк до 6 місяців». А «ті ж самі дії, поєднані з погрозою псування або вилучення майна потерпілої(го) або її родичів чи розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи родичів, караються арештом на строк до 6 місяців або позбавленням волі на строк до 3-х років». Але ця стаття відноситься до так званих «мертвих», за якою практично неможливо притягнути винного до відповідальності».
Власне, це означає, що порушити кримінальну справу за фактом сексуальних домагань на роботі у нашій країні можливо. Ймовірність стягнення моральної компенсації теж дорівнює нулю. І це при тому, що всі без винятку «інженери душ» (психологи) одноголосно стверджують, що подібні ситуації доставляють об'єкту небажаної уваги чималі душевні страждання.
«Сексуальний потяг - нормально і природно для будь-якої людини, але нав'язування сексуальних відносин - неприємний досвід. Немає нічого дивного в нервовому зриві, якщо людину намагаються схилити до стосунків шляхом залякування і шантажу», - пояснює психолог Олег Ларін. - На жаль, наше суспільство поки не знайшло в собі сміливості визнати існування подібної проблеми, виправдовуючи себе тим, що, мовляв, а раптом не так зрозуміють?»
«Не все так однозначно, - парирує колезі сексолог Ольга Монастирська. - Сьогодні жінки набагато активніші за чоловіків, які поступово відходять від образу агресивного мачо. Чоловіки вчаться говорити про свої почуття і прислухатися до почуттів жінок».
Разом з тим, на думку фахівця, несправедливо повністю заперечувати існування проблеми харассмента.
«Безумовно, психологічне насильство недоречно. Проте не кожну поведінку сексуального характеру можна трактувати як домагання. Є і прояв уваги, і вираження почуттів. Чоловік може мати до жінки найсерйозніші наміри, надавати їй знаки уваги. Дуже часто йому потрібний не стільки секс, скільки увага. У сучасному ритмі життя людям бракує спілкування, хочеться розрядки. У цьому випадку кричати про домагання не зовсім правильно», - зокрема, вважає Монастирська, і додає: «У цьому випадку різка відмова дуже болюча і, швидше за все, породить відповідну реакцію. Втягнутися в конфлікт легше, ніж розплутати його, тому дуже важливо відчувати нюанси і відтінки. У чоловіках немає агресії по відношенню до жінок, але є страх, що їм відмовлять. Чоловіки зовсім не злобні маніяки, їм просто хочеться тепла й уваги. Інша справа, якщо хтось намагається отримати це шляхом залякування і шантажу, але такі випадки рідкість, і тут дуже важливо правильно відреагувати. Упевнені в собі жінки знаходять масу способів уникнути непотрібної уваги. Наприклад, якщо жінка безстрашно відповість: «О'кей, я готова, коли?», швидше за все, приголомшений начальник тут же від неї відстане», - стверджує сексолог.
Іншими словами, в даному випадку експерт пропонує українкам, до яких «клеяться» роботодавці, не поспішати з висновками й «уникати крайнощів».
«Може, все набагато простіше. Можливо, перед вами просто чоловік, який дуже намагається вам сподобатися», - припускає експерт.
Що ж, можливо, хтось і скористається цією порадою. Особливо ті, хто віддає перевагу по сотні разів переглядати елегію Рязанова «Службовий роман». Від себе додамо лише, що харассмент, в якій би він не був формі, - річ категорично неприйнятна, незважаючи на те, що боротися з цим явищем у нашій країні законними методами вкрай складно.
Лєра Нєжина,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
