Законопроект «Про вищу освіту» вводить поняття «плагіат», за яким студентів можуть відрахувати з вузу, зрівнювати стипендію до прожиткового мінімуму і дозволяти вузам щорічно підвищувати вартість навчання. Про це пише «Комерсант-Україна», посилаючись на остаточну редакцію закону, підготовлену Міністерством освіти і науки, молоді і спорту.
Минулого тижня Кабінет Міністрів направив до Верховної Ради остаточну редакцію закону «Про вищу освіту». Погоджений, як стверджують в уряді, з представниками профспілкових і академічних кіл документ налічує 85 сторінок. Як припустив перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань освіти і науки Максим Луцький (Партія регіонів), документ може бути схвалений парламентом ще до кінця листопада.
Як відомо, початковий варіант законопроекту «Про вищу освіту», розроблений за безпосередньої участі міністра освіти і науки Дмитра Табачника, було оприлюднено МОН у листопаді 2010 року. Зокрема, документ надавав вузам право щорічно проводити перерахунок плати за контрактне навчання з урахуванням інфляції; узаконював проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) та нові правила прийому до вузів: на підставі результатів ЗНО, середнього бала атестата та творчого конкурсу. Вузи в законопроекті пропонувалося класифікувати за кількістю студентів: університет - не менше 10 тис., академія - 3 тис., коледж - 1 тис. осіб.
Запропоновані норми викликали масові акції протесту студентів та критику академічної спільноти. Після цього за розпорядженням Президента Віктора Януковича законопроект був відправлений на доопрацювання. Фахівці Міносвіти вилучили з нього положення про класифікацію вузів за кількістю учнів, але якихось істотних змін так і не внесли.
Після громадського обговорення та піврічного доопрацювання законопроект знову зазнав низку змін. Так, у ньому з'явилося поняття «плагіат» - «відтворення в письмовому вигляді чужого тексту, опублікованого на паперовому або електронному носії, під власним ім'ям без посилання на автора». Встановлення фактів плагіату, згідно з документом, може стати приводом для відрахування студента з вузу, таким же, як заборгованість за навчання або неуспішність. При цьому механізму контролю автентичності студентських робіт законопроект не містить.
Президент НаУКМА Сергій Квіт, який брав участь в доопрацюванні законопроекту, залишився незадоволений остаточною редакцією, назвавши її «авторитарною». «Судячи по документу, держава має намір продовжувати втручатися в академічну діяльність університетів: приймати захист дисертацій, присуджувати вчені звання і ступені, визначати переліки спеціальностей для вузів. У всьому світі цим вже давно займаються самі університети, і тільки нас продовжують повертати на пострадянський освітній простір», - зауважив пан Квіт.
У той же час розширення автономії вузів, у тому числі у фінансовій сфері, за словами Луцького, є одним з головних трендів законопроекту. У документі говориться, що розмір мінімальної стипендії не може бути менше середнього прожиткового мінімуму (зараз - 934 грн). Якщо ця пропозиція буде підтримана депутатами, стипендія зросте практично вдвічі - зараз у вузах III-IV ступеня акредитації студенти отримують від 530 грн на місяць.
Законопроект розширює фінансову автономію вузів, зокрема, дозволяючи їм надавати студентам платні послуги, перелік яких встановлюватиметься урядом, і самостійно витрачати отримані кошти. Розмір плати за навчання вузам пропонується фіксувати в контракті зі студентом, при цьому в ч. 7 ст. 67 обмовляється, що сума може змінюватися з урахуванням «визначеного в установленому порядку офіційного індексу інфляції за попередній календарний рік». «Погоджуючись на контрактне навчання, студент купує платну послугу, ціна якої може змінюватися в залежності від економічної обстановки в країні. Ніхто ж не заважає студенту заплатити відразу за весь термін навчання за однією ціною, не чекаючи зміни собівартості», - вважає Луцький.
