Кожен третій француз готовий відмовитися від євро. Про це говорять результати опитування, проведеного Французьким інститутом громадської думки в перших числах листопада. Виявилося, що 37% французів готові проміняти єдину європейську валюту на старий добрий франк. При цьому 67% опитаних вважають, що зараз країні все-таки краще залишатися в Єврозоні, а 1% респондентів важко відповісти. А що ж українці? У нас все навпаки. У свідомості наших співгромадян твердо укорінився принцип «своє - це погано і сумнівно, чуже - добре, треба брати». Люди переводять свої заощадження в долар або євро, зовсім не замислюючись про наслідки. А вони можуть виявитися несподівано негативними.
Прибуток починається з гривні
Однією з причин фінансової кризи 2008 р. в Україні став високий рівень наповнення економіки валютою. Громадяни активно брали в банках кредити в доларах і євро. Безліч розрахунків здійснювалися в інвалюті. Непоодинокими були випадки, коли зарплату видавали в доларах чи євро або ж прив'язували до їх курсу. Здавалося, якби гривню вилучили з обігу, ніхто б особливо не обурювався - більшість своїх заощаджень громадяни зберігали в умовних одиницях. Так нехтувати національною валютою не дозволяла собі жодна з європейських країн. А Україна могла. Та й може до цих пір.
Величезний плюс у тому, що парламент (правда, тільки півтора місяці тому) нарешті заборонив валютне кредитування фізосіб в Україні - принаймні, прибрали ті «граблі», якими наші співвітчизники масово «скористалися» у 2008 р., коли долар і євро різко підскочили, а взяті раніше валютні позики в одну мить стали для громадян непосильними. А деякі банкіри ще тоді попереджали, що населення не в змозі повною мірою врахувати валютні ризики, особливо, якщо доходи приходять у гривнях. І все таки, сьогодні рівень «валютизації» вітчизняної економіки ще досить високий. Та й прихильники валютних заощаджень, як і раніше, можуть відкрити в банку депозит у доларах або в євро.
Втім, враховуючи можливість другої хвилі кризи, експерти радять подібною практикою не захоплюватися - занадто високі горезвісні валютні ризики, які наші громадяни просто не вміють враховувати. Крім того, чим більше українці користуються іноземною валютою, тим гірше вони роблять гривні. «Усе, що необхідно для стабільності фінансової системи - це щоб населення діяло в своїх інтересах і зберігало кошти на депозитах у гривнях, що принесе більше прибутку при меншому ризику», - упевнений Мар'ян Заблоцький, аналітик «Ерсте Банку». За його словами, депозити в гривнях вже історично довели свою більш високу прибутковість і надійність, ніж заощадження в готівковій іноземній валюті.
Якщо поглянути на статистику, то ставки за гривневими вкладами завжди були найвищими, а по депозитах в євро - найнижчими. Більше того, з квітня минулого року намітилася тенденція зниження процентних ставок за вкладами в євро. Так, навесні 2010 р. оформити євродепозит можна було під 12%. Згідно з офіційними даними, сьогодні середній прибуток річного депозиту в нацвалюті становить 14,4%, тоді як заощадження в євро на цей же термін можна розмістити в банку за дуже низькими ставками - 5,4-6%.
Економія на курсі
Валюта потрібна для тих, хто здійснює розрахунки у доларах або євро. В основному, це імпортери, які безпосередньо працюють зі своїми іноземними партнерами і намагаються заощадити на обміні валют.
Однак, якщо мова про схему «отримав зарплату у гривнях - купив валюту - поклав у банк або під матрац до кращих часів», то її прибутковість і успішність залишається під питанням. Особливо у випадку з євро. По-перше, через нестабільність обмінного курсу: наприклад, якщо влітку українці, які подорожували до Європи, купували євро по 11,5 грн, то на початку осені курс євровалюти впав майже до 10,4 грн/євро. А оскільки після відпустки кожна копійка на рахунку, зворотний обмін євро у гривні приносив майже гривню збитку на кожному євро.
По-друге, як вже було сказано, низькі депозитні ставки роблять євро вкрай невигідною валютою для заощадження. По-третє, через проблеми з цілою низкою країн єврозони єдина європейська валюта найближчим часом тільки знецінюватиметься. Зокрема, цього чекають у результаті списання 50% державного боргу Греції. На фінансову систему єврозони списання боргів «вплине оздоровчо», вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Це дозволить вичистити баланси банків. Але таке списання, за словами експерта, призведе до емісії євро, в результаті якої прискориться інфляція, а євро як грошова одиниця почне втрачати свою вартість.
Зазначимо, 26 жовтня на Саміті G20 було прийнято рішення про збільшення фонду фінансової стабільності (EFSF) до 1 трлн. євро і списання половини боргів Греції. Такі заходи принесуть Афінам короткострокове полегшення, але не вирішать боргових проблем країни в цілому. Деякі економісти вважають, що уникнути коливань курсу євро і його відтоку з банківського сектору вдасться, якщо Греція відмовиться від євро і перейде на національну валюту - драхму. За принципом «слабкої ланки» єврозону можуть покинути також Італія і Португалія. Втім, поки всі дії ЄС спрямовані на те, щоб витягнути проблемні країни з боргової ями і не допустити розпаду єврозони. Про те, наскільки успішними й ефективними виявляться ці заходи, судити поки рано. А це означає, що єдина європейська валюта не застрахована від коливань.
На тлі подібних європерспектив гривня є більш вигідною валютою для збереження заощаджень. Такої думки дотримуються не тільки чиновники (яким українці не дуже схильні довіряти), а й експерти.
Голова НБУ Сергій Арбузов запевняє, що «він спокійний за гривню». В інтерв'ю ForUm 'у головний банкір країни заявив, що Нацбанк може стримати девальвацію, оскільки «в розпорядженні регулятора є набір інструментів для реагування на кризові ситуації, у тому числі, за рахунок заходів щодо утримання капіталу в країні та інструментів залучення нових ресурсів». З огляду на ті події, які відбуваються в Європі, готовність Мінфіну і НБУ підтримувати гривню «дають впевненість у тому, що курс збережеться», резюмував голова правління «Юнекс Банку» Андрій Яцура.
Від підробок подалі
Цього року почастішали випадки вилучення банками з обігу підроблених банкнот 2002 року випуску номіналом 500 євро. Серед основних ознак підробки експерти називають імітацію захисної стрічки друком, а рельєфності елементів - тисненням. Найчастіше підробки зустрічаються серед банкнот з реквізитами R 002А3, серійні номери яких починаються на Х 026772. Для гарантованого виявлення цих підробок НБУ рекомендує банкам і обмінним пунктам використовувати детектори з візуалізацією ультрафіолетового й інфрачервоного захисту. А громадянам такі великі купюри краще взагалі не купувати. У Європі купюри в 500 євро, як правило, використовуються для розрахунків між банками. Пред'явивши таку банкноту в європейському магазині, вас очікують неприємні сюрпризи. Швидше за все, на касі купюру не приймуть і покличуть охорону або поліцію. А ті намагатимуться у всіх подробицях з'ясувати походження банкноти.
Таким чином, з євро потрібно бути обережним. Напевно, його варто приберегти про запас тому, хто в короткостроковій перспективі планує розраховуватися ним за будь-які товари. А простим громадянам, які хочуть не тільки вберегти від валютних ризиків, але і примножити свої заощадження, все таки варто звернути увагу на національну валюту.
Анастасія Пустошева,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
