Нинішня осінь порадувала українців сонячною і теплою погодою. Але вже цими вихідними у повітрі запахло зимовою прохолодою. Народ, укутавшись, традиційно почав переказувати одне одному страшилки про прийдешні морози до мінус тридцяти. Коли в Україну прийде справжня зима, з морозом і снігом, а також про багато іншого в ексклюзивному інтерв'ю ForUm'у розповів начальник Укргідрометцентру Микола Кульбіда.
- Коли ж в Україну прийде справжня зима, з морозом і снігом?
- Перші прояви зими можливі вже у найближчі дні. Дев'ятого-десятого листопада через територію України пройде холодний атмосферний фронт, який принесе дощ з переходом у мокрий сніг і поступове зниження температури протягом цього тижня вночі до трьох-восьми градусів морозу, а на сході країни – до десяти-тринадцяти.
Вдень буде від нуля до п'яти тепла. Більшою мірою прояви зимової погоди будуть характерні для лівобережної частини України і будуть майже непомітними для західної. У цілому ж, до 20-го листопада ми не очікуємо приходу зими.
- Кажуть, що, за народними прикметами, зима буде сніжною, оскільки багато дерев сьогодні ще не скинули листя?
- З точки зору науки такі «прогнози» не підтверджуються. Стан листя, те, що воно ще не скрізь опало, визначається поточними, а не майбутніми погодними умовами. Якби зараз було п'ять-десять градусів морозу, то листя опало би більше.
- Цього року вересень і жовтень були досить посушливими. Як ці погодні умови вплинули на озимі культури?
- На жаль, майже половина озимих посівів увійде у зиму у початкових фазах розвитку: шильця, третього листочка і частково кущення. Це, звичайно, не найкращий варіант для майбутнього врожаю, оскільки невідомо, якими будуть погодні умови цієї зими.
Якщо не буде достатньо снігу, озимі можуть вимерзнути. Якщо снігу буде багато, то може утворитися крижана кірка. Існує багато ризиків того, що озимі у слаборозвиненому стані тяжко переживуть зиму.
- В останні роки, за суб'єктивними відчуттями, в Україну зима, як і весна, приходить пізніше. Чи можна говорити про зрушення погодного календаря?
- Я думаю, що такої тенденції немає. За останні 20-25 років і для жовтня, і для листопада терміни переходу середньодобової температури через позначку вісім градусів тепла і п'ять, і через нуль істотно не змінилися.
Це ж стосується і весни. І те, що у березні можуть бути повернення погоди до зимової, з морозами, – це нормальне явище. Березень за температурними показниками також не відрізняється від багаторічних спостережень.
Інша справа, що у квітні спостерігається більш стрімке зростання температури. Але у травні температура майже не змінилася.
- Тобто я правильно розумію, що у цілому погода в Україні за останні двадцять років не змінилася?
- Ні. Погода змінилася. У липні та серпні ми спостерігаємо зростання температури. Те ж відбувається і взимку. Тобто зміни погоди характерні більше для літа і зими.
- Прогнозування погоди – справа дорога. Зокрема, для прогнозу погоди необхідні метеозонди, прилади, які дозволяють вимірювати тиск повітря, вологість, температуру та інші параметри на різних висотах. Чи правда, що через бідність метеорологи для спостереження за погодою користуються зондами китайського виробництва?
- Ні, не правда. При нормальній ситуації зонди повинні запускати по чотири рази на добу з однієї метеостанції. Один запуск зонда обходиться приблизно у 150 доларів США. Але ми не настільки багаті, щоб дозволити таку розкіш. Тому зондування здійснюється, згідно з планом, з меншою кількістю запусків.
Що стосується походження радіозондів, то ми користуємося винятково вітчизняними приладами. Їх розробили і виготовляють у Львові.
- Нещодавно Україна пережила епопею з переходом на зимовий час. Годинники то переводили, то ні. Була інформація, що скасування зимового часу утруднить отримання інформації про погоду українськими метеорологами від іноземних колег. Чи так це?
- Не зовсім так. Наші метеорологи не тільки отримують відомості, але й самі діляться інформацією з іноземними колегами.
Робочий день і взимку, і влітку починається о 09:00. І якби годинники не перевели, виникли б проблеми, бо інформація про погоду приходила б із запізненням на годину. Нам набагато зручніше користуватися зимовим часом.
- Сьогодні кожен бажаючий може придбати собі мініатюрну метеостанцію. Вони продаються вільно і не дуже дорого. Прилад показує атмосферний тиск, температуру, вологість повітря і навіть напрямок і силу вітру та кількість опадів. Наскільки можна вірити прогнозам таких «метеорологів»?
- Ці прилади далекі від прогнозування, оскільки показують тільки поточні значення. Але для побуту вони годяться, хоч їхня точність і невелика. Для нас же, метеорологів, має значення навіть одна десята частка градуса, а точність побутових приладів – усього півградуса.
Те ж стосується і вимірювання атмосферного тиску. Це метеорологам необхідно точно зафіксувати показники тиску, відслідковувати їхню динаміку. А для неспеціалістів важливі поточні показання погодних умов.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
