Відійшовши на якийсь час до проблеми комуністичної русифікації українського хлібного героя Колобка (див.: «
Про Коло-бога і російську спецоперацію «Колобок», «ForUm», 02.05.2011), цинічно організованої в один час з українським Голодомором (1933), я все ж таки не залишив спроб знайти етнічно російських письменників серед класиків російської літератури.
Бо незручно якось виходить: фактично російську літературу створили переважно українці (М. Гоголь, А. Чехов, А. Ахматова, П. Гребінка («Очі чорні.»), В. Маяковський), татари (Г. Державін, А. Радіщев, Д. Давидов, І. Тургенєв) і євреї (О. Пушкін, Л. Толстой, О. Блок, О. Мандельштам, Б. Пастернак) і т.д.
Росіян, фігурально виражаючись, в російській літературі практично немає. Про який же такий «руський світ» так наполегливо проголошує з амвона якийсь «товариш Гундяєв»? - Про «руський світ» внука петербурзького ребе Д.Медведєва?..
До речі, євреї вдячні мені за О.Пушкіна. Мої студенти-політологи з Університету «Україна» скинули мені на е-mail чимало посилань на передрук ізраїльськими сайтами статті «
Кінець російського міфу: О.С.Пушкін - єврей» («
ForUm», 14.02.2011). Це зрозуміло і справедливо.
Проте великодержавні «раша»-нацисти, зриваючись на крик і традиційний російський мат, з цим категорично не згодні: «Як же так, засновник сучасної російської мови і літератури, просто не може і не має бути євреєм!»
Заспокойтеся, хлопці, може. Якщо вас не переконали мої розслідування єврейського коріння О.Пушкіна, порівняйте фотографії великого «російського» поета (мал. 1) і сучасного африканського єврея-фалаша (рис.2)
А якщо і це вас не переконає, погляньте на фотографію могили О.Пушкіна (мал. 3). В обрамленні класичного овального вінка там змальована зірка ізраїльського царя Давида. А над нею - православний хрест.
І це теж, зрозуміло для хрещеного африканського єврея-фалаша, сім'я якого хотіла на пам'ятнику покійного поета відобразити його етнічне коріння й одночасно - приналежність до православної церкви московського (ординського для золота) патріархату.
Того самого моско-патріархата, який відлучив від церкви ще одного видатного єврея Л.Толстого, що пригадав на старості років про своє етнічне коріння і почав було відвідувати синагогу (див.: «Толстой - український єврей», «ForUm», 28.02.2011).
Російський автор К.Тангаличев у своїй роботі «Пекельна ноша Гоголя» (Москва, 2010) наводить дуже цікаву цитату: «…Потім православний священик Матвій вимагатиме, щоб Гоголь відрікся від Пушкіна: «Він був грішник і язичник». Гоголь мовчав, але знав, що Пушкін хоч і «язичник», у Росії від нього відректися неможливо».
Таке ось цікаве свідоцтво представника ординського для золота патріархату, що О. Пушкін був - «язичник» (читай - іудей). Як бачимо з цієї цитати, знав про це і М.Гоголь.
У паперах цього великого українця, за свідченням уже згаданого К. Тангаличева, любив «пошарити» великий «російський» поет, який подарував М. Гоголю (традиційна єврейська гра в темну) сюжет «Мертвих душ», що розвінчали «велич великоруської душі» переважно татарського населення московського улусу Золотої Орди.
Валерій Бебик
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
