Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно видачі особи (екстрадиції)».
За ухвалення цього закону проголосували 312 народних депутатів з 400, зареєстрованих у сесійному залі, повідомляє «УНІАН».
Законом передбачено, що підставою для попереднього ув’язнення є мотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу взяття під варту або про вживання тимчасового або екстрадиційного арешту, винесеного відповідно до Кримінального і Карно-процесуального кодексів України і рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.
Особам, до яких застосований тимчасовий або екстрадиційний арешт, побачення з родичами або іншими особами надається адміністрацією місця попереднього ув’язнення на підставі письмового дозволу органу, який проводить екстрадиційну перевірку. У разі відміни або зміни запобіжного заходу, припинення або закінчення максимального терміну тимчасового або екстрадиційного арешту збитки, не відшкодовані особою, звільненою з-під варти або виданою іншій державі, можуть бути стягнуті на загальних підставах.
Начальник установи попереднього ув’язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти обвинуваченого, відносно якого на день закінчення терміну утримання під вартою, передбаченого статтею 156 Карно-процесуального кодексу України, не поступила постанова судді про продовження такого терміну. При цьому він посилає повідомлення особі або органу, у провадженні яких знаходиться справа, і відповідному прокуророві, який здійснює нагляд за розслідуванням.
Начальник установи попереднього ув’язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти в разі закінчення максимального терміну тимчасового арешту, передбаченого частиною першою статті 462 Карно-процесуального кодексу України, повідомивши про це прокурора і суд, який прийняв рішення про вживання тимчасового арешту. За п'ять днів до закінчення максимального терміну тимчасового арешту начальник установи попереднього ув’язнення зобов'язаний направити прокуророві і суду, який прийняв рішення про вживання тимчасового арешту, повідомлення про день його закінчення.
Начальник установи попереднього ув’язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти в разі закінчення максимального терміну екстрадиційного арешту, передбаченого статтею 463 Карно-процесуального кодексу України, повідомивши про це прокурора області або його заступника, а також суд, який прийняв рішення про вживання екстрадиційного арешту. За десять днів до закінчення максимального терміну екстрадиційного арешту начальник установи попереднього ув’язнення зобов'язаний направити прокуророві області або його заступникові, а також суду, який прийняв рішення про вживання екстрадиційного арешту, повідомлення про день його закінчення.
Звільнення особи з-під варти в разі припинення тимчасового або екстрадиційного арешту здійснює начальник установи попереднього ув’язнення на підставі постанови прокурора області або його заступника відповідно до статті 464 Карно-процесуального кодексу України.
