Економіст Віктор Лисицький вважає, що ДКНС різко наблизив розвал СРСР. Про це він заявив кореспондентові ForUm'у, коментуючи 20-у річницю серпневого путчу в Москві.
«СРСР - величезне формування Російської імперії, було засноване ще у 1917 році, коли до влади прийшли люди, які вважали, що репресії і знищення класу підприємців дозволить створити загальну благодать, пролетарі всіх країн об'єднаються і всім буде дуже добре», - нагадав він.
«Насправді сформувався суспільний лад - Радянський Союз, в якому кожен окремо взятий індивідуум був дуже мало зацікавлений у досягненні загальних значних результатів. Звичайно, кожного цікавило те, що є у нього в кишені, але от що далі - було не зовсім зрозуміло. Знову ж, ініціатива особистості замінялася директивами з ЦК КПРС. Головне було - план», - додав Лисицький.
На думку експерта, якби не було ДКНС і того, що почав робити Єгор Гайдар (один з основних ідеологів і керівників економічних реформ початку 1990-х у Росії - ред.) з 2 січня 1992 року (лібералізація - ред.), то Радянський Союз почав би розпадатися пізніше, але все одно почав би. «Не варто ДКНСтів клеймувати, як людей, які розвалили СРСР. Це зовсім не так», - зазначив економіст.
Він також нагадав, що Україна 24 серпня проголосувала за незалежність, хоча в той час у ВР 80% депутатів були комуністами. «Не знаю, чим вони керувалися. Швидше за все, там було кілька моментів: вони не вірили Горбачову, боялися Єльцина і вирішили «від'єднатися» , - вважає Лисицький.
«Але ностальгії по Союзу, як до системи суспільних відносин, з усіма «принадами» того режиму - не повинно бути. Що це за колишній раб, який ностальгує за рабовласником?! Значить, він так і залишився рабом. Правда, варто зазначити, що і Україна, і Росія дуже багато втратили за ці 20 років. У мене є ностальгія, але не за вищесказаним. У СРСР у нас реально були потужні, досить конкурентоспроможні виробничі комплекси, розвиток науки, техніки. За цим є ностальгія», - сказав експерт.
За його словами, зараз Україна дуже сильно відстала від наших найближчих історичних суперників, від Польщі та Туреччини. «У них ВВП на душу населення в рази вище, ніж у нас, хоча 20 років тому ми були на одному рівні. Якщо ми відстаємо в економічному розвитку, отже, будемо відставати у всьому. Ще одне. У порівнянні з 1990 роком Україна втратила 12% населення. Про що можна ще говорити?! Таких показників немає в жодній посткомуністичній європейській країні», - підсумував Лисицький.
Юлія Артамощенко,
