«Газпром» пішов в обхід України

8 листопада консорціум Nord Stream оголосив про введення в експлуатацію першої черги газопроводу «Північний потік». У «Газпромі» не приховують, що багатомільярдний транзитний проект «Газпрому» має на меті зменшити залежність від країн - транзитерів газу, і, перш за все, України. Запуск «Північного потоку» дійсно зменшить завантаження української ГТС, однак справжню загрозу для Києва несе інший транзитний проект «Газпрому» - «Південний потік» по дну Чорного моря. Зробивши ставку на нарощування транзитних потужностей в Європу, «Газпром» може переграти самого себе, у разі, якщо Євросоюз таки реалізує плани зі зменшення залежності від традиційних енергоресурсів.

З моменту старту потужність «Північного потоку» складе 8,5 млрд кубометрів газу. У 2012 році газопровід повинен вийти на повну потужність - 27,5 млрд кубометрів. Реалізація проекту підвищить експортні можливості «Газпрому» в європейському напрямку на 15%. У підсумку вони перевищать 200 млрд кубометрів газу на рік.

«Газпром» уже повідомив про наявність підписаних контрактів на додаткові обсяги поставки 22 млрд. кубометрів газу по «Північному потоку», що становить 80% проектної потужності першої черги труби. Завдяки реалізації проекту «Газпром» планує збільшити свою частку на ринку Європи з 25% до 30% до 2030 року. Nord Stream оцінює додатковий попит на імпортний газ в Європі у 2030 році в 180 млрд кубометрів. Половина зростання попиту викликана прогнозами зростання споживання, половина - необхідністю замістити скорочення видобутку газу в Північному морі. Виходячи з обсягів завантаження, у консорціумі Nord Stream розраховують, що «Північний потік» окупиться за 14-16 років.

Газопровід «Північний потік» будувався для постачання газу в країни Північної Європи. У свою чергу через територію України транспортується газ до країн Центральної та Південної Європи і в Туреччину. Таким чином, введення в експлуатацію нового проекту призведе до незначного зменшення транзиту через Україну в межах 5-10%. При загальному доході від транзиту в $ 3 млрд втрати «Нафтогазу» складуть до $ 300 млн (2,4 млрд грн).

Разом з тим, міжнародне рейтингове агентство Fitch заявило, що запуск «Північного потоку» матиме негативні наслідки для «Нафтогазу», рейтинг якого зараз всього на один ступінь вище від дефолтного рівня. Fitch оцінює зниження виручки компанії вже наступного року приблизно на 20%. Ситуація ускладнюється ще й тим, що фінансове становище «Нафтогазу» з кожним місяцем погіршується. Компанія не змогла самостійно розрахуватися за імпорт російського газу у жовтні. Для цього довелося залучити черговий кредит російського Газпромбанку в обсязі $ 550 млн. Віддаватиме його «Нафтогаз» за рахунок майбутніх транзитних платежів, отриманих від того ж «Газпрому».

Той факт, що сьогодні профіцит транзитних потужностей «Газпрому» в напрямку Європи становить близько 25%, несе додаткові ризики для України. Адже сухопутний маршрут транспортування через Україну більш дешевий і безпечний у порівнянні з морськими маршрутами. Однак «Газпром» реалізує послідовну політику, спрямовану на відмову від залежності від сухопутних маршрутів транспортування газу в ЄС.

Подальше збільшення профіциту транзитних потужностей після будівництва «Північного потоку» дозволить Росії маневрувати потоками газу. Таким чином, «Газпром» отримає додаткові важелі впливу на країни-транзитери, зокрема на Україну, а також на країни-споживачі.

Але найбільшу загрозу для України представляє інший морський транзитний проект «Газпрому» - «Південний потік» по дну Чорного моря. У разі його введення в експлуатацію, транзит російського газу через Україну може істотно знизитися - до 30%. Разом з «Північним потоком» Україна може втратити до 40% транзитних потоків газу від сьогоднішніх показників. Це вже становить велику загрозу для вітчизняної ГТС і загрожує істотним зниженням доходів поки державного «Нафтогазу».

Реалізація нових морських транспортних коридорів в обхід України може бути відкладена тільки у разі появи реальної протидії з боку влади Євросоюзу дедалі зростаючому впливу «Газпрому» на європейських ринках. Досі європейські чиновники твердо дотримуються позиції, згідно з якою Європа має продовжити політику диверсифікації джерел імпорту газу. В іншому випадку Єврокомісія навіть погрожувала регулятивними заходами, які можуть призвести до зменшення споживання газу в країнах ЄС з теперішніх 500 до 400 млрд кубометрів на рік. У результаті цього будівництво нових експортних коридорів «Газпрому» може втратити будь-який сенс. Проте Європа, налякана газовою війною 2009 року, не поспішає на допомогу Україні, яка неодноразово підкреслювала переваги сухопутного маршруту транспортування газу через свою територію. Можливо, ситуацію змінить створення міжнародного консорціуму або СП з управління українською ГТС, до засновників якого одночасно з Україною увійдуть «Газпром» і одна з європейських енергетичних компаній. Саме такий варіант розвитку подій може забезпечити Україні певну страховку від падіння обсягів транзиту через свою територію в найближчі десятиліття.

Однак разом з українською ГТС ризикує і «Газпром». Не варто забувати, що принципи екологічної політики Європи декларують необхідність декарбонізувати економіку, тобто мінімізувати споживання нафти і газу до 2050 року. Якщо уряди країн Євросоюзу досягнуть заявленої мети, це призведе до суттєвого зменшення споживання газу і позбавить нові транзитні маршрути «Газпрому» газових потоків.