Робочий тиждень голова КМДА і неформальний мер Києва Олександр Попов почав з роздумів про вічне, а саме – про мистецтво. Театральне, архітектурне та музейне.

О 10-й ранку на Андріївський узвіз, у будинок номер 13, прибула ціла делегація київських начальників на чолі з Олександром Поповим. Привід візиту до будинку-музею Михайла Опанасовича Булгакова був святковий – передання музею трьох автографів письменника.

 

На ганку музею головного київського чиновника вже зустрічали прохачі – торговці з Андріївського та майстри народної творчості – жінки у вишиванках. Пан Попов пообіцяв вислухати їх після завершення офіційної частини візиту. І забігаючи наперед, скажемо, що слова дотримав.
 

На церемонії передання автографів музею його директор Людмила Губіанурі розповіла, що малюнки письменника – дуже цінний експонат, тому що їх є дуже мало, і колекціонери ведуть на них полювання. «Булгаков – письменник зі світовим ім'ям, і тому будь-який автограф, який з'являється на горизонті, стає цікавим колекціонерам і аукціонам, а ціна на такий артефакт дуже висока», - зазначила директор музею і подякувала Попову «за сприяння і оперативність у придбанні малюнка».

Варто зазначити, що голова КМДА так і не зізнався журналістам, хто пожертвував кошти на придбання експонатів, скільки за них заплатили і у кого купили. Зате запевнив, що вже до наступного Дня Києва, у травні 2012 року, Музей історії Києва обзаведеться, нарешті, своїм приміщенням. Він розміститься у скандальній новобудові на вул. Богдана Хмельницького біля метро «Театральна». Попов підкреслив, що музею передадуть усю будівлю, і ніяких комерційних структур у неї не буде.
Наступним пунктом у маршруті голови КМДА став довгобуд київського Театру на Подолі. Зараз ця будівля на Андріївському узвозі являє собою сумну картину: коробка із цегли та бетону, задрапірована з вулиці запорошеною зеленою будівельною сіткою. Всередині – відсутність комунікацій, будівельне сміття і вогкість через дірявий дах.

 
 
Мальовничі руїни довгобуду театру не похитнули оптимізму фактичного київського голови. На нараді з керівництвом театру і своїми підлеглими прямо в одному із приміщень будівництва він заявив, що наступний театральний сезон Театр на Подолі відкриє вже у новій будівлі, для чого Київ знайде 40 млн грн.
 

Поки київська влада думала про долю храму Мельпомени, на вулиці її чекали постійні жителі Андріївського. Власне, прийшли дві групи прохачів: від організації народних майстрів «Український Вернісаж» та громадського об'єднання «Київські митці».

Перші скаржилися, що вже кілька місяців міліція не дає їм торгувати на Андріївському узвозі, оскільки оренда кількох квадратних метрів тротуару у них закінчилася, а продовжувати її районна влада не хоче.

Другі – виступили з проханням не закривати всю вулицю одночасно під час її реконструкції, щоб торговці з Андріївського не позбулися робочих місць.

Після наради Олександр Попов все-таки вислухав громадськість і пообіцяв залагодити проблеми. «Андріївський узвіз для реставрації буде перекриватися поетапно... Я готовий вас вислухати, де б ви хотіли вести свій бізнес на період реконструкції».

 

На цю репліку продавці з Андріївського образилися: «Ми не бізнесмени, ми люди мистецтва!»

Крім того, Попов відповів на запитання кореспондента ForUm'у, чи не стане після реконструкції Андріївський другим Хрещатиком з бутиками та багатоповерхівками:

«Як Ви вважаєте, я справляю враження ненормальної людини? Я, як і ви всі, найвищою мірою розумію свою відповідальність, щоб ця вулиця, як і все старе місто, стала не новим, а старим містом, яким воно і повинне бути. І я у цьому найбільше зацікавлений як представник влади».

У тому, що Андріївський збереже історичний вигляд, переконував публіку, яка складалася із журналістів, жителів і торговців з Андріївського, і головний архітектор Києва Сергій Целовальник. Він розповів, що до весни наступного року Андріївський узвіз буде відреставрований. Спершу замінять інженерні комунікації, а потім візьмуться за вигляд вулиці. Реставрують фасади будинків, перестелять знамениту бруківку Андріївського. На бруківці архітектор зупинився докладніше і навіть продемонстрував знання історії Києва.

«Бруківка залишиться, але не в нинішньому зруйнованому вигляді. Кажуть, що потрібно відновити історичний вигляд вулиці. Але історично спочатку це була глиняна дорога, потім – мощене торцювання з дерев'яних колод. Такого виду, як за давніх часів, коли по дорозі їхали вози, і що з воза впало – те отримував житель вулиці, такого не буде», - натякнув на вибоїни нинішньої мостової Сергій Целовальник.

Він розповів, що бруківку вимостять рівно, з обробленого каменю – брусів, межу між тротуаром і дорогою зроблять прямокутною, а не закругленою, як зараз.

Також архітектор запропонував закрити Андріївський узвіз для транзитного проїзду. А з тих, хто все ж захоче прокотитися по історичній вулиці, «брати великі гроші».

Що ж, плани у київської влади – наполеонівські.

А ми поживемо – побачимо, чи збереже Андріївський свій шарм. Прецеденти, як окремі частини старого Києва перетворювалися на щось зовсім інше, у наявності. Залишається сподіватися, що цього разу буде інакше.

Фото Віктора Ковальчука

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1108