Незважаючи на бадьорі реляції Кабміну, інвестицій в Україні явно не вистачає, а інвестклімат залишається проблемним.
Наприкінці серпня перший віце-прем'єр, глава Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Андрій Клюєв заявив, що країна виходить з інвестиційної кризи. Такий висновок зроблено на підставі того, що в І півріччі загальний обсяг інвестицій в основний капітал зріс на 15,9% до січня-червня-2010 (роком раніше був відзначений спад на 7,4%). Крім того, чистий приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в І півріччі досяг $ 3 млрд. - проти $ 2,1 млрд. роком раніше.
За словами Клюєва, «позитивний результат досягнуто на фоні загальної стабілізації та зростання економіки при фіскальній політиці, спрямованій на зниження податкового навантаження».
Системні проблеми
Те, що глава економічного блоку Кабміну «своє болото хвалить», не дивно. Тим більше, що формально всі наведені цифри правильні.
Так, у січні-червні 2011 р. вітчизняні підприємства освоїли 80,4 млрд. грн. капіталовкладень, у т.ч. інвестицій в матеріальні активи - 77,7 млрд. грн. (в основний капітал - 65,1 млрд. грн., капітальний ремонт - 6,9 млрд. грн).
В інвесткомпанії (ІК) Dragon Capital зазначають, що ключову роль у загальній структурі інвестування, як і раніше, грають державні вкладення, які в основному пов'язані з підготовкою до Євро-2012. Однак оживає і приватний сектор.
За словами головного економіста Dragon Capital Олени Бєлан, зростання приватних інвестицій забезпечують, насамперед, аграрії, які у січні-червні збільшили капітальні вкладення відразу на 60% (у реальному вираженні). Припинився спад вкладень і в переробних галузях, що разом з подальшим зростанням інвестицій у видобуток природних ресурсів призвело до загального підвищення інвестування у промисловість на 13,5%. Бєлан вважає, що «пожвавлення інвестактивності підтримало зростання реального ВВП у ІІ кварталі. Проте підготовка до Євро-2012 завершується, перспективи світової економіки погіршуються, і позитивна тенденція, що намітилася, може не зберегтися».
Справді, не все так просто. По-перше, експерти ForUm акцентують, що виріс не стільки реальний обсяг, скільки вартість інвестицій (у т.ч. через інфляцію). По-друге, показники за якийсь окремо взятий період не скасовують системних проблем українського інвестклімату. Так, колишній міністр економіки і відомий експерт Володимир Лановий нагадує: умови для капіталовкладень багато в чому визначаються загальнополітичною обстановкою і ситуацією з базовими свободами - інвесторам погано працюється в країнах з низьким рівнем розвитку демократії, правової культури і т.д. І тим більше в Україні, де із зарубіжними інвесторами постійно відбуваються якісь скандали.
Ще один екс-міністр економіки, Віктор Суслов, резюмує: «Інвесторів відлякують політичні ризики, проблемна судова система, складності із захистом своїх прав, перманентна проблема відшкодування ПДВ, недосконалі дозвільні схеми (правда останнім часом їх трохи оптимізували)». Аналітик ІК Phoenix Capital Роман Тополюк звертає увагу на часту зміну правил гри, у т.ч. законодавства. Якщо зміни стануть більш передбачувані, то країна стане ближче до повноцінного інвестиційного клімату.
Економічні перепони
Важливі і фінансово-економічні умови, які у нас, м'яко кажучи, складні. За словами Ланового, «курс гривні стабільний, але кредитні рейтинги країни низькі, внутрішні кредити занадто дорогі. Усе це формує негативні очікування. До того ж реальний обсяг ПІІ останніми роками падає.
Частковим порятунком становища стала приватизація «Укртелекому», а з портфельними вкладеннями і зовсім туго: у І півріччі вони склали всього $ 200 млн., що викликано недовірою до вітчизняних корпоративних інститутів і принципів бізнесу в цілому». Додамо, що продаж «Укртелекому» не можна повною мірою вважати інвестицією - кошти від угоди вже пішли на латання дір у держбюджеті, а чи вкладатиме новий власник в саму компанію (і скільки) - поки не ясно.
Суслов згоден: реального прогресу в інвестиціях не помітно, приватні вкладення залишаються слабкими. Лановий доповнює: «Деформований оборот інвестиційних коштів. Управління ними надмірно централізовано на користь держустанов і держпроектів, з дискримінацією комерційних банків і приватного кредитного сектора. Кошти йдуть практично тільки на Євро-2012 і пов'язані з ним інфраструктурні програми, а це не здраво. Подібний підхід веде до загального падіння інвестактивності, а якщо вона впаде, то через рік помітно знизиться і ВВП.
Щоб уникнути цього, потрібен чітко профіцитний бюджет, зменшення держборгу. Треба перенаправити гроші в приватний сектор. Загалом, потрібна структурна трансформація інвестиційного середовища. Але я не впевнений, що все це потрібно чинному уряду».
Глава підкомітету Верховної Ради з міжнародної економічної політики (від «регіоналів»), професор економіки Олексій Плотніков значно більш оптимістичний, але теж визнає наявність системних проблем. На його думку, «український інвестклімат можна вважати нормальним. Є певне розуміння питання керівництвом країни, є стабільність. І в останній рік вкладення розвивалися. Але залишаються і мінус-фактори: внутрішні - це недоробки в дозвільній системі та корупція, зовнішні - очікування нової хвилі кризи».
Так, новий виток кризи може сплутати всі карти. Перший «дзвіночок» пролунав на початку серпня, коли рекордно обвалилися міжнародні фондові ринки. У середині місяця стався новий сплеск. Суслов зазначає, що будь-яка помітна нестабільність фондових ринків світу несприятлива, тим більше системна, і яка повторюється.
Однак Лановий уточнює, що фондові ринки України слабо інтегровані у світовий. Показником інтеграції є т.зв. інформаційна сумісність, коли події на основних біржах світу (Нью-Йорк, Лондон, Гонконг) незабаром відображаються на національних майданчиках. «У нас же навпаки: динаміка індексів протилежна світовим трендам! - повідомляє фахівець. - Так, основні показники вітчизняного фондового ринку зараз слабшають, тоді як у світі - стабілізувалися».
За напрямками
Які ж галузі та напрямки залишаються привабливими для інвесторів в Україні? Лановий вважає такими зв'язок, IТ-сферу, а також сільське господарство та енергетику, але нарікає, що всі ці ринки геть зарегульовані, і для виходу на них потрібна маса ліцензій, особливо на енергоринку. Тому вкладення залишаються слабкими навіть у найбільш привабливих секторах.
Суслов підтверджує, що АПК є лідером із залучення інвестицій. Поруч з цим знаходиться і досить активний інтерес інвесторів до ринку землі. Однак, як каже експерт, потенціал вкладень у даній галузі може різко звузитися. «Заборона на купівлю земель іноземними операторами - помилка, це прямий бар'єр для інвестицій. Боротися треба не з капіталовкладеннями, а зі спекуляціями. Без конкуренції між інвесторами, включаючи і зарубіжних, вартість землі буде заниженою».
Іншим популярним напрямком інвестицій Суслов називає транспортну інфраструктуру (порти, дороги). А от у промисловості ситуація складніша. Колись потужні галузі (суднобудування, авіапром, сільгоспмаш) до цих пір зруйновані і потребують капітального відродження. Гірничо-металургійний комплекс, який приносить до 1/3 ВВП і 40% валютних надходжень від експорту, теж потребує реконструкції основного виробництва та впровадження енергозберігаючих технологій (тим більше при дорогому природному газі). За оцінкою В. Суслова, якби в країні з'явився великий успішний інвестпроект з ПІІ, це мало б великий резонанс.
Цікаво, що експерт не згадав про прихід міжнародного металургійного «туза» Лакшмі Міттала на колишню «Криворіжсталь». Втім, що дивуватися, адже криворізький комбінат давно хочуть відібрати у покупців.
З думкою Суслова співзвучна і позиція Тополюка, який вважає привабливими галузі, в яких країна має природну перевагу - видобуток та переробка природних ресурсів (залізна і марганцева руда, вугілля), металургія, аграрний сектор, транспорт.
«Крім того, це сфери, які хоча б частково зберегли колишній науковий та інженерний потенціал: літако-, двигунобудування, космічні проекти. При загальному відновленні економіки, навіть у разі негативних макроекономічних коливань, вкладення в такі галузі надходитимуть за рахунок великого потенціалу їх розвитку», - упевнений аналітик.
Плотніков додає до списку пріоритетів роздрібну торгівлю і фінанси. І, покладаючи надію на пожвавлення інвестицій в промсектор, він вірить, що цьому не завадить черговий етап кризи. Але інвестклімат країни залишається проблемним, а бадьорі реляції Кабміну нагадують хорошу міну при так-собі-грі.
Що ж, принаймні влада «намагається щось зробити». Як сказав Клюєв, «створюватимемо умови для зростання інвестицій в основний капітал, зміцнюватимемо внутрішній ринок, займатимемося імпортозаміщенням та енергозбереженням». Дай Бог, щоб це були не просто чергові порожні слова.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
717
