Київські школярі почали складати тести. Першим предметом, як завжди, вони здають українську мову та літературу - предмет, обов'язковий для всіх абітурієнтів. Спостерігати за ходом тестування «Сьогодні» відправилася у середню школу № 175, що на Нивках.
Перше, що вразило - мала кількість хлопців, які зголосилися складати тести. Якщо у минулому році у школі відводилося у середньому приблизно 25 кабінетів - у цьому знадобилося всього 15-16. Причина - неврожайний на випускників рік, говорять учителі. Нагадаємо, цьогоріч 11 клас закінчили 7777 випускників, а торік - 19 000. Причина - низька народжуваність у середині 90-х, до того ж тоді з'явилися ліцеї, коледжі, куди переводилися діти. Як і в минулому році, у кожному класі було не більше 15 осіб (причому учні не цієї школи) і два інструктори. Усього із 240 осіб складати тести прийшли 202 особи. А у цілому по Києву явка склала 82% (у минулому році було 83%), розповіла директор Київського регіонального Центру оцінювання якості освіти Світлана Сакаєва.
Що стосується процедури, все залишилося так само, як і в минулому році: у вбиральню «під конвоєм», сумки - біля дошки. Правда, ще з'явилися міліціонери з портативними металодетекторами, які оглядали хлопців, які виходили до вбиральні: а раптом у них з собою мобільний.
Як зізналися хлопці, найскладніше давалися питання з української літератури. «Наприклад, були питання про другорядних персонажів, а не про головних, які найкраще запам'ятовуються. Скажімо, питання по «Лісовій пісні» Лесі Українки: потрібно було зіставити цитати і їхніх авторів - героїв другого плану: Щезники, Переліснік, Водяник. Або у романі «Вершники» Яновського треба було згадати імена всіх братів», - розповів Андрій. А ось твір особливих проблем не викликав. «Тема була хороша: «Зміни – це найцікавіше у житті». Я відразу ж згадав «Енеїду» - там головний герой якраз переживає зміни, і від неї почав танцювати», - розповів Андрій.
Що стосується порушень, їх не зафіксували, хіба що п'ять чоловік у всьому місті таки спробували витягнути мобільний - їхні роботи тут же анулювали. Та й апеляцій ніхто не подавав. «Упевнений, хто хотів би списати - списав би. Сам я «шпори» ніколи не писав і користуватися ними не вмію, так що не ризикував», - каже Михайло. Втім, більшість хлопців зізнається, що списувати просто страшно: не дай Боже попадешся - і прощавайте, тести.
