Заступник директора Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ Олена Макарова заявляє, що Україні не уникнути подальшого скорочення чисельності населення навіть при позитивних тенденціях народжуваності. Про це вона сказала сьогодні на прес-конференції з нагоди Всесвітнього дня народонаселення, який за рішенням Генеральної Асамблеї ООН щорічно відзначається 11 липня.
Вона проінформувала, посилаючись на статистичні дані, що в Україні спостерігається стрімке скорочення загальної чисельності населення, причому переважно за рахунок молодих і працездатних людей. «І, на жаль, прогноз у цьому сенсі украй несприятливий. Навіть при позитивних тенденціях народжуваності, які ми спостерігаємо зараз, ми не зможемо зламати тенденцію скорочення чисельності. Народжуваність в осяжному майбутньому не забезпечуватиме навіть просте відтворення населення», - сказала фахівець, повідомляє «УНІАН».
Вона відмітила також поглиблення процесу старіння населення в українському суспільстві, тобто, зростання частки населення старше 60-65 років. «Цей процес неминучий і в майбутньому», - запевнила вона.
«За прогнозом населення скорочуватиметься, і його чисельність до 2050 року ледве перевищуватиме 40 млн. Скорочуватиметься частка молоді», - констатувала вона, посилаючись на дані розроблених прогнозів щодо тенденцій і наслідків демографічних процесів в Україні.
За її словами, через низьку народжуваність в країні відбувається «старіння» населення.
«У порівнянні з даними перепису населення 1959 р., 1989 р. і останнього – у 2001 р. ми бачимо, що найбільше в структурі постаріло сільське населення і населення жіночої статі. Середній вік людей у регіонах коливається від 36 років на заході країни - Закарпатська, Рівненська, Волинська області, до 43 років - у Чернігівській, Донецькій і Луганській областях», - констатувала науковець.
Так, згідно прогнозам, у порівнянні з переписом населення 1959 р. частка людей старшого віку виросте в структурі населення України з 10% до 32% у 2050 р., а частка середнього віку зменшиться - з 55% до 50% і частка молодшого населення зменшиться - з 34% до 18%.
Крім того, буде значний статевий дисбаланс в старших вікових групах, особливо серед одинаків. Якщо розглядати співвідношення чоловіків і жінок у віці 60 років і старше по відношенню до всього населення країни, то жінок буде десь удвічі більше, а якщо узяти дані лише одинаків, то співвідношення - 1 чоловік десь на 8 жінок.
Окремо Макарова зупинилася на необхідності введення концепції освіти впродовж життя - для оновлення знань і навиків для старших вікових груп населення з урахуванням того, що в світі оновлення знань і технологій відбувається неймовірно швидкими темпами.
«Економічно активне населення в осяжному майбутньому в достатній мірі не поповнюватиметься за рахунок молодих контингентів, які саме і мають знання, що відповідають сучасним вимогам інноваційної економіки. На сьогодні ж інтелектуальний і творчий потенціал людей похилого віку не використовується повною мірою. І, крім того, в суспільстві існують достатньо стійкі стереотипи, негативні, щодо ролі і здібностей літніх людей», - зазначила фахівець.
На її переконання, державна політика в умовах старіючого населення повинна будуватися, виходячи, принаймні, з двох складових: перша - політика, направлена на зміну демографічної структури, зокрема, збільшення народжуваності і поповнення молодого населення за рахунок міграційної політики, а друга складова - це підтримка людей похилого віку, причому основним засобом їх матеріального забезпечення повинна бути пенсія.
