16 вересня 2011 в українській столиці відбувся мультимедійний відеоміст Москва – Київ на тему «Чи є рецепт від бідності?» У ході заходу експерти аналізували соціальну ситуацію в Україні та Росії і намагалися відповісти на запитання: що можна (і треба) робити, щоб хоч якось поліпшити життя простих людей. На тлі того, що, приміром, за доходами на душу населення наша країна нині на передостанньому місці в Європі (у середньому $2731 на рік). За цим мозковим штурмом спостерігав кореспондент ForUm'у.
Міністерські «свята»
Вітчизняна сторона активно малювала картинку у дусі «а в остальном, прекрасная маркиза...» Так, директор департаменту стратегічного планування Мінсоцполітики та праці України Ніна Підлужна почала з того, що «все не так уже й погано». За її словами, країна вже давно відійшла від бідності 90-х років. У зв'язку з цим у автора відразу виникла думка: цікаво, у який бік? Якщо до кризи дійсно можна було говорити про поліпшення, то зараз вони швидко знецінюються.
Але чиновниця практично негайно розвіяла сумніви: мовляв, за період з 2000 року українська бідність упала з 27% аж до 24%. Правда, тут мається на увазі якась «злидні нижче медіани». Як пояснила ForUm`у Підлужна, йдеться тут про тих, чиї доходи менше 50% від рівня прожиткового мінімуму: «Інакше, якщо б ми враховували всіх, кому не вистачає на життя, то це було б 80-85% населення», - поскаржилася спеціаліст, прохопившись, таким чином, про реальний рівень життя в Україні.
Загалом, суд та діло, але виявилося, що останні десять років, з 2000 по 2010 рр., Київ бадьоро брав участь у міжнародній програмі боротьби з бідністю. За оцінками Рахункової палати, ця участь скінчилося тим, що основні заявлені параметри залишилися невиконаними, як і базові завдання. Це, до речі, підтверджує і Підлужна.
Крім того, вона повідомила, що 31 серпня Кабмін схвалив законопроект «Про затвердження Загальнодержавної програми подолання та запобігання бідності на період до 2015 р.» За словами експерта, у новій програмі враховані як новації у плані розвитку праці та зростання зайнятості населення, так і нинішня пенсійна реформа. До слова, щодо останнього пункту всі фахівці зійшлися на думці, що вона різко погіршує пенсійне забезпечення.
Інститутські будні
Представники Інституту демографії і соціальних досліджень (ІДСД) НАНУ, які брали участь у телемості, у свою чергу, також висловили свою точку зору на ситуацію.
Так, за словами заввідділу досліджень рівня життя населення ІДСД Людмили Черенько, «після розпаду СРСР почалося швидке соціальне розшарування, і зараз, із кризою, воно тільки посилюється».
«Але це по-своєму нормально, адже і на Заході, який люблять наводити як приклад, правлять свої «олігархи» і є бідні соціальні верстви. Тому постановка питання про додатковий перерозподіл доходів на користь основної частини населення – шкідливе і необґрунтоване», вважає експерт і додає: «Раз увесь світ живе з сильним соціальним розшаруванням, з поділом на олігархів і решта, то, значить, більшість народу з цим погоджується. Те ж саме і в Україні. Тому нема чого придумувати якісь штучні схеми з перерозподілом доходів і т.д. ». Ось так – простенько і зі смаком.
При цьому фахівець зазначає, що після 2000-2001 років, з початком пострадянського відновлення вітчизняної економіки, величезний розрив у доходах багатих і бідних громадян виріс, але... «Адже той, хто отримував 1000 грн, все одно ж став отримувати більше! І йому стало вистачати на те, на що не вистачало раніше. І тут не має значення, що бізнесмен, який до того отримував 100 тисяч, став отримувати 200 тисяч».
Так, зараз доходи простих людей знову впали, погоджується соціолог. Реально бідними можна вважати не менше 80% населення. Але тут же додає: «Жити в країні рік за роком... все краще». І нарікає, що «у нас дуже всеохоплююча соціальна політика: якимись пільгами користується ледь не кожен другий».
Заперечимо: при нестабільному рівні життя, затяжній кризі, невпевненості у завтрашньому дні людям корисні навіть маленькі пільги. Якщо, звичайно, брати у людському аспекті, а не з точки зору абстрактної макроекономіки.
«Якщо ж трапиться нова хвиля кризи, то Україна не буде в її епіцентрі», - резюмує Черенько. З приводу всього цього пригадується цитата відомого «богемного» автора Леся Подерв’янського: «Росте процент жирів у маслі, набагато менше стало...»; що там по тексту далі, думаю, багато читачів або знають, або без зусиль знайдуть в Інтернеті.
«Партнерська кнопка»
Експерти із Росії дозволили собі бути більш реалістичними і незалежними в оцінках. Чи то через меншу прив'язку до виконавчої влади, чи то ще чомусь. Так, дійсний державний радник Росії Юрій Крупнов констатує: і в РФ, і в Україні пострадянська соціальна держполітика, швидше, антисоціальна. За його оцінкою, сьогодні будь-які додаткові доходи компаній потрапляють прямо у кишеню господарів, тоді як при Союзі йшли у першу чергу на потреби працівників підприємства». Тут, мабуть, від іронії утримаюся, тут навіть складно щось додати.
«Влада любить говорити про бідність, - продовжує Крупнов, - але чомусь не любить згадувати про зростаюче багатство маленької, але найбільш «дохідної» частини суспільства. Так, зараз у Росії не люблять згадувати, що за час кризи число доларових мільярдерів у країні зросло мало не вдвічі. Тобто дехто нажився на економічному обвалі за рахунок основної маси народу».
Далі експерт констатував: з кризою соціальне розшарування у європейських республіках СНД швидко посилюється. Причому невдоволення повертається вже не тільки проти багатих, а й проти бідніших (у першу чергу на іммігрантів), що помітно за наростанням національної, релігійної, расової, регіональної і взагалі міжгрупової нетерпимості.
За словами Крупнова, «за останні 20 років народи РФ, України та інших країн СНД на європейському та загальносвітовому тлі фактично перетворилися на колективних бомжів. Так до нас на Заході і ставляться. Скажімо, квартиру або машину собі реально може дозволити не більше 10% населення, і ні до чого тут якісь абстракції про «загальне підвищення добробуту» у передкризові роки. І тим більше – зараз.
Те ж саме стосується і, наприклад, поїздок за кордон: ці «ласощі» – тільки для 7-8% людей у європейській частині СНД, за нашими підрахунками. І що найстрашніше – люди перестали «борсатися»; вони зрозуміли, що нічого на краще не зміниться. І звикли жити у цьому ..., вибачте, у цій обстановці».
Революційні перспективи
У зв'язку з цим все той же Крупнов вважає: щоб переламати ситуацію, потрібна ефективна система перерозподілу доходів від олігархів на користь народу. Але не тільки. Він упевнений, що Україні, Росії, Білорусі необхідна нова індустріалізація – повнокровне відродження промислового потенціалу з акцентом на сучасні технології і товари.
«Багато хто говорить, мовляв, навіщо нам «винаходити велосипед», налагоджуючи випуск власних літаків, автомашин, приладів і т.п. Але це компрадорська, антипатріотична позиція. Потужний власний індустріально-інноваційний базис – запорука реальної незалежності будь-якої країни у сучасному світі», - впевнений експерт.
Поки ж держава багато у чому перекладає тягар кризи на плечі простих громадян, акцентує аналітик. Тоді як великому бізнесу даються різні преференції і послаблення. Само по собі це позитивно, але має йти у комплексі зі стимулами соціального прогресу, узагальнили експерти, починаючи від підтримки середнього класу і малого підприємництва і до прозорих (а головне – справедливих) зарплатних, пенсійних, податкових, освітніх систем.
«СНД потрібна соціальна революція, - резюмує Крупнов. - Але не у звичайному розумінні, з насильством, зламом всього і вся, а радикальна зміна підходів у соціальній держполітиці. Зміна самого ставлення до народу власної країни, сприйняття його не як якогось ресурсу для отримання прибутку, а як того, для чого існує і діє держава як така. Та й бізнес теж», - додає фахівець.
На завершення зазначимо: у 2011-му повстанські Туніс, Єгипет, масово протестні Греція, Франція, Іспанія продемонстрували світові, що якщо у соціальній політиці надто сподіватися на «якось буде» – це чревато. Що вже говорити про Україну, яка звикла вірити у вибори, доброго дядька, «помаранчеві революції» і вічне краще «завтра»?...
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
