Шановні читачі, сьогодні мені хочеться поміркувати разом з вами на тему, яка в останні декілька тижнів у буквальному сенсі розбурхує думки усіх хоч трохи розсудливих людей, а саме – про можливий дефолт США.
На мій погляд, Сполучені Штати не врятовані від нього і не застраховані. Просто він відкладений. Поки що. Але те, що це відбудеться найближчим часом, – однозначно.
На «користь» цього судження свідчать щонайменше два фактори: по-перше, у США досі не змінена економічна модель. Тобто все, як і раніше, передбачає тільки розкручування фінансових спекуляцій, та аж ніяк не оздоровлення економіки і зростання реального сектора. І друге: виділені Конгресом кошти жодним чином не покривають зростаючої дірки бюджету.
Почнемо з другого пункту. Нещодавно Конгрес США ухвалив рішення про виділення на користь державного бюджету 2,4 трл. доларів (900 млрд. відразу, і до кінця року ще 1,5 трл). А тепер подивимося на борги США. До кінця поточного року їм необхідно заплатити за своїми векселями 1,8 трл. доларів і до середини наступного року – 2,6 трл. Отже, на рік (від літа до літа) «набігає» цифра у 4,4 трильйона. А оскільки їм виділяють тільки 2,4 – тобто вдвічі менше – отже, постає питання про необхідність негайного скорочення витрат бюджету. Причому, як показує аналіз фахівців, для того, щоб стійко розплачуватися з боргами, США необхідно скоротити витрати бюджету на 4 трильйони доларів.
За рахунок чого можна (і потрібно) скорочувати витрати бюджету? Лауреат Нобелівської премії Пол Кругман дуже чітко вказав на рішення проблеми, що полягає у зміні економічної моделі та скорочення архівеличезних витрат на військову машину.
Крім того, для оздоровлення економіки США життєво необхідне запровадження прогресивної шкали оподаткування на фізичні особи і корпорації з тим, щоб вилучити надприбутки. Однак ні у виступах Обами, ні у рішеннях Конгресу, ні в угодах між ними ці кроки абсолютно не передбачені.
Таким чином, очевидно, що зараз США почнуть різати державні витрати, скорочувати витрати бюджетного сектора (соціальні виплати). Це все говорить про збереження колишньої хибної економічної моделі та про те, що реальні вкладення в економіку (саме у виробничий сектор) надходити не будуть, оскільки саме державні капітальні вкладення і є найбільшою гарантією того, що буде розвиватися реальний сектор економіки.
Такий стан справ на сьогоднішній день у США абсолютно зрозумілий усім фахівцям у світі. Чому трясе фондові біржі та падають індекси? Тому що всім зрозуміло: американський дефолт невідворотний. Питання тільки у тому, коли він станеться – через місяць чи через півроку...
Тепер, у світлі вищесказаного, давайте розмірковувати про нашу країну. Слова Азарова про те, що у нас потужна економіка і нам не загрожує ніякими потрясіннями американський дефолт, – чистої води блеф. У мене особисто складається враження, що або у нього у Борисполі стоїть заправлений літак, і він думає, що у будь-яку тривожну хвилину стрибне у нього і полетить, а тому дозволяє собі таку примху; або наївно вважає, що в Україні взагалі не залишилося тямущих людей, які усвідомлюють і розуміють, що економіка України від американського дефолту потерпатиме тяжким чином і навіть більшою мірою, ніж економіки США, Німеччини та інших країн світу, які належать до першої або другої групи.
Щоб стало зрозуміліше – поясню: держави першої групи – це найрозвиненіші країни капіталізму, які дійсно мають потужний економічний фундамент: відбудовані підприємства, новітні технології, високоефективно працюють наукові школи, впроваджений у виробництво розвинений науково-технічний прогрес. Зрозуміло, що американський дефолт для них не такий критичний, як для країн другої групи – периферійних країн капіталізму. Але ж є і третя група країн, до якої входить Україна, де на периферії дикого капіталізму економіка добивається. Як приклад: у нас зношення основних фондів у різних галузях становить від 75% до 90%, долар безпосередньо бере участь у грошовому обігу – пам'ятаєте, це нам пріснопам'ятний Пинзеник таке влаштував: дозволив чужій валюті брати участь у розрахунках. Сьогодні в Україні на долари можна купити квартиру, яхту, розплатитися за вечерю у ресторані, хоча, за всіма правилами і законами, нормальна країна, навпаки, повинна захищати себе від іноземної валюти, дозволяючи їй брати участь у грошовому обігу тільки через обмінні операції.
І оскільки в Україні економіка зруйнована, технології застарілі, грошовий обіг на третину у доларовій масі, а золотовалютні резерви на дві третини у доларах і цінних паперах США, девальвація долара впаде на нас відразу і тяжким чином. Криза неплатежів, зупинка підприємств і (як наслідок) зростання безробіття, різке падіння споживання населення – все це, на жаль, незворотне. Якраз це мали на увазі фахівці, коли говорили про якусь «порохову бочку, закладену під світовою економікою». І коли ця «бочка» вибухне, Україну, на жаль, очікують тяжкі потрясіння...
Але перш ніж падати духом, згадаємо справедливі слова про те, що поки живі люди і можуть працювати, вихід неодмінно знайдеться. Тільки для цього нам усім треба постаратися: перекомутувати зв'язок і позбутися доларової макулатури. Все це можна зробити у рамках Митного Союзу та Єдиного Економічного Простору. Країни ЄЕП зможуть, забезпечуючи, грубо кажучи, натуральне виробництво, піднімаючи економіку, збільшуючи обсяги роботи підприємств, збільшуючи випуск готової продукції і збільшуючи внутрішнє споживання своїм населенням, убезпечити себе від краху доларової піраміди, який, повторюю, – невідворотний.
Наталія Вітренко
