На сьогоднішній день в Україні екологічний стан 88% річок та їхніх басейнів, згідно з класифікацією якості води, визначається як катастрофічний. Про це, як передає кореспондент ForUm'у, заявив Генеральний прокурор України Віктор Пшонка на засіданні колегії про стан законності та правозахисної діяльності у сфері водних відносин
За словами Генпрокурора, найбільш забрудненими є басейни Дністра, Дунаю, Західного Бугу, Сіверського Дінця, а також річок Приазов'я.
«Азовське море взагалі є зоною екологічної катастрофи. Якщо раніше у ньому налічувалося 114 видів риби, загальний улов якої становив приблизно 300 тисяч тонн на рік, то тепер він зменшився у шість разів», - зокрема, сказав він і додав: «Не краще виглядає ситуація і з головною водною артерією України – річкою Дніпро, що має стратегічне значення у забезпеченні життєдіяльності нашого населення».
Пшонка звернувся до присутніх на колегії керівників Державного агентства водних ресурсів, Міністерства екології та природних ресурсів, Державної екологічної інспекції, Державної санітарно-епідеміологічної служби, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, вказавши на кричущі недоліки у роботі їхніх установ.
Зокрема, Генпрокурор зазначив, що, незважаючи на загрозливу ситуацію з питною водою, торік Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ на проведення реконструкцій і технічного переоснащення водоочисних станцій у регіони не було направлено жодної гривні. «Державне агентство водних ресурсів України протягом 16 років не вживав заходів щодо реалізації задекларованого ще у 1995 році у Водному кодексі України басейнового принципу державного управління водним ресурсами», - зазначив Пшонка і підкреслив: «А Міністерство екології у цій ситуації взагалі зайняло спостережну позицію, залишивши без контролю діяльність названих відомств».
Також, за словами Генпрокурора, МОЗ України до цих пір не розробив державні стандарти питної води, гігієнічні вимоги та контроль за її якістю.
Говорячи про проблеми у сфері водних відносин, Пшонка також звернув увагу на те, яким чином правоохоронні органи сприяють запобіганню правопорушень у цій галузі. «По всій країні органами внутрішніх справ заведено близько 500 кримінальних справ, пов'язаних зі злочинами у сфері водних ресурсів, із яких до суду з обвинувальним висновком відіслані всього п'ять. При цьому сім справ закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину. Таким чином, не можна назвати ні одної актуальної справи стосовно керівників великих підприємств, яких можна було б звинуватити у несанкціонованих скидах відходів, забрудненні води та масової загибелі риби», - зазначив він.
Причинами ситуації, що склалася у сфері водних відносин, Генпрокурор назвав відсутність комплексного підходу до вирішення проблем. Пшонка також повідомив, що на підставі глибокого аналізу даного питання і вивчення досвіду прокуратур інших країн ним було затверджене рішення про створення вертикальної системи органів прокуратури, що забезпечує комплексний контроль за дотриманням норм природоохоронного законодавства на території русла річки Дніпро. У зв'язку з цим своїм указом від 4 жовтня поточного року Генпрокурор на правах обласної створив Дніпровську екологічну прокуратуру, до складу якої входять шість міжрайонних екологічних прокуратур: Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Кременчуцька, Каховська і Очаківська. Пшонка додав, що повноваження цієї прокуратури поширюються також на 10 регіонів держави: м Київ, Дніпропетровську, Запорізьку, Київську, Кіровоградську, Полтавську, Херсонську, Черкаську, Чернігівську, Миколаївську області.
