Не секрет, що терпкий напій із запаморочливим ароматом під назвою «кава» вже давно і міцно увійшов у наше життя. У більшості людей в усьому світі ранок, як правило, починається з чашечки цього запашного, підбадьорливого напою, а деякі прямо-таки не можуть обійтися без знайомого смаку і запаху протягом усього дня. Адже цьому магічному напою насправді не так вже багато років...
Датою появи кави в Російській імперії (куди входила й Україна) прийнято вважати 1665 рік. Саме тоді придворний лікар прописав царю Олексію Михайловичу наступний рецепт: «Варена кава, персіанами і турками знана, і зазвичай після обіду, неабияк є ліками проти гордині, нежиті і головного болю». Але впровадити в Росії каву як напій вдалося тільки Петру I, який часто гостював у Голландії у тамтешнього бургомістра Миколи Вітсена - відомого підприємця і торговця кавою.
І все ж таки, перший кавовий дім у Російській імперії було відкрито набагато пізніше, у 1740 році, при імператриці Ганні Іоанівні, яка була великою шанувальницею цього напою. Однак історія розповідає, що з усіх російських самодержців найбільшу пристрасть до неї відчувала Катерина Велика. Для неї придворні кухарі щоденно готували п'ять чашок кави, використовуючи 400 г зерен.
На початку XX століття, незважаючи на величезну популярність, кава залишалася символом розкоші і багатства. У Радянському Союзі напій спочатку був дефіцитом, але у 70-80-их роках минулого століття вже складно було уявити собі без кави навіть сільські будинки. До речі, тоді ж, разом з меленою і зерновою, у СРСР почали привозити і розчинну кава - як більш дешевий продукт, який у 80-х роках вже випускали і деякі підприємства самого Союзу.
За сортами розрахуйсь
Як відомо, у природі налічується 73 види кавових дерев - від карликових чагарників до 11-метрових велетнів. Але в промислових масштабах використовується тільки два види, з яких отримують основні сорти кави - арабіка і робуста. На ці два типи доводиться до 98% світового ринку: майже 70% - арабіка, до 30% - робуста. Причому робуста вважається менш вишуканою у плані аромату, але містить більше кофеїну, а також часто використовується в «еспресо»-сумішах, дозволяючи домагатися більш якісної пінки і здешевлюючи кінцевий напій.
Інші сорти, наприклад, ліберіка і ексцельса, не мають промислового значення. У той же час сорти «Копи Лювак», «Капе Аламід», що виробляються в Азії (Індонезія, Філіппіни, південна Індія), є найдорожчою кавою (до 250 грн. за чашку), оскільки до початку приготування цей продукт повинен пройти харчовий ланцюжок, що включає шлунково-кишковий тракт мусангі - невеликого звірка сімейства віверрових.
У нашій же країні представлені два основні сорти, а також дорогий «ексклюзив», який подається в дорогих ресторанах і постачається VIP-споживачам - депутатам, бізнесменам та ін.
Після розпаду СРСР український ринок заполонили західні марки, переважно, розчинної кави, у той час як кава в зернах значно подорожчала (щодо купівельної спроможності людей) і залишилася свого роду делікатесом, який зазвичай «привозили в подарунок».
В останні десять років, з частковим відновленням української економіки після перебудовного розвалу, внутрішній ринок наситився не тільки дешевими і «розхожими», а й якісними сортами кави, які можуть дозволити собі і пересічні громадяни, і, незважаючи на перманентну кризу, що час від часу погіршує ситуацію, асортимент благородного напою на вітчизняному рику залишається насиченим.
У цілому, за словами заступника гендиректора з маркетингу однієї з популярних столичних торговельних мереж Юлії Пузирьової, сьогодні на ринку України представлено чотири основні види кави: зелена, смажена в зернах, мелена і розчинна, яка, у свою чергу, підрозділяється на гранульовану та порошкову (більш дешева). Сьогодні поширена думка, що розчинну каву роблять з «неліквідів» кавового виробництва, але це не завжди так. До того ж розчинний варіант довше зберігається, а ось аромат у нього дійсно набагато слабший, та й хімікатів у його складі, мабуть, не менше ніж в таблиці Менделєєва.
Є в магазинах і так звані «кавові напої» - продукти з вмістом кофеїну, а також «кава в пакетиках» - багато в чому засновані на штучних хімічних компонентах порошки в разових упаковках. Зрозуміло, що така продукція найдешевша.
За словами фахівця, найбільш популярна у нашій країні розчинна кава, що займає близько 40% у структурі роздрібних продажів. Ще 30% припадає на мелену каву, 25% - на кавові суміші. Продається ж продукт в основному за двома напрямками: 1) ритейл - торговельні мережі (близько 70% реалізації; в основному розчинна кава), 2) сектор HoReCa (hotel, restaurant, cafe), де насамперед реалізується натуральна кава.
Крім того, на вітчизняному ринку помітні сезонні коливання попиту: щорічно в кінці літа продаж натуральної кави «підскакує» на 15-20%, взимку - на 30-40%. Крім того, у 2006-2008 рр.. річне споживання напою стабільно зростало на 10-15% щорічно, і до початку кризи обсяг ринку становив $ 300-350 млн.
Однак у 2009 році деякі дистриб'ютори і виробники ледве втрималися на ринку. Оператори були змушені переносити випуск і розфасовку розчинної кави і «міксів» з країн, де каву було вирощено, на українську землю, тим самим зменшуючи вартість використання таких компонентів, як цукор, упаковка і т.д.
У кризові роки однією з головних тенденцій став перехід споживача на дешевший товар, обумовлений падінням доходів при подорожчанні всіх основних видів продукції. Також на внутрішньому ринку зберігається і проблема якості кави, оскільки значна її частина, як і раніше, припадає на нелегальний імпорт.
До речі, про імпорт. Як не дивно, найбільше кави надходить до нас з Європи. Основні країни-постачальники натуральної кави в нашу країну - Німеччина (17%), Росія (16%), Польща (14%), Італія (11%), Фінляндія (8%), Болгарія (6%), В'єтнам (5% ), а щорічний обсяг імпорту натуральної кави становить лише трохи менше 20 тис. тонн.
Цей парадокс пояснюється тим, що в європейські порти традиційно йдуть великі потоки поставок основних країн-виробників. Провідні компанії-постачальники первинно обробляють і пакують «натурпродукт» на власних потужностях і потім відправляють його в Україну, як, наприклад, Фінляндія, що приймає в свої порти, (дешевші щодо західноєвропейських), чимало кави для СНД.
Що стосується внутрішнього виробництва, то сьогодні Україна випускає до 2000 тонн натуральної кави на рік. Це в основному ввезені і потім оброблені сирі зерна. Причому зроблена в країні кава навіть експортується - в основному до Білорусі (75%), Молдови та Грузії.
Про культуру пиття і перспективи
Українці розглядають каву, передусім, як тонізуючий напій. У будь-якої компанії є «кавомани», що люблять смакувати каву по сто разів на день, обговорювати її, пробувати нові сорти. Найчастіше цінителі воліють міцно заварений напій без добавок. У той же час в радянській і пострадянській культурі кава розглядалася не тільки як напій, що бадьорить, але і десертний напій, який можна пити з великих чашок, додаючи за смаком молоко/вершки або згущене молоко.
В Індії, одній з класичних кавових країн, кава активно споживається з молоком і цукром. Автор, який нещодавно побував у цій країні, звернув увагу, що масовий споживач там орієнтований більше на неміцний варіант, розведений молоком або, приміром, традиційною пряною добавкою «масала».
Але повернімося до України. За словами президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, в осяжній перспективі на українському ринку кави нічого принципово нового не очікується. Експерт стверджує, що напій продовжуватиме поступово дорожчати на фоні загальної інфляції, а продавці постараються знизити витрати і розширити асортимент, бажаючи тим самим більше заробити.
На думку Козаченка, за результатами 2011 року вартість кави у світі може зрости на 10-12%, і це, безумовно, позначиться і на вітчизняному ринку, що само по собі збереже тенденцію до його подорожчання. Однією з ключових причин цього Козаченко називає глобальне потепління: в основних країнах-виробниках змінюється клімат. За останню чверть століття середньорічна температура в цих країнах піднялася на 0,5 градуса Цельсія, що в п'ять разів вище приросту за попередні 25 років. Більш прохолодні гірські ділянки, придатні для кавових плантацій, швидко ростуть в ціні, і це, звичайно, відбивається на вартості кінцевого продукту.
Однак пити каву ми, звичайно, не перестанемо, навіть, незважаючи на його «уповільнене» подорожчання. Тим паче, що це подорожчання стосується і більшості інших продуктів харчування - на фоні майже стрімкого зростання цін на те ж м'ясо, кавова продукція дорожчає майже непомітно, а попит на неї залишиться стабільним. У разі ж поступової загальноекономічної стабілізації він тільки зростатиме. То ж - приємного кавування, панове!
Андрій Боярунець,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
