Ситуація із зовнішнім дисбалансом української економіки і близько не має тих масштабів, як у 2008 році. Про це розповів старший радник Альфа-Банку Роман Шпек.
«Тепер подивимося на факти. Україна вже 2 роки має стабільний обмінний курс... довіра до національної грошової одиниці призвела до зростання гривневих депозитів і стала основою для відновлення інвестиційних процесів в економіці. Два роки тому Україна мала інфляцію близьку до 15%. Цей рік ми впевнено завершимо з інфляцією менше 10%», - сказав він.
Шпек зазначив, що можна дискутувати щодо адекватності показника інфляції, «але його динаміка все одно відображає цінові тенденції в країні». В Україні головним макроекономічним індикатором є обмінний курс, повідомляють «Банки.ua».
«Останнім часом в Україні посилилися панічні повідомлення про неминучість девальвації і закиди про неправильність курсової політики Національного банку. Мовляв, курс повинен бути плаваючим - без будь-якого управління. Безумовно, частина правди у цих висловлюваннях є. Але тільки частина, і дуже невелика, враховуючи ту ситуацію, яка склалася в Україні», - вважає банкір.
Уявімо собі ситуацію введення високої волатильності курсу в Україні, продовжив він.
«Якщо гривня буде девальвувати, Національний банк будуть критикувати за послаблення національної грошової одиниці. Якщо гривня буде посилюватися, то власники заощаджень в іноземній валюті та експортери теж піддадуть Національний банк нищівній критиці - згадаймо епізод з ревальвацією гривні 2005 року. Тобто НБУ приречений на критику у будь-якій ситуації. А тепер його критикують за ситуацію, яка влаштовує більшість економічних агентів - мінімізацію курсових коливань», - підкреслив Шпек.
З весни 2010 року до літа 2011 року Національний банк стримував ревальваційний тиск на гривню. Багато інших валют світу росли до долара, але гривня залишалася стабільною.
«Останні три місяці відбувається інший процес, але це всього три місяці на тлі дворічного періоду. Політика НБУ змінилася - він стримує гривню від ослаблення точно так само, як більше року до цього він стримував рубль від істотного посилення», - пояснив він.
Ще одним ключовим напрямом критики діяльності Національного банку є звинувачення у створенні дефіциту ліквідності.
«Дійсно, в останній місяць вартість гривневого ресурсу в Україні досягла небезпечного рівня у 30%. Але чи правильно звинувачувати у цьому явищі політику НБУ? Гривня йде з економіки не через якісь активні дії НБУ. Щомісяця ми платимо величезний газовий рахунок на кілька мільярдів гривень, який постійно збільшується через зростання ціни: ці кошти переводяться у долари США і виходять за кордон», - пояснив Шпек.
Банкір додав, що Національний банк просто не може не продавати валюту під ці заходи - жоден український банк не в змозі забезпечити НАК «Нафтогаз України» такими обсягами.
Другим напрямом є активна покупка валюти тіньовим сектором на роздрібному ринку.
«Це знову ж виводить величезну кількість гривні з економіки, оскільки ці великі покупки у кінцевому рахунку доводиться фінансувати тому ж Національному банку. За таких умов не можна вимагати від центрального банку ще й здійснювати політику масованої емісії грошей. Це не приведе до хороших наслідків», - додав експерт.
«Але частка правди у закидах про недоцільність стабільного курсу все ж є. Структура української економіки така, що підтримка вічної стабільності обмінного курсу неможлива. Періодично Україні доводиться вимушено підтримувати свою конкурентоспроможність у світі через девальвацію національної валюти. І відбувається це тому, що інші фактори конкурентоспроможності аж ніяк не посилюються», - підкреслив Шпек.
«Ми підписуємо кабальні контракти на поставку енергоресурсів, прирікаючи економіку на великі витрати на одиницю продукції. Ми тримаємося за незмінні тарифи на газ для населення, ще більше посилюючи навантаження на вітчизняний бізнес - адже саме йому доводиться за це платити через високі тарифи», - підкреслив банкір.
«Ми так і не створили сприятливий інвестиційний клімат, який забезпечив би зростання продуктивності економіки і замінив би обмінний курс як ключовий фактор міжнародної конкурентоспроможності».
«Національний банк не може один здійснювати реформи в країні. Зі свого боку, він робить багато, щоб зменшити курсові ризики для українських економічних агентів», - підкреслив Шпек.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
