Автор попереджає, що все сказане нижче є жахливим творінням його хворої уяви і будь-які збіги із сьогоденням або майбутнім - чистісінька випадковість. Отже.
День Х.
Верховна Рада приймає закон, згідно якому для реєстрації ОВББ достатньо заяв трьох власників квартир багатоквартирного будинку. Тим паче, що проект такого закону давно хитається у кулуарах парламенту.
ОВББ - об'єднання власників багатоквартирного будинку - це загальні збори (не жителів, а членів ОВББ, нехай навіть тих же трьох), на яких обирається правління і голова, після чого правління вирішує, що і як далі з цим будинком робити. Квартплата відміняється, замість неї всі платять членські внески (і ті, хто в ОВББ не вступив, і ті, хто про нього взагалі не чув) у розмірах, визначених правлінням, а може й зборам, це - як у статуті записано буде.
Через два місяці після дня Х.
Усі будинки по всій країні вже ОВББ. Членські внески втричі менші за колишню квартплату. Усюди домофони і квіточки у вазонах на сходах. Усі щасливі, ЖЕКи ліквідовані як клас.
У старих ЖЕКів, що залишилися нам у спадок від СРСР, були один мінус і один плюс. Мінус: вони були ніби власниками будинків, мали чималий штат інженерів, майстрів, техніків, електриків, сантехніків і так далі, і самостійно визначали, що потрібно в будинку зробити, самі це робили, самі у себе роботу приймали, і самі за роботу розплачувалися (нашими, правда, грошима). На них повністю розповсюджувалися закони розвитку бюрократичних організацій блискуче описаних Н. Паркінсоном, а тому грошей для щасливого життя їм завжди не вистачало.
Плюс: ЖЕКи - комунальні підприємства, тобто, створені суспільством виключно для задоволення своїх потреб. ЖЕКи за своєю суттю неприбуткові структури. Їх діяльність контролюється міською радою і за бажанням будь-який депутат може прослідкувати шлях кожної копійки, сплаченої суспільством у вигляді квартплати, і якщо щось не так - гнати начальника ЖЕКу втришиї. Тільки ось не пригадується, щоб наші гідні депутати цим своїм правом скористалися...
Через три місяці після дня Х.
Десь обвалюється. Страшно. З жертвами. Взагалі, в країні з таким населенням і такою територією весь час десь щось обвалюється. Про обвалення кричать газети, телебачення, Президент і прем'єр. Створюється висока комісія, яка встановлює, що будинок, - ОВББ, що правління нічим, окрім квіточок, не займалося і будинок «довели».
Сучасний багатоквартирний, багатоповерховий будинок - це не просто сума євро-відремонтованих квартир. Це сходові марші і ліфти, вентиляційні і кабельні колодязі, розподільні щити, кілометри труб, кабелів і проводів, складна конструкція даху зі зливовим водовідведенням, підвали, насоси підкачки, система гідроізоляції і так далі і тому подібне.
За всім цим потрібний професійний нагляд, профілактики і ремонти (чим і займалися покійні ЖЕКи). Без такого нагляду сума квартир за декілька років перетвориться на розвалини з нульовою ринковою і споживчою вартістю.
За результатами розслідування факту обвалення Верховна Рада екстрено приймає закон про те, що всі ОВББ повинні укласти договори з приватними ліцензованими інженерними фірмами, причому в законі визначається обов'язковий об'єм послуг на обслуговування, чесно переписаний з об'ємів послуг покійних ЖЕКів.
Через шість місяців після дня Х.
У кожному місті зареєстровані, принаймні, три (щоб була конкуренція!) інженерні фірми з міцним кіпрським корінням. Вони пройшли серйозну процедуру ліцензування в строгому спеціальному державному органі - дуже серйозному, що видає ліцензії тільки солідним фірмам, так що будь-які самодіяльні фірмочки відсіваються начисто.
Фірми приватні, тому проконтролювати їх роботу не те що якийсь депутат, але і прокурор може хіба що з санкції суду. Квартплата весело перестрибує ОВББ-шний рівень, бо приватні фірми повинні отримувати хоч якийсь прибуток. Тарифи місцевою общиною не контролюються, бо вже сьогодні це право забирає собі центральний уряд.
А справа того варта, не кажучи вже про законний дохід. Але, якщо в результаті бухгалтерської помилки (виявити яку ніхто, крім безпосереднього начальства, не має права), з кожного з нас почнуть брати на 10 гривень більш ніж треба, то за скромними підрахунками за рік це складе близько чверті мільярда. Ринок дуже гідний для того, щоб за нього поборотися. Він нічим не гірше за які-небудь обленерго.
Ні, звичайно, все може бути і по-іншому. Можна реформувати ЖЕКи, забравши від них всі обслуговуючі функції. Хай визначають фронт робіт і за прозорими конкурсами і тендерами наймають двірників, сантехніків, покрівельників. Можна створити справжній ринок інженерних компаній. Багато можна зробити доброго. Але хіба до цього є діло?
Вадим Прошко
