У житті кожної людини рано чи пізно трапляється пора, яку романтики називають «золотою осінню». І якщо раніше у колись величезній країні за «забезпечену старість» можна було не турбуватися, то теперішній Україні жодним чином не можна скидати з рахунків корективи, внесені двадцятьма роками незалежності. Сьогодні на вулицях великих і не дуже міст все частіше попадаються немолоді люди, які риються у сміттєвих баках, а саме слово «пенсія» практично стало символом бідності...
Так уже вийшло, що світова економічна криза ще більше посилила розрив між реальними людськими потребами пенсіонерів і грошима, які вони отримують «як подяку» за своє трудове життя. Щоправда, в останні рік-півтора влада намагається поліпшити ситуацію, але у 2011 році під тиском МВФ керівництво країни оголосило «пенсійну реформу». ForUm вирішив розібратися у тому, що ж цей проект принесе людям.
Пенсійні новації – що зміниться у цілому?
Отже, відомо, що відповідна реформа в Україні введена законом «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» під номером 3668-VI, проект якого був поданий до парламенту ще у липні.
Незважаючи на громадську критику, перед самими літніми канікулами, 8 липня, депутати цю реформаторську ідею затвердили, однак, враховуючи у зв'язку з цим суспільне невдоволення, яке зберігається (а подекуди і зростає), влада все-таки вирішила трохи «здати назад»: прем'єр, Президент, а за ними і спікер оголосили, що документ потребує доопрацювання. Повторне твердження, «з уточненнями», сталося вже 6 вересня, а власне перший етап реформи стартував безпосередньо 1 жовтня.
Якщо коротко, то основні новації реформи такі: по-перше, жінки виходитимуть на пенсію не з 55 років, як раніше, а з шістдесяти, причому підвищення пенсійного віку заплановане не «раптом», а поступально – по шість місяців щорічно.
Крім того, передбачений перехідний період на три роки, під час якого жінки зможуть обирати, за якими правилами їм виходити на пенсію – за старими чи за новим (тобто пізніше, але з більшою пенсією).
По-друге, щоб взагалі отримувати пенсію, українцям тепер доведеться працювати на десять років більше (чоловікам, наприклад, буде потрібно тридцять п'ять років трудового стажу замість двадцяти п'яти, жінкам, відповідно, тридцять замість двадцяти).
По-третє, при виході на пенсію розмір «ренти» тепер буде розраховуватися, виходячи із середньої зарплати, але взятої не за один попередній рік, а за три останніх. І оскільки середня зарплата постійно зростає (з урахуванням інфляції, природно), неважко здогадатися, що усереднений показник за три минулі роки буде менший, ніж за один останній. У результаті пенсії скоротяться приблизно на 15%. В усякому разі, саме такий показник у розмові з нами озвучив лідер Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець.
Все вищевикладене стосується першого рівня реформи, який зачіпає базові параметри і принципи. На другому рівні (починаючи з 2013 року) буде створена система обов'язкового накопичувального пенсійного страхування, згідно з якою кожен громадянин зобов'язується регулярно робити внески у накопичувальні фонди, щоб після виходу на пенсію отримувати від них гроші. За словами віце-прем'єра, міністра соціальної політики України Сергія Тігіпка, основна ставка буде зроблена на недержавні пенсійні фонди (НПФ).
Дехто критикує такий підхід, заявляючи, що НПФ будуть не так відповідально ставитися до пенсіонерів, як держава. На що радник Тігіпка Теймур Багіров заперечує: «Приватні фонди зможуть управляти виплатою пенсій ефективніше». За словами експерта, згідно з ідеєю нинішнього пенсійного реформування, отримані кошти будуть інтенсивно інвестуватися для отримання прибутку. Наприклад, у Польщі НПФ є одними із основних гравців на ринку цінних паперів. «Тоді як влада раніше дозволяла собі залучати кошти центрального Пенсійного фонду на найрізноманітніші цілі – від латання дірок у бюджеті до виборів», - уточнює фахівець.
«Свинка-скарбничка»
Дійсно, якщо на особливе зростання державних пенсій розраховувати не доводиться, то накопичувальна система стає хорошим виходом. Причому можна вибирати між «чистими» НПФ та пенсійними вкладами у компаніях зі страхування життя (так звані СК-Life). Зараз в Україні є близько 100 НПФ, але поки що люди воліють відкладати «на старість» саме у «лайфових» СК. Так, накопичення НПФ сьогодні становлять 1110 млн грн, а пенсійні вклади у СК-Life майже у 2 рази більші – 2140 млн грн.
Як пояснив заступник голови Ліги страхових організацій України Олександр Залєтов, найактивніше зараз роблять накопичувальні пенсійні вклади люди віком 40-55 років (39,5% вкладів). Але й ті, кому 25-40 років, вкладають не набагато менше (38,5% у загальній структурі) в надії на те, що за десятки років стажу на накопичувальні рахунки «набіжить» достатньо коштів, щоб їхні пенсійні роки були набагато «ситніші», ніж у більшості нинішніх пенсіонерів.
Крім того, за словами радника глави правління Пенсійного фонду України Бориса Соболєва, у НПФ громадяни зможуть отримувати і підвищені пенсії – за рахунок «бонусів». Іншими словами, за рахунок доходів від вкладення накопичених грошей у різні комерційні проекти. При цьому, що дуже важливо, українці зможуть у будь-який момент забрати свої кошти зі «скарбнички». На відміну від росіян, яким «не світить» помацати свої пенсійні вклади раніше обумовленого терміну.
У той же час Тігіпко акцентує увагу на тому, що у законодавстві стосовно другого етапу реформи необхідно прописати жорсткі гарантії збереження вкладів і їхної прибутковості, а також вимоги до компаній, які керують цими вкладами. «Перед запуском другого рівня реформи ми обов'язково проведемо консультації з експертами і винесемо відповідні документи на суд громадськості», - зазначив він.
Що стосується «макро»-ефекту другого етапу реформи, то віце-прем'єр нагадує: впровадження накопичувального страхування дозволить ще й наростити внутрішні інвестиції. За розрахунками Кабміну, вже у перший рік дії другого рівня реформи (2013) на накопичувальні рахунки прийде понад 3 млрд грн, і фонди зможуть вкладати ці гроші у прибуткові та перспективні проекти, а до 2016 р. цифра зросте до 30 млрд грн.
Крім того, і в цьому правий МВФ, зсув пенсійного забезпечення у приватний сектор поліпшить фінансову ситуацію в країні і знизить навантаження на держбюджет, а значить, підвищить загальноекономічну стабільність, що дуже важливо в умовах тліючої світової кризи.
«Власне, у цілому, незважаючи на труднощі та перепони, вітчизняну пенсійну систему реформувати можна і потрібно, - вважає директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. - А два перші етапи – лише початок, адже для побудови нормального пенсійного забезпечення потрібно поліпшувати і розвивати бюджетну політику, оптимізувати податки».
Від себе додамо, що починання, які йдуть «зверху», часто виглядають непродуманими і несправедливими. Але давайте не забуватимемо, що сьогодні наша система соціального забезпечення – це залишки радянської системи, часткові та неабияк застарілі. Безперечно, потрібно будувати нову – із реалій сьогоднішнього життя, а не того, яке було двадцять років тому. Зрозуміло, що вона буде відрізнятися і в чомусь, природно, буде більш суворою і диференційованою, але це буде живий організм, а не варіації на тему минулого.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
