Левова частка баштанних - несанкціонований товар сумнівної якості. Двічі на місяць співробітники міськСЕС влаштовують справжнє полювання на кавунників-нелегалів. В один із рейдів разом з лікарями вирушила і «Сегодня».
Незважаючи на те, що на дворі липень, а законний час кавуново-динного сезону - кінець серпня, розвалів із баштанних культур по місту хоч греблю гати. Але «екопатруль» заспокоює: рання поява баштанних на ринках зовсім не говорить про наявність у них нітратів. «З кожним роком сезон баштанних стартує завчасно. Виною тому - кліматичні зміни», - говорить помічник санлікаря відділення гігієни харчування СЕС Суворовського району Ірина Кавт. При цьому самі медики, навіть маючи на руках позитивні лабораторні дослідження, воліють ласувати баштанними ближче до вересня, мовляв, так надійніше.
Кавуни на одеських ринках в основному вітчизняного виробництв - із Херсона або Одеській області. Ціна вже не кусається - в середньому 2 грн. за кілограм. «Іноді бувають із Туреччини. За аналізами вони нічим не поступаються нашим. Можна їх без страху брати», - заспокоює санлікар відділення гігієни харчування СЕС Суворовського району Ірина Корольова.
Самі продавці, нестямно закликаючи клієнтуру криками «бери кавуни недорого!», побачивши співробітників СЕС, замовкали і починали відмежовуватися. «А що я, я не хазяїн. Документи? А вони десь там, в офісі», - злякано говорить азербайджанець Рустем. Дозволи на продаж дійсно знайшлися. Протягом 10 хвилин до «точки» примчав господар, озброєний пакетом документів.
Через квартал, на розі Затонського і Жюліо Кюрі, аналогічна ситуація. Продавщиця тітка Ніна, побачивши господаря, який знову-таки «ніс їй документи з офісу», почала нервово голосити. «Мене тут у в'язницю забирати хочуть», - нарікала одеситка. - А ви мені довідки не залишили». Щоб позбавити продавців від стресів, санітари порадили бізнесменові зробити копії документів.
На кожному «смугастому розвалі» лікарі конфіскували по п'ять апетитних кавунів і по три дині - для лабораторних досліджень. «Ми відбираємо продукти на показники безпеки. Головне дослідження - на виявлення пестицидів і нітратів. Але за останні років п'ять жоден кавун у нас не перевищив норми цих показників», - похвалилася Корольова.
А ще, кажуть лікарі, у списку популярних порушень - відсутність медкнижок у реалізаторів і торгівля з землі. За вимогами СЕС, у продавців повинні бути обладнані «колодязі» з піддоном для зберігання кавунів. «Якщо підприємець виконує всі наші приписи, ми видаємо йому дозволи на торгівлю, якщо ні - з ними вже розбирається міліція. У цьому місяці ми написали вже 5 листів у міліцію, - говорить Ірина Корольова. - Раджу брати кавуни не на вулиці, а на ринку або у магазині. Там весь товар санкціонований».
У народні прикмети про те, як «на око» визначити хороший кавун на кшталт «сухого хвостика» або «дзвону» від смугастого, сесівці не вірять. Найкраща гарантія якості, на їхню думку, - наявність дозвільних документів і меддовідки. «За законом, споживач має право вимагати документи у продавця», - каже Ірина Корольова. А ось у лабораторії міської СЕС порадили звертати увагу на білі прожилки у кавуні. Якщо вони є - ягода на 99% нітратна.
