Учора у Києві вшанували пам'ять Георгія Гонгадзе, з дня вбивства якого минуло 11 років. ForUm приєднався до заходу і дізнався у учасників, навіщо вони зібралися і що для них означає цей день.
17 вересня, у день зникнення Георгія Гонгадзе, у Володимирському соборі відбулася панахида в пам'ять про 65 журналістів, які загинули через свою професійну діяльність за весь час незалежності України.
 
 
Щоб вшанувати їхню пам'ять і пам'ять Гонгадзе, на Майдані зібралося близько двохсот осіб. Значна частина із них – журналісти, які висвітлюють захід. Учасники акції розтягнули біля монумента Незалежності величезний плакат з написом «Георгію, ми не забула», а всім бажаючим роздали транспаранти з гаслами «Замовніків за грати», на яких були зображені Кучма і Литвин, «Україно, тобі НЕ соромно?» з датами життя Гонгадзе і «Вимагаємо Правосуддя» з силуетом Гії.
 

Коли всі запалили свічки і лампадки з іменами загиблих, учасники попрямували до Адміністрації Президента, при цьому блокувавши одну смугу вулиці Інститутської. Втім, міліція їм не перешкоджала. Проїжджаючі повз автомобілі озвучували учасникам свою підтримку клаксонами.

 
У цей час у натовпі роздавали розтиражоване послання Юрія Луценка у ліричному стилі, присвячене пам'яті Гонгадзе під назвою «Коли стає зовсім темно, можна побачити зірки».

 
Під час ходи учасники акції голосно скандували «кричалки», які давно приїлися: «Банду геть» і «Гія у нашім серці».
«Вже 11 років кричимо одне і теж, і все без толку. Треба придумати щось креативніше», - сказав хтось із натовпу.

 
Під стінами Адміністрації учасників акції стало майже вдвічі більше. Вони провели мітинг, під час якого висловили недовіру офіційній версії про замовників убивства, а також озвучили підозри щодо політичних ігор навколо справи Гонгадзе і зажадали чесного суду, відкритості процесу і притягнення до відповідальності всіх замовників вбивства.

Серед учасників ходи були такі відомі журналісти, як ведучий телепрограми «Свобода слова» Андрій Куликов, телеведучий 5-го каналу Святослав Цеголко, а також Єгор Соболєв, Володимир Ар'єв та Мустафа Найєм.

«Для мене це день пам'яті людини, яку я знав особисто, і пам'яті журналіста, якого я поважав як професіонала, - розповів «ForUm'у» Андрій Куликов. - Також це день пам'яті інших загиблих журналістів. На мою думку, цей день заслуговує набагато більше називатися Днем ​​журналіста, ніж усі інші три дні, які вважаються такими. Сьогоднішня дата підкреслює, що наша професія не тільки небезпечна, але і необхідна».

За словами Куликова, він щороку у цей день приходить на Майдан вшанувати пам'ять Гії Гонгадзе. Проте цього року на мітинг до Адміністрації він не піде, тому що спізнюється на ефір.

«Поки в українській журналістиці буде «джинса» і поки ми не будемо чинити опір цьому, доти вся країна буде у небезпеці», - заявив він.

«Для мене це день пам'яті про те, як слово може означати смерть і як слово може означати нове життя. Смерть для конкретної людини і нове життя для цілої країни. Мені здається, що з кожним роком цей день набуває для української журналістики все більшого значення, ніж будь-який інший день», - поділився думкою з ForUm'ом Святослав Цеголко.

«Біля університету побачив плакат, вирішив прийти і вшанувати пам'ять Гонгадзе. А на знак того, що поважаю цю людину, і на знак протесту проти тих, хто покриває замовників, запалив свічку. Я не здивуюся, якщо з'являться нові жертви», - вважає студент педагогічного університету ім. Драгоманова Богдан Кучер.

П'ятирічний хлопчик, який затесався серед натовпу і тримав за руку свою бабусю, весь час обсмикував її за рукав і голосно кричав, що тепер йому доведеться піти у козацький гопак: «Треба допомогти Гії Гонгадзе та захистити Україну», - кричав він.

Прийшов на Хрещатик і головний фігурант справи Гонгадзе екс-майор Микола Мельниченко. Однак коментував він свою участь у цьому процесі дуже неохоче і посилав усіх до свого адвоката.

На згадку про загиблих журналістів люди, які прийшли на акцію, причепили на паркан біля Адміністрації Президента стрічки з іменами загиблих журналістів. На думку організаторів, вони символізують, що влада також несе відповідальність за журналістські життя. Акція закінчилася хвилиною мовчання. Подібні акції також відбулися у Тбілісі, Львові, Харкові, Одесі, Луганську, Івано-Франківську, Черкасах, Маріуполі, Рівному та Дрогобичі. Всі заходи пройшли без партійної та організаційної символіки.

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1282