Сьогодні, 5 жовтня 2011 року, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова під час виступу на парламентських слуханнях "Про реформування системи органів МВС України і впровадження європейських стандартів" зазначила, що навіть за відсутності належного фінансування та матеріально-технічного забезпечення, часто ціною неймовірних зусиль, а інколи й життя, працівники міліції виконують свої обов’язки з охорони громадського порядку, захищаючи права наших громадян.
На думку Уповноваженого з прав людини, треба кардинально переглянути рівень грошового утримання та соціального захисту працівників міліції та членів їхніх сімей. Воно має бути адекватним рівню фізичних і моральних затрат на службі та не нижчим, ніж в інших правоохоронних і силових структурах. Тільки тоді можна очікувати ефективнішої роботи міліції.
Карпачова поінформувала учасників парламентських слухань про надходження до офісу Омбудсмана України щороку майже п’яти тисяч звернень про порушення прав людини працівниками органів внутрішніх справ. Найбільше повідомлень – про необґрунтоване затримання, неналежне проведення досудового слідства, застосування працівниками міліції тортур, жахливі умови тримання в спецустановах.
Моніторинг Уповноваженого з прав людини свідчить, що й досі міліціонери для досягнення формальних показників у роботі вдаються до жорстокого поводження з затриманими, а також до масових затримань та арештів. З початку створення інституції Уповноваженого з прав людини Карпачова постійно наголошувала, у тому числі і з парламентської трибуни, на необхідності подолання цієї ганебної практики, вносячи акти реагування.
Попри те, що Міністр внутрішніх справ України публічно відмовився від застосування показника відсотку розкриття злочинів в оцінці ефективності діяльності, згаданий критерій використовується в регіонах, як і раніше, що призводить до зловживання правом на арешт, катування людей заради їх зізнання у злочинах.
Омбудсман привернула також увагу до ганебної практики, коли органи прокуратури, особливо Автономної Республіки Крим, із залученням працівників спецпідрозділів МВС повторно затримують осіб, яких щойно було судом звільнено з-під варти із застосуванням альтернативних запобіжних заходів (застава, підписка про невиїзд). Такі затримання відбуваються, коли людина виходить за поріг СІЗО, ІТТ, суду і навіть коли перебуває в лікарні під крапельницею. Це, зокрема, сталося з Героєм України Миколою Павлюком, якого протягом двох тижнів було затримано чотири рази поспіль, з громадянином Російської Федерації Андрієм Оніщенком, якого було тричі затримано протягом трьох тижнів, з заступником голови Чорноморської селищної ради в Автономній Республіці Крим Ларисою Туйсузовою, яку за три тижні було затримано двічі. Для запобігання цього явища Карпачова запропонувала внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу України, що унеможливило б повторне затримання особи, яку було звільнено судом з-під варти із застосуванням запобіжного заходу на не пов’язаний з арештом.
Показовим прикладом нехтування працівниками міліції правами людини є резонансна справа про загибель студента Ігоря Індила. В разі дотримання таких елементарних прав, як повідомлення близьких родичів про затримання і доступ до адвоката з моменту затримання, можна було б уникнути цієї трагедії, наголосила Карпачова. На її переконання, справою честі для органів прокуратури та судів – довести цю справу до справедливого рішення. І, мабуть, не випадково, що сьогодні Президент України Віктор Янукович доручив Генеральному прокурору Віктору Пшонці у двотижневий термін ретельно вивчити всі обставини смерті студента Ігоря Індила, надати правову оцінку та вжити заходів реагування відповідно до законодавства. Генпрокурор України має доповісти про результати цієї роботи особисто Главі держави.
Попри позитивні зміни, в деяких регіонах ув’язнених в спецустановах міліції продовжують тримати в умовах, що принижують гідність людини, та за міжнародними стандартами вважаються одним із видів катувань. Сучасним вимогам не відповідає четверта частина ізоляторів тимчасового тримання, зокрема, в Євпаторії, Бахчисараї, Сімферополі, Одесі, Тернополі. Ще гірші умови тримання в кімнатах для затриманих громадян, де людину можна утримувати до трьох діб. Близько 90 відсотків таких кімнат не відповідають європейським стандартам. Майже в половині з них відсутні примусова вентиляція, природне освітлення, водопостачання, санвузли.
Омбусман вкотре наголосила, що треба прийняти Державну цільову програму поліпшення умов тримання затриманих і взятих під варту осіб у спеціальних установах МВС України. Про це йшлося у в поданні Уповноваженого з прав людини Президенту України ще у серпні 2008 року.
Карпачова вважає, що слід подбати про підняття престижу міліцейської праці. Водночас міліція повинна позбутися обвинувального ухилу у ставленні до людини і перейти до суто захисної функції. Лише за таких умов можна досягти головного – повернути довіру суспільства до правоохоронців.
