Леонід Литвиненко: Переведення стрілок – питання політичне

Через два тижні Україна має остаточно визначитися – за яким часом їй жити: зимовим чи літнім. До першого закликають вчені, і він ближчий до Європи. Другий відповідає нещодавно прийнятому закону і ставить Київ в один часовий пояс з Москвою. А поки політики сперечаються, ForUm з'ясував думку фахівця – доктора фізико-математичних наук, директора Радіоастрономічного інституту НАН України Леоніда Литвиненка.

- Леоніде Миколайовичу, який час найбільше відповідає часовому поясу України?

- Перехід на зимовий або літній час запроваджували вже разів зо три, і багато людей давно заплуталися, який із них справжній. Насправді ж час, який найбільше відповідає часовому поясу України, – зимовий.

Тому, якщо і відмовлятися від часових коливань, то вже навесні, коли стрілки годинника переводять уперед. Різниця у часі західної і східної частин України не так велика, і загальноукраїнський час цілком усіх влаштовує. Однак те, що зараз відбувається, дуже неприємне для жителів західних областей України.

Фіксація часу у нинішньому вигляді призведе до того, що у них вдень ​​ збільшиться кількість темних годин. Але й це не страшно. Все можна врегулювати. Щоб такі зміни не позначилися плачевно на здоров'ї, потрібно, скажімо, починати шкільний день пізніше.

- Чи можливо те, що ми все-таки перейдемо на зимовий час?

- Нашої вченої думки ніхто не питав. Як вирішать наші політики – так і буде.

- Чи може час стати додатковим фактором, який роз'єднує українське суспільство? Приміром, Закарпатська та Львівська області вже заявили про намір запровадити регіональний час.

- Я думаю, що нічого страшного у цьому немає. Питання часу аж ніяк не біологічне, тут головну роль відіграє чистої води політика. Якщо негатив і є, то він незначний.

Припустімо, жителі Львівської області, прикордонної до Польщі, дивляться програми польського телебачення. З нововведенням, звичайно ж, багато програм буде дивитися незручно. Але ж такий дискомфорт – особиста справа і вибір кожного. Інша справа, що більше незручностей зазнають люди, які часто літають до Європи. Для них різкий стрибок в країну з двох або тригодинним відставанням може неабияк вимотати нерви і сили. Однак роз'єднати українське суспільство часовий чинник навряд чи зможе.

Єдиний час – нормальна європейська практика. Так що у такій невеликій країні, як Україна, він має бути єдиним. Дуже небагато країн мають велику протяжність уздовж паралелей. Я розумію Росію з її відстанями і сімома часовими поясами, США з трьома. Там, безумовно, повинен бути регіональний час. Але у нас – ні. Україна не більша за Іспанію або Францію, а в цих країнах єдиний час. Так чому ми повинні жити по-іншому?

- Наскільки великою може бути часова «зрівнялівка»?

- Наприклад, реальний час у Харкові випереджає київський на двадцять хвилин. У Львові відстає приблизно на півгодини. В Ужгороді і того більше – хвилин на сорок. У світовій практиці такий розрив може досягати і двох годин різниці реального часу від номінального.

Або ось ще один живий приклад – Туреччина. Ця країна своєю протяжністю із заходу на схід перетинає два часових пояси. Тим не менше, по всій державі прийнятий єдиний час. Але це межа – далі є сенс вводити регіональний час.

Якщо у Києві, припустімо, восьма ранку, то у Львові всього пів на восьму. Тому по країні слід запроваджувати диференціацію робочого графіка. У тому ж Львові, наприклад, початок уроків слід починати не о 08:30, як у Києві, а о дев'ятій ранку. Те ж саме з фабриками і заводами. Зараз вони починають роботу як за «совка» - за загальним гудком о 7-ій чи 8-ій ранку. Кому це треба?

Тому потрібно не місцевий час вводити, а починати роботу трохи раніше або, навпаки, пізніше, залежно від регіону. Зараз така різниця практикується у багатьох університетах, щоб вирішити транспортні проблеми і розвантажити пасажиропотік. Те ж саме слід зробити і для вирішення цієї проблеми.

- Чи можливий у майбутньому перегляд усього «Григоріанського календаря»?

- Звичайно, все можливо. Але поки я не бачу у цьому великої необхідності. Наш календар досить простий і точний. Однак, якщо пофантазувати, то, звичайно ж, можна придумати собі все що завгодно. Адже поділ року саме на 12 місяців – суто умовний.

Це всього лише бюрократичні міжнародні домовленості. Якщо у майбутньому люди вирішать, що їм у чомусь стане краще жити при новому календарі, їм ніхто не буде заважати прийняти його. Але, знову-таки, я не бачу великої доцільності. 12 місяців – чим це погано? Для транспорту і навігації це не створює великих незручностей. Хіба що для космічних повідомлень, може, потрібне щось точніше.

- Вчені неодноразово заявляли про уповільнення обертання або незначний зсув Землі. Наскільки це відповідає дійсності?

- Якщо такі зсуви і відбулися, то вони нескінченно малі, щоб вплинути на час і на наше з вами життя. Астрономічний час визначається з точністю до кількох мікросекунд. Визначають його з Землі, спостерігаючи за обертанням небесної сфери.

Порівнюючи його до стандартів частоти і реального часу, можна дуже точно визначити кульмінацію кожного сузір'я, тобто максимально високу точку підйому цілої низки небесних об'єктів.

Це і буде та точність, з якою визначається «зоряний» час. Однак такі цифри важливі тільки для вчених, для простих же землян така прискіплива точність зовсім ні до чого.

- Наскільки точним є світовий час? Як він визначається?

- Світовий час досить точний. Сьогодні його визначають за допомогою так званих атомних годинників. Це квантовий ефект. Кожен атом має частоту переходів з одного збудженого стану на інший рівень. При цьому він випромінює певну довжину хвилі: світлову або радіо, все залежить від того, який об'єкт ви використовуєте для таких годинників.

Зараз набув поширення водневий стандарт часу. З його допомогою дуже точно вимірюється частота випромінювання – вона стабільна і практично ні від чого не залежить.

Годинники, засновані на точному знанні частоти випромінювання атомів водню, і є горезвісним атомним часом. Його вимірювання проводяться з точністю до десяти у мінус восьмому ступені часток мікросекунд.