Омбудсман України Ніна Карпачова вітає підписаний Президентом України Закон України «Про амністію у 2011 році». Про це ForUm’у у прес-службі Уповноваженого ВР з прав людини.
«Доброю традицією, проявом принципу гуманізму та поваги до прав і свобод людини стало оголошення амністій. За роки незалежності України було прийнято 18 таких актів, зокрема 10 законів України. Досвід попередніх років свідчить, що проведення амністії не ускладнює криміногенну ситуацію й не має системних негативних наслідків для безпеки суспільства. Востаннє в Україні амністію було оголошено у 2008 році до 60-ї річниці Загальної декларації прав людини. Тривале зволікання з прийняттям відповідного закону про амністію призвело до того, що упродовж 2009–2010 років амністії не було, а тому принцип гуманізму з боку держави не міг бути застосованим насамперед до найнезахищеніших та соціально вразливих осіб, передусім до неповнолітніх, вагітних, літніх людей, ветеранів війни, які були ізольовані від суспільства саме за вчинення нетяжких злочинів (в місцях позбавлення волі тримаються майже 20 тисяч засуджених за злочини, що не становлять значної суспільної небезпеки)», - говориться у повідомленні.
З цього приводу Карпачова неодноразово зверталася з поданнями до Президента України та Голови Верховної Ради України щодо нагальної потреби у розробці закону про амністію. Адже, на переконання Омбудсмана, зазначений гуманний акт держави – це шанс, який дається засудженому тільки один раз і він може його використати для реінтеграції у суспільне життя, щоби знайти роботу і стати законослухняним громадянином.
Нарешті довгоочікуваний закон прийнято парламентом і підписано Президентом України з урахуванням його пропозицій. Слід зазначити, що вони були слушними, хоча й викликали серед юридичної громадськості неоднозначне ставлення. Принципове зауваження стосувалося заборони амністії до осіб, які не відшкодували заподіяну злочином матеріальну шкоду. У зв'язку з цим Глава держави наголосив: нині установи виконання покарань через соціально-економічні проблеми не в змозі забезпечити засуджених роботою, тому вони позбавлені можливості заробити необхідні кошти для відшкодування збитків. З іншого боку, на волі амністований матиме більше можливостей заробити гроші, аби відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду. При цьому законодавець задекларував, що амністія не звільняє від обов’язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.
За словами Карпачової, завдяки цьому гуманному акту, за попередніми розрахунками, з місць позбавлення волі може бути звільнено понад 3 тисячі засуджених, які повернуться у свої сім’ї. Це безумовно деякою мірою зніме проблему перенаповненості пенітенціарних закладів та сприятиме поліпшенню у них умов тримання. Адже з 1 січня 2012 року необхідно, відповідно до прийнятих змін до Кримінально-виконавчого кодексу України, забезпечити неухильне виконання вимог щодо збільшення мінімальної житлової площі для засуджених з 3 до 4 квадратних метрів.
Передбачається також застосувати амністію до понад 9 тисяч осіб, які були засуджені до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі. А всього під дію амністії підпадають долі 12 тисяч людей. Слід наголосити, що більшість з них не є соціально небезпечними.
Надзвичайно важливо забезпечити реалізацію стосовно звільнених з місць позбавлення волі належних заходів соціального патронажу відповідно до Закону України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» та контроль за їхньою поведінкою. Насамперед це стосується вирішення питань трудового і побутового влаштування звільнених, аби вони знову не стали на злочинний шлях і не опинилися потенційними кандидатами на повернення до місць позбавлення волі.
Також законом передбачено здійснити передачу звільнених неповнолітніх під нагляд батьків, застосування у разі необхідності до неповнолітніх, позбавлених батьківського піклування, форм влаштування в установленому законодавством порядку або встановлення над ними опіки чи піклування; направлення до спеціальних будинків-інтернатів звільнених інвалідів та непрацездатних осіб похилого віку, які не мають родичів, які могли б узяти їх на своє утримання.
У суспільстві не може не викликати занепокоєння звільнення засуджених, які страждають на небезпечні для оточуючих хвороби. Тому з метою своєчасного надання хворим на активну форму туберкульозу, онкологічні захворювання або СНІД необхідної медичної допомоги кримінально-виконавчі установи повинні негайно повідомити відповідні органи місцевого самоврядування та органи охорони здоров’я про звільнення зазначених осіб, а ці органи зобов’язані вжити відповідних профілактичних заходів.
Як відомо, Закон України «Про амністію у 2011 році» набирає чинності з дня, наступного з його опублікування, і підлягає виконанню протягом трьох місяців.
