Колишній заступник генерального прокурора України Микола Обіход у своїй книзі «Генеральна прокуратура США проти тандему Тимошенко-Лазаренко» розповів про те, як створювався міф про невинуватість Тимошенко. Про це 11 листопада пише газета «Известия в Украине», яка продовжує публікувати найцікавіші сюжети із книги. Зокрема, Обіход нагадує про парадоксальний «Закон Піскуна-Безуглого».
Три сторінки постанови генпрокурора Святослава Піскуна і старшого прокурора Генпрокуратури Володимира Безуглого від 21 січня 2005 року стали для Тимошенко доленосними, оскільки абсолютно переінакшували її роль у взаєминах з Лазаренком.
Як відомо, до «помаранчевої революції» слідчі пред'явили Юлії Тимошенко звинувачення у тому, що будучи президентом корпорації «Єдині енергетичні системи України» і власником кіпрської компанії Somolli Enterprisese Limited, вона разом зі своїм чоловіком Олександром Тимошенком неодноразово давала хабарі Павлу Лазаренку. Загальна сума цієї «данини» - майже 87 мільйонів доларів.
Справу після приходу Тимошенко до влади поховали, але навіть за помаранчевої влади прокуратура не заперечувала доведеного факту. Обіход наводить цитати із документа Піскуна-Безуглого: «...Із матеріалів справи випливає, що Тимошенко Ю.В. та її чоловік Тимошенко О.Г. перераховували гроші із рахунку юридичної особи-компанії Somolli Enterprisese Limited через рахунки інших юридичних осіб – компаній ORPHIN SA, Wilnorth, Inc., GHР Corporation, Beinfield Co Ltd – в іноземних банках, власником і розпорядником яких був радник прем'єр-міністра Лазаренка, а в подальшому вже зазначеними компаніями гроші були перераховані на кодові рахунки Павла Лазаренка».
По суті, Генеральна прокуратура у черговий раз офіційно підтвердила перерахування грошей на рахунки Павла Лазаренка. Однак цей факт прокуратура вивернула навиворіт. Оскільки гроші перераховувалися з рахунку на рахунок, прокурори зробили парадоксальний висновок: перерахування цих мільйонів є способом ведення господарської діяльності, а не хабаром.
«Юристи усього світу повинні, мабуть, висунути українського прокурора Безуглого на здобуття Нобелівської премії на знак визнання його заслуг у відкритті нового фінансово-кримінального закону, - пише Микола Обіход. - Цей закон слід було б назвати законом Піскуна-Безуглого. Він говорить наступне: розрахунки компаній шляхом перерахування грошей з одного рахунку на інший є загальновизнаним способом ведення господарської діяльності. Хабародавцем може бути тільки фізична особа. У підсумку вийшла абсурдна ситуація: якщо фірма перераховує гроші на рахунок іншої фірми, причому для конкретної людини – апріорі це не хабар! За законом Піскуна-Безуглого, для підтвердження факту хабарництва необхідно, щоб людина особисто або через посередника дала готівкою гроші чиновнику». Корумповані держслужбовці можуть спати спокійно – потрібно лише приймати грошові винагороди за допомогою перерахувань з рахунків юридичних осіб на рахунки своєї фірми, йдеться у книзі.
