- У нас із Президентом і урядом одне завдання - повернути довіру інвесторів і залучити інвестиції в країну. Так що вибір Австрії як майданчика для переговорів із зарубіжними інвесторами був невипадковим, адже австрійський капітал входить в трійку лідерів на українському банківському ринку. Австрійські банки завжди проявляли активність під час обговорення законодавчих та інвестиційних ініціатив Національного банку. І ми їм за це дуже вдячні.
- Оскільки мова зайшла про одну з країн єврозони, учасники якої переживають серйозні проблеми у зв'язку з держборгом, який зростає, що вам дає підстави говорити, що кризи в Україні не буде?
- Незважаючи на фінансові складнощі і великий ризик розгортання рецесії в єврозоні, я закликаю всіх інвесторів задіяти холодний розрахунок і подивитися на економічні параметри України. А вони - обнадійливі.
- Які чинники можуть сильно вдарити по наших економічних можливостях і привести до сповзання країни в кризу?
- Безумовно, проблеми в Україні є і пов'язані вони, насамперед, з великою залежністю від кон'юнктури на світових товарних ринках. Дійсно, наша металургійна промисловість вступає в непростий період у зв'язку зі зменшенням замовлень і невеликою корекцією цін на сталь. Але ми готові давати відповіді і на ці виклики. Ми регулярно їх обговорюємо з колегами - і всередині регулятора, і з економічним блоком уряду, і з науковими колами.
Через погіршення ситуації на світових фінансових і товарних ринках, ми очікуємо деяке зростання дефіциту рахунку поточних операцій платіжного балансу. Це погіршення відбудеться переважно через високі темпи зростання імпорту товарів, в основному продукції машинобудування, тобто неенергетичного призначення. Це викликано істотним зростанням внутрішнього інвестиційного попиту, значною мірою з боку уряду. Адже Кабінет Міністрів України сильно наростив свої капітальні витрати у зв'язку з ЄВРО-2012. Ми розуміємо, що структурна перебудова української економіки відбудеться не раніше ніж через 3-4 роки, тому потрібно набратися терпіння і працювати в цьому напрямку.
- Якщо попит на готівкову валюту зростатиме і надалі, то чи не виникнуть претензії до НБУ у Міжнародного валютного фонду, мовляв, ви витрачаєте занадто багато ресурсів на підтримання стабільності курсу замість підвищення його гнучкості?
- Попит на готівкову валюту влітку-восени формував, в основному, «тіньовий» сектор. Після негативних зведень з Європи, сусідньої Білорусі наші громадяни теж стали активніше обмінювати гривню на євро і долари. Це призвело до того, що негативне сальдо валютних інтервенцій НБУ на міжбанківському ринку у вересні склало 1,98 млрд. дол. Ще частину резервів ми втратили на негативній курсовій різниці і за рахунок платежів уряду за зовнішніми зобов'язаннями.
Сьогодні ми спокійні за гривню і прагнемо підвищити гнучкість курсу. Жорстко регулювати валютний ринок ми абсолютно не прагнемо, просто намагаємося його утримувати на прийнятних рівнях, паралельно накопичуючи резерви. За програмою «Стенд-бай» Україна взяла на себе зобов'язання поступово підвищити гнучкість курсу гривні у міру відновлення нашої фінансової системи і поглиблення механізмів монетарної трансмісії зміни процентних ставок.
Зараз офіційний валютний курс гривні до долара США визначається на підставі його середньозважених котирувань на міжбанківському валютному ринку (з можливим відхиленням ± 2%), відображаючи ринкові коливання попиту і пропозиції долара США на внутрішньому ринку країни.
Сьогодні багато говорять про необхідність девальвації гривні, але прихильники такого кроку забувають уточнити наслідки. А вона вдарить по багатьох українських родинах, витрати яких зростуть, а доходи залишаться на колишньому рівні. Цим кроком ми також збільшимо витрати «Нафтогазу» на закупівлю імпортних енергоносіїв. Так що коливання курсу в цій ситуації небажані.
- Що може зробити НБУ, щоб стримати девальвацію гривні і підсилити приплив валютного виторгу в країну?
- У нас у розпорядженні є набір інструментів для реагування на кризові ситуації, у тому числі, за рахунок заходів щодо утримання капіталу в країні та інструментів залучення нових ресурсів.
Зараз ми зосереджені на забезпеченні макроекономічної стабільності, ядром якої є цінова стабільність. Головна мета НБУ - зниження рівня інфляції до 5-6% у 2014 році і збереження її низького рівня.
По-друге, ми домагатимемося продовження співпраці з МВФ за програмою Стенд-бай. Це стане ще одним позитивним сигналом для іноземних інвесторів і допоможе збільшити приплив капіталу в Україну.
Безумовно, особливу увагу буде приділено забезпеченню стабільності банківської системи.
- А законодавче поле дозволить це зробити?
- Останнім часом в Україні відбулися серйозні законодавчі зрушення. За нашою ініціативою прийнято три важливі законопроекти: про підвищення прозорості банків; про нагляд на консолідованій основі; про захист прав кредитора. У першому читанні прийнято законопроект про особливості корпоративного управління в банках. Причому всі вони були відпрацьовані з банківським співтовариством і міжнародними фінансовими організаціями з урахуванням балансу інтересів сторін.
Також ми готуємо законопроект, згідно з яким Національний банк отримає право на введення мораторію на дострокове повернення термінових депозитів. Звичайно, за умови різкого відтоку вкладів населення з банківської системи. Я знаю, що це питання хвилює банки з австрійським капіталом.
Нами вже створено законодавчі передумови для функціонування ринку проблемних активів. Ми спростили для банків списання безнадійної заборгованості за рахунок резервів. Законодавчі і нормативні правові акти, що регулюють цей процес, вже діють.
- Яка сьогодні доля проблемних активів у банківській системі?
- З початку 2011 року частка проблемних активів у загальній сумі активних операцій банків дещо зменшилася і становить 15,2%. На сьогодні банками списано безнадійної заборгованості на суму понад 19 мільярдів гривень.
- Як щодо скасування постанови НБУ № 109, в частині обліку сформованих резервів при розрахунку ліміту валютної позиції? На цьому наполягають і банки, і МВФ...
- Нами вже розроблено графік, який передбачає поступове скасування цієї постанови. Думаю, це буде прийнятне для всіх рішення. Ми тримаємо під контролем і низку інших питань, пов'язаних з оподаткуванням банків та їхньої діяльності. Для їх вирішення створено Робочу групу. Думаю, позитивні результати не змусять себе чекати.
Поступово ми розширюємо можливості обліку такого високоліквідного виду забезпечення як гарантії при розрахунку резервів. Ми максимально наближаємо підходи щодо формування резервів під активні операції банків до принципів міжнародних стандартів фінансової звітності та Базельського комітету.
Безумовно, ми, як регулятор, відстежуємо і ті проблеми, з якими стикаються банки. Наприклад, у судовій системі, в роботі виконавчої служби та у зв'язку з невисокою якістю інформації відкредитних бюро. Якщо того вимагає ситуація, ми постійно звертаємося до Кабміну, Адміністрації Президента, Вищої ради юстиції, Вищого спеціалізованого суду з проханнями звернути увагу на ту чи іншу негативну тенденцію у сфері захисту прав кредиторів. Упевнений, що це допоможе поліпшити інвестиційний клімат в Україні і створити більш привабливі умови для роботи банків, у тому числі, з іноземним капіталом.
- Можете навести приклад?
- Під час кризи була спроба розхитати банківську систему шляхом судового скасування валютного кредитування з надуманих причин. Був відповідний позов клієнта до одного з банків. Спільно з банками ми відпрацювали правову позицію з цього питання. І у березні цього року Верховний Суд України визнав законність кредитування банками клієнтів в іноземній валюті. Відразу хочу попередити на майбутнє: всі лобістські спроби дестабілізувати банківську систему, які ми періодично спостерігаємо, будуть жорстко і рішуче нами припинені.
- Щоб завершити нашу розмову на позитивній ноті, розкажіть про те, що НБУ запропонує інвесторам і населенню найближчим часом?
- Ми хочемо переорієнтувати вільні ресурси банків у фінансування реального сектора економіки. Для цього разом з урядом ми активно обговорюємо різні варіанти бюджетної підтримки ключових секторів економіки. Наприклад, для агросектору, можливо, будуть закладені компенсатори кредитних платежів, передбачені спеціальні податкові умови. Мені здається, цей ринок вартий уваги банків, і ми готові до діалогу з тими з вас, хто буде готовий підтримати агросектор.
Щоб залучити капітал, ми плануємо випустити в обіг 2 папери, номіновані у гривні, забезпечені золотом. Причому золото видобуватиметься в Україні. Його запаси, приблизно 3000 тонн, ми підтвердимо міжнародним аудитом і контрактом на видобудок. Рішенням уряду НБУ отримав на баланс геологічне підприємство, яке займається розвідкою і видобутком золота. Таким чином, золото, здобуте цим підприємством, потраплятиме на баланс НБУ і, після всіх необхідних процедур - істотно збільшуватиме наші резерви.
Це дасть нам можливість створити ринок цінних паперів, забезпечених золотом. Вони будуть доступні приватним особам, інвестиційним компаніям, корпораціям. Перші прикидки показують зацікавленість в них різних країн. Це дозволить нам диверсифікувати інвестиційні капітали і відповідно зменшити ризики у разі виникнення вогнищ нестабільності в тій чи іншій країні.
- Розкажіть детальніше про прибутковість цих цінних паперів...
- Перший цінний папір - це процентна облігація, що дозволяє власникові отримувати фіксований дохід, зберігши свої валютні заощадження за допомогою надійного забезпечення - активів Нацбанку. Другий папір - це сертифікат Нацбанку, забезпечений золотим запасом. Котирування сертифіката будуть прив'язані до вартості золота на світових ринках, і папір може перебувати в користуванні інвестора як завгодно тривалий час, до тих пір, поки він не вирішить реалізувати його за ринковим курсом.
Обидва папери матимуть вторинний ринок, і зможуть виступати забезпеченням фінансових операцій, виступаючи заставою по банківських і нацбанківських кредитах (рефінансування). Відповідні зміни до нормативних актів і закон про НБУ зараз готуються. Крім того, розробляється Програма видобутку золота в Україні та забезпечення його збереження, афінажу і поповнення золотовалютних резервів країни.
Раніше ми вже оголосили про намір запустити ринок інвестиційних монет із золота (а так само зі срібла та платини). Фактично, це будуть ті ж самі злитки, тільки операції з ними не вимагатимуть сплати податку на прибуток і ПДВ, для них встановлюватиметься обмінний курс.
Є в наших планах і розширення кола інструментів кредитування для банків. Зокрема, ми хочемо дозволити кредитування підприємств, що володіють ліцензією на видобуток під заставу цієї ліцензії. Готується законопроект про збільшення інструментарію для банківської системи.
І, нарешті, ми поглиблюватимемо ринок похідних інструментів для банківської системи. Так що, як бачите, ми націлені на конструктивну роботу з інвесторами. За всіма даними, повернутися на наш ринок потім може бути складніше, ніж здається зараз.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
