Голокост: нові факти про трагедію

Україна - єдина країна в світі, яка у XX столітті пережила два геноциди. Геноцид української нації - Голодомор, штучно створений сталінським більшовицьким режимом у 1933-34 роках, і геноцид євреїв - Голокост, влаштований фашистами під час окупації України у 1941-44 роках.

 

Цього року виповнюється 70 років трагедії Бабиного Яру - однієї з найтрагічніших сторінок Голокосту. У нашій країні річницю тих страшних подій відзначать на державному рівні. Але вшанування пам'яті жертв нацистів не обмежується тільки офіціозом.

Фонд Віктора Пінчука спільно з Меморіалом Шоа, посольствами Німеччини, Франції, Ізраїлю та США 8-го жовтня відкрили у столичному Українському домі виставку «Голокост від куль: масові розстріли євреїв в Україні 1941 - 1944». На відкриття виставки прийшли спікер парламенту Володимир Литвин і другий президент України Леонід Кучма.

Гості та організатори говорили про те, що трагедію Бабиного Яру і геноцид євреїв не можна забувати, що молодь повинна знати про них, щоб подібне ніколи і ніде не повторилося.

 

Особливий інтерес у присутніх на виставці викликав виступ французького католицького священика панотця Патріка Дебуа. Він уже багато років документує свідоцтва про Голокост у різних країнах. Україна не стала винятком. Виступаючи, Патрік Дебуа звернув увагу на те, що в Україні нацисти винищували євреїв з особливим цинізмом, не ховаючись, не намагаючись приховати свої злочини за стінами концтаборів: «На відміну від секретності, яка існувала навколо концтаборів, геноцид у містах і селах Східної Європи відбувався публічно, на очах сусідів жертв. Ці люди - свідки злочинів нацистів і сьогодні живуть у селах, в яких вони ще підлітками або дітьми бачили розстріли, іноді їх зганяли нацисти і змушували копати могили, зносити трупи...»

 

Але найбільше про трагедію українських євреїв під час Другої світової війни розповідають самі експонати.

 

На стендах шокуючі архівні фото тих років: німецькі солдати риються в купах одягу, знятого з нещасних, в пошуках поживи; два офіцери Вермахту знущаються над літнім євреєм і багато величезних ям з тілами жертв етнічної політики Гітлера...

 

На цьому тлі ще більше вражає фотографія, на якій солдат німецької армії часів Першої світової війни пригощає сигаретою єврея на вулиці якогось містечка... Адже лише через 20 років, можливо, цей же солдат знищив тисячі євреїв.

 

На виставці працює близько десятка плазмових екранів, на яких безперервно показують записи свідчень очевидців геноциду - літніх людей з української глибинки...

 

Виставка змушує замислитися. І це не пафос - це правда. Що відбувається у головах людей, який процес, надлом, патологія, щоб тисячами вбивати собі подібних просто так, без причин? Це питання, на яке люди навряд чи колись знайдуть відповідь. Але його пошук, можливо, стане гарантією неповторення подібного.