Традиційно щорічні політичні канікули українські політики намагаються використовувати для перегрупування сил, і навіть постійні підкилимні інтриги переходять в уповільнений режим. Домашнім завданням на літо для владної сторони була спроба посадити Ю. Тимошенко до закінчення літньої сплячки. Влітку набагато важче було б організувати підвезення протестувальників до Києва, і, що ще важливіше, влітку європейські друзі ЮВТ відбувають у трудові відпустки, а європейські бюрократи не робитимуть політичних заяв, лежачи у шезлонгу. Але хід процесу показує, що підсудна ввійшла у клінч, і шанси на нокаут тануть з кожним новим раундом.
Тепер Тимошенко готує революцію на осінь, проводить перекличку бійців, перетрушує регіональні структури і медіа-холдинги. Масові акції збираються проводити до річниці славних дат як оперативну реакцію на непопулярні рішення влади. До початку осені штаб революції проведе більшість переговорів з попутниками і союзниками, пообіцяє місця у прохідній частині списку, і спікери з упевненістю почнуть таврувати «злочинний режим».
Деякі політики не потрапили у владу, але також і не бажають вливатися у фан-клуб Тимошенко. Ті з них, хто володіє достатньої довжини рейтингом, у літню спеку ділитимуть між собою округи Західної України і займатимуться піаром у складчину. На жаль, створення нових фронтів імені Фарабундо Марті, комітетів порятунку демократії і коаліцій в ім'я справедливості може зацікавити лише молодих журналістів, а голосуватимуть у нас в основному літні виборці.
Можновладці на літо відклали великі проекти, які вони самі називають реформами, а населення – в основному нецензурними словами. Більшість цікавих потоків структуровано, консолідовано і працює без збоїв. Дрібні сутички, відставки і посадки є, скоріше, проявами внутрішньовидової боротьби за місця у потоках.
Восени після торгів і компромісів може бути зарізаний на жертовному вівтарі «Нафтогаз», і Кремль нарешті отримає контроль над найласішими частинами ГТС. Знижки на газ для України і великі знижки на туркменський газ для окремих українців навряд чи заспокоять обурені протести опозиції і західних «яструбів».
Уже восени можуть бути прийняті останні закони, які утримують мораторій на продаж сільгоспугідь. Тема жирна і цікава. Більшість угруповань, які мають доступ до влади, намагатимуться отримати свою частку пирога, незважаючи на соціальні наслідки. Рівень жадібності та ступінь політичної короткозорості дають можливість висловити припущення, що експропріація землі почнеться, не чекаючи навіть парламентських виборів. Квотування експорту зернових може стати моделлю того, як ці люди поводитимуться у сфері земельних відносин і регулюватимуть ринок продовольства.
За масштабами тіньових прибутків земля і труба можуть бути порівняні хіба що з єврочемпіонатом, який б'є рекорди за відсотками комісійних та розміром діри у бюджеті. Другого такого аукціону небаченої щедрості Україна ще років десять не переживатиме, тому спроби отримати прапор олімпіади принесуть організаторам хіба що моральне задоволення від бюджетних сум на «написання заявки».
Із масштабних звершень є ще ризик, що дехто піде на обвал курсу національної валюти за одну ніч, схеми відпрацьовані, і гроші «із повітря» ваблять тих, хто має доступ до чарівної кнопки.
У результаті упродовж осені ми будемо і далі спостерігати імітацію реформ, симуляцію опозиції і внутрішню еміграцію населення. Розвеселити політичний тераріум можуть хіба що зовнішні чинники. У грудні за планом мають відбутися вибори Держдуми у сусідній Росії, в інших календарях до цієї події приурочена репетиція кольорової революції. Україна як класичний полігон для Великої Гри може потрапити під каток кремлівської пропаганди – з парадами радикалів на Покрову та річницю ленінської революції, десантом на Тузлу або перекриттям труби і пошуком зовнішніх ворогів. Точно так само українську карту може розіграти інша сторона, і тоді під шумок російських подій в український город полетять стріли вікіліксу та санкції Євросоюзу.
Ігор Попов
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
