Прийдешні зміни правил обміну готівкової валюти в одну мить зробили Нацбанк найбільш цитованим держорганом країни. При цьому частина учасників ринку вирішила, що у вимозі пред'являти паспорт (будь-який інший документ, який засвідчує громадянство України) при обміні, скажімо, 500-1000 дол., немає нічого страшного. Решта у цей момент нагнітала пристрасті, мовляв, достатньо хоча б раз залишити дані свого паспорта у банку – і візиту податкового інспектора з розпитуваннями не уникнути.
У відповідь НБУ перейшов у наступ, задіявши увесь свій арсенал аргументів. По-перше, як нагадала виданню ForUm директор Генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова, обов'язкова перевірка резидентності (громадянства) особи, яка здійснює покупку валюти, – не ноу-хау регулятора, а вимога, що діяла з 1993 року, згідно з Декретом Кабміну «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». «Сьогоднішні зміни тільки вдосконалюють чинний механізм ідентифікації клієнтів», - зазначила вона.
Аналогічно «прочитали» рішення Нацбанку і багато інших учасників ринку. Як заявив у коментарі ForUm'у дректор центру казначейства та інституційного бізнесу UniCredit Сергій Маноха, НБУ прийняв вірне рішення, яке полегшить банкам контроль над здійсненням готівкових валютно-обмінних операцій. Раніше, стверджує банкір, була вимога контролювати, скільки конкретний громадянин купив валюти в одному банку упродовж дня (не більше 80 тис. грн.), але не було процедури, як це робити.
«НБУ фактично привів свої документи у відповідність з Декретом Кабміну», - погоджується з колегою член наглядової ради «Терра Банку» Кирило Шевченко.
По-друге, Нацбанк підняв планку, при якій необхідна повна ідентифікація особи. Якщо раніше касир «обмінника» повинен був вказати у фінансовому документі прізвище, ім'я, по батькові клієнта при обміні валюти на суму понад 15 тисяч, то зараз – понад 50 тисяч грн. Для цього клієнт зобов'язаний пред'явити документ, що засвідчує його резидентність, описала механізм глава гендепартаменту НБУ.
Але найбільш затребуваною серед учасників ринку виявилася новація про те, що відтепер фізособа зможе обміняти в одному банку валюту упродовж дня на суму 150 тис. грн., а не 80 тис. грн., як було раніше. При цьому банки зобов'язані будуть вносити зазначені дані у систему банківського обліку, щоб забезпечити контроль за дотриманням денного ліміту операцій.
«Якщо раніше, щоб купити понад 10 тис. дол., клієнтові потрібно було звертатися у два банки, то тепер він зможе придбати 15-18 тис. дол. в одному банку протягом дня. Для тих же, хто купує, приміром, від 500 до 1000 доларів, необхідність пред'явити паспорт не складе проблем», - впевнений Володимир Шаповал, заступник голови правління «Укргазбанку».
Крім цього, одним із істотних елементів лібералізації ринку, на думку Щербакової, стане дозвіл фізособам продавати валюту через банкомат. Поки операція буде здійснюватися в одному напрямі: обмін валюти на гривні. Але у майбутньому у НБУ обіцяють подумати і над зворотною операцією.
Нарешті, ще один аргумент Нацбанку на підтвердження актуальності змін полягає у тому, що ці заходи повною мірою відповідають рекомендаціям FATF, а також адаптовані до українського законодавства у боротьбі з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, каже пані Щербакова.
Оскільки в Україні все ще залишаються популярними розрахунки в іноземній валюті, посилення контролю за такими операціями відповідає практиці європейських країн, погоджується Маноха. «Зрозуміло, що ця сфера повинна бути регламентована набагато детальніше та ретельніше», - стверджує банкір.
У США, наприклад, розрахуватися готівкою можна на суму не більше 5 тис. Згідно з загальними рекомендаціям FATF, контролю підлягає будь-яка операція з готівковою валютою на суму понад 1 тис. дол., оскільки готівковий ринок валюти – найвразливіший з точки зору використання «кешу» у злочинних цілях.
Треба сказати, що до подібної практики – обміну валюти за паспортом – не так давно вдалися наші сусіди-білоруси. Щоправда, зовсім з іншої причини, ніж в Україні. У той час, коли населення сиділо «на низькому старті» біля обмінників, намагаючись обміняти свої рублі, які з кожним днем знецінювалися, на долари, Центробанк запровадив обов'язкову ідентифікацію клієнтів при обміні валюти з подальшим внесенням даних в облікову базу.
Забудьте адресу податкової
Ситуація на готівковому валютному ринку України теж досить суперечлива. Відголоски білоруської паніки досягли України у липні, коли перевищення покупки над продажем доларів населенням склало 865 млн. дол. Тоді НБУ продав необхідну кількість валюти, і ситуація нормалізувалася. Резерви регулятора у серпні навіть зросли на 400 млн. дол. – до 38,2 млрд. дол., що є рекордом року.
У серпні перевищення покупки над продажем долара хоча і знизилося, але несуттєво – до 824 млн. доларів, що все одно вдвічі більше, ніж у серпні 2010 року. Вересень традиційно почався з валютної «лихоманки». І знову інтервенція НБУ втримала гривню від девальвації. Як тільки населенню буде запропонована іпотека під розумні відсотки (голова НБУ пообіцяв кредити під 14% до кінця року), попит на валюту зменшиться, впевнені у НБУ. Також, щоб зменшити попит на «готівку», у Центробанку обіцяють стимулювати використання населенням платіжних карток.
Що стосується уже наявних обсягів готівкової валюти, яка є на руках у населення, то її точного обсягу не знає ніхто. Згідно з наявною офіційною інформацією, за 11 років загальна кількість готівкової валюти в обігу зросла на 60 млрд. дол.
Наскільки зміна правил готівкових валютно-обмінних операцій вплине на попит населення – думки банкірів розділилися. Більшість опитаних ForUm'ом банкірів упевнені, що істотних змін не відбудеться. «Бажання населення купувати або продавати валюту не залежить від адміністративних обмежень на ринку. Адміністративні заборони створюють на ринку тільки смуту і паніку. У Нацбанку розуміють, що ринком повинні управляти ринкові механізми. І така точка зору регулятора приймається учасниками ринку схвально», - зазначив директор департаменту «Казначейство» Кредитпромбанку Юрій Гулкевич.
Навпаки, Володимир Шаповал упевнений, що у перспективі це призведе до зменшення попиту населення на валюту. «Багато громадян, щоб убезпечити свої заощадження, прагнуть обміняти вільні гривні на валюту. Через деякий час життєва ситуація змінюється, вони продають валюту, і такий круговорот на ринку існує завжди. З введенням нових правил громадянам доведеться міняти свої звички, оскільки обмін валюти, особливо якщо таке бажання виникло спонтанно, зажадає від них пред'явлення паспорта чи іншого документа, який посвідчує резидентність», - висловив припущення Шаповал. При цьому зменшення попиту не буде суттєвим, додав банкір.
Чого ще побоюється ринок? Соціальні мережі та форуми переповнені «страшилками» про те, що податкова буде моніторити всі валютні операції громадян. І ось уже громадянин Іванов, який три дні поспіль купував по тисячі доларів (усього на суму 24 тис. грн.), що відображено у базі, повинен буде пояснити співробітнику податкової, звідки у нього такі доходи? Сплатив він з них податки? А якщо ні – заплатити штраф за приховування доходів, що є одним із способів фіскальних органів підвищити наповнюваність бюджету.
У відповідь у НБУ проводять паралелі з покупкою квитків, яка ще зовсім недавно здійснювалася за допомогою паспорта (чи потрібно було скасовувати таке правило – питання риторичне). При цьому всі прізвища вносилися в єдину базу даних «Укрзалізниці». Хоч хтось стикався з контролем з боку правоохоронних органів щодо переміщення у межах країни? Отож-бо, кажуть у НБУ.
Більше того, у Нацбанку запевняють, що ніхто не планує збирати ксерокопії паспортів, які будуть залишатися в обмінних пунктах. Йдеться тільки про можливість самих банків відстежувати ліміт готівкових валютно-обмінних операцій. Нарешті, як зазначив пан Шаповал, практика ідентифікації клієнтів є повсюдною при здійсненні більшості банківських операцій, наприклад, відкритті рахунку чи при знятті готівки. І нікого досі це не лякало.
«Чорний список» НБУ
Ось хто дійсно відчує зміни на гірше, так це «тіньовий» сектор і обмінні пункти, які працюють на умові агентських угод. Їх якраз і звинувачують у розпалюванні паніки у зв'язку з майбутньою зміною правил готівкових валютно-обмінних операцій.
«Банківські «обмінники» набагато цивілізованіші, регульованіші і перевіряються. А ось звітність так званих агентських обмінних пунктів дуже часто далека від реальної. Саме через них продаються і купуються основні обсяги «сірої» валюти», - впевнений пан Шевченко.
Втім, незважаючи на всю рішучість НБУ у боротьбі з «тіньовим» сектором, одних заходів регулятора недостатньо, зізнаються експерти. Так звані «тіньовики» і раніше з паспортами в «обмінники» не ходили, оскільки у них для цього існують конвертаційні центри, «свої» банки. Все-таки боротьбу з «тіньовим» сектором повинні здійснювати спеціальні органи, наприклад, Держфінмоніторинг, пояснює пані Щербакова.
Останні приготування
Шанси укластися у терміни з підготовкою до нових правил у банків ще є. Але без проблем також не обійдеться. Маноха, наприклад, зазначив, що у майбутньому законодавчо необхідно уточнити окремі процедури, пов'язані з купівлею-продажем валюти нерезидентами, а також можливість зміни курсу окремих валют протягом дня і для різних регіонів.
Не виключено також, що зміна правил обміну готівкової валюти призведе до зменшення прибутковості банківських операцій у цьому сегменті. «Скорочення числа клієнтів, які обмінюють валюту, призведе до того, що з метою конкуренції банки змушені будуть зменшити маржу між покупкою і продажем валюти. Але для більшості банків доходи від валютно-обмінних операцій не є такими, що превалюють», - підкреслив Шаповал.
Він також зазначив, що, за новими правилами, банкам необхідно буде розмістити ксерокс у кожному обмінному пункті, щоб робити ксерокопії документів, які засвідчують резидентність. Враховуючи, що не в усіх банках є у належній кількості така техніка, це загрожує додатковими витратами на її придбання, а також витратні матеріали, констатував банкір.
Утім, більшість опитаних банкірів упевнені, що нові вимоги до готівкових валютно-обмінних операцій не створять проблем для банків, а ринок від їхнього запровадження тільки виграє.
