Останнім часом спостерігається тенденція, коли все більше країн видають українцям візи не через посольства, а у візових центрах. Це коштує хоч і дорожче, зате без черг і тяганини. Крім допомоги в оформленні шенгенської візи, вони пропонують також послуги щодо оскарження відмови. Для цього оформляють «липові» туристичні або трудові візи. Приміром, на одному з сайтів можна відкрити для себе Західну Європу, сплативши від 80 євро за службову візу. Коли пишуть - «ми допоможемо вам навіть у безвихідних ситуаціях», розцінки, звичайно, дорожчі.
У той же час, через кризу, по ідеї, мав би стати простішим процес отримання візи до Греції та інших проблемних країн. Однак, наприклад, у маріупольському грецькому консульстві зареєстровано найбільший відсоток відмов в отриманні віз для українців. ForUm розібрався, як насправді виглядають взаємовідносини між бажаючими виїхати в шенгенську зону і консульствами.
Українцям раді в Австрії, а ось у Бельгії не чекають
За офіційною статистикою 37 українців припадає на одну шенгенську візу. Усього ж нашій країні в ЄС торік видали 1 млн 200 тис. віз. Це становить 9,3% від загальної кількості виданих віз ЄС у світі. У той же час, навіть у Білорусі, яка не веде переговори про спрощення візового режиму з Євросоюзом і не особливо рветься в Європу, на одну візу доводиться 16 «сябрів». На думку експертів, такий ліберальний підхід до наших сусідів може свідчити про політичну складову та індивідуальний підхід ЄС до процедури видачі віз залежно від країни-претендента.
За статистикою, яку оприлюднила громадська ініціатива «Європа без бар'єрів», найпроблемнішою є бельгійська консульська служба. Вона зайняла останнє місце в топ-двадцятці. Українці, які бажають поїхати до цієї країни, стикаються з тривалими і дорогими процедурами, чергами, вимогами всіляких додаткових документів. Також у цьому консульстві отримують найбільшу кількість відмов.
У той же час, розрахунок рейтингу консульств інших країн за тими ж критеріями показав, що найліберальніша до наших громадян - Австрія. За словами респондентів, процедури отримання віз там хоч і суворі, зате прозорі й зрозумілі. Друге місце посіла Словенія, третє - Естонія, Угорщина і Німеччина розташувалися на четвертій і п'ятій позиціях відповідно.
«У більшості випадків відмови видачі візи консульства в письмовому вигляді пояснюють причини та роз'яснюють процедуру апеляції, - розповідає Ірина Сушко, координатор громадської ініціативи «Європа без бар'єрів». - Втім, більше половини заявників, які отримали відмову, не користуються правом апеляції, оскільки це забирає багато часу і грошей».
Повернувся з ЄС? Відзвітував!
За словами Сушко, цього літа консульства стали частіше застосовувати практику повторного візиту після повернення заявника з країн ЄС та Шенгену. Найчастіше відмітитися після повернення вимагають диппредставництва Німеччини й Іспанії. Але, на жаль, цей список постійно поповнюється новими країнами.
«Візовий кодекс не регулює ці питання. Ми просимо консульства робити це тільки у виняткових випадках і вимагаємо, щоб це було тільки за згодою людини, - роз'яснює Віталій Мошківський, радник візового відділу при МЗС.
За даними громадської організації, абсолютна більшість виданих українцям віз - категорії «С» - для одноразового візиту. 7% віз довгострокові - категорії «D». Найчастіше їх видають установи Польщі й Естонії. Кількість багаторазових віз терміном дії від 3 місяців до півроку зросла на 2 пункти і склала 11%. Віз терміном дії до року стало більше: з 13% до 17% від загальної кількості. Візи терміну дії більше року для українців, як і раніше, залишаються малодоступними. Тільки 1% наших громадян стає щасливим володарем таких перепусток за «бугор». Зафіксовано зниження кількості безкоштовних віз із 31% у 2010 році до 28% поточного.
Також, за спостереженнями візових експертів, власники тривалих віз після закінчення терміну їх дії стали частіше отримувати разові перепустки. Для більшості відвідувачів консульств процедура оформлення візи займає від 7 до 10 днів.
Однак, на думку керівника фонду місцевої демократії Ольги Мірошник, у невидачі віз винні не тільки консульства. За її спостереженнями, 90% відмов пов'язані з фальсифікацією документів нашими громадянами, а також великою кількістю помилок у них.
«Свідомість наших громадян не пристосована жити за демократичними стандартами. Це у нас в крові: обійти закон, обхитрити, все робити в останній момент. Потрібно спочатку поміняти нашу ментальність, а потім рухатися до Європи», - вважає Мірошник.
Обличчя українського «візитера»
Під час соціологічного дослідження було опитано 1860 відвідувачів консульських установ по всій Україні, які проходили процедуру отримання шенгенської візи. Вибірка показала, що найбільше до країн ЄС їдуть громадяни віком від 20 до 40 років. 70% київських респондентів мають постійне місце роботи, в регіонах таких 62%. Серед непрацюючих - в основному студенти і пенсіонери. При цьому студенти займають 15% від загальної кількості мандрівників. Половина опитаних - бізнесмени, п'яту частину візитів займають поїздки до родичів-жителів ЄС. Найменше подорожують аграрії. Майже 40% мандрівників до ЄС - кияни. Близько 30% - жителі регіонів, 6% - люди, які проживають у селах. 58% респондентів проживають там же, де знаходиться консульство, близько чверті опитаних проїжджають до місця отримання візи від 100 до 500 км.
Особистий досвід
Кияни, які отримали відмову, діляться своїми історіями про відвідування консульств на тематичних форумах.
Роман
«Навіть запрошення телеканалу Німеччини для посольства нічого не варте, якщо в тебе чистий паспорт і жодної поїздки в ЄС. У відмові було сказано: «Ви не переконали нас у меті поїздки». 3400 грн, витрачені на поїздку зі Львова до столичного консульства, коту під хвіст».
Юлія
«Нам довелося зіткнутися з некоректною поведінкою робітниці консульства, яка приймала документи. Ось деякі уривки з нашої розмови: «У нас така проблема...». Вона не дає договорити: «У мене теж є багато проблем». Мій друг каже: «Я приїхав з іншого міста». Працівниця дратівливо: «У нас дуже багато людей приїжджають з інших міст, і ми їм відмовляємо». Після чергового запитання вона кинула: «У мене багато роботи. Можна я працюватиму?». У підсумку: 7 тис. грн витратили на готель, 400 грн - квитки з Луганська до Києва і назад, і пропущений робочий день. А найнеприємніше - зіпсована відпустка».
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
940
