Про це повідомили українські соціологи під час міжнародної конференції «Толерантність та ненависть он-лайн: глобальний виклик», що проходить сьогодні у Києві і яку було організовано українським «Інститутом прав людини, запобігання екстремізму та ксенофобії» (IHRPEX) та Міжнародною асоціацією проти інтернет-ненависті (INACH) з штаб-квартирою в Амстердамі.
З 18 квітня по 20 травня 2011 року «Київський міжнародний інститут соціології» на замовлення «Інституту прав людини та запобігання екстремізму та ксенофобії» провів соціологічне дослідження явища кібер-ненависті в українському Інтернет-просторі. Згідно отриманим результатам, близько третини (35%) всіх ненависницьких коментарів у суспільно-політичному сегменті українського Інтернету висловлюються на адресу політиків. Досить багато ненависницьких коментарів (29%) висловлюються на адресу іншого учасника Інтернет-дискусії. Близько 15% коментарів стосуються національності чи регіону проживання, стільки ж спрямовано проти людей інших політичних поглядів. В цілому, такі напрямки ненависті, як релігія, соціально-економічний статус, вік та стать не є досить поширеними в рамках прояву ненависті в Інтернет-дискусіях – зазначають соціологи.
При висловлюванні ненависницьких коментарів проти політиків найчастіше згадуються представники чинної влади загалом, а також основні опоненти останніх президентських перегонів – В. Янукович та Ю. Тимошенко. Теми ненависті щодо цих персон часто співпадають. Що стосується міри агресивності коментарів, найчастіше заклики до знищення лунали на адресу представників чинної влади загалом, дещо рідше щодо особисто В. Януковича.
Найчастіше в рамках трансляції ненависті щодо людей інших політичних поглядів згадуються націоналісти, прихильники Партії регіонів та прихильники комунізму. Ненависницькі коментарі щодо націоналістів складають майже половину всіх коментарів в даному векторі ненависті та є досить агресивними, адже часто містять заклики до знищення. Щодо прихильників Партії регіонів дещо частіше мали місце висловлювання в загальному принизливому контексті та звинувачення у недоліках, тоді як щодо прихильників комунізму набагато частіше лунали заклики до знищення.
Майже всі ненависницькі коментарі щодо людей за їхньою національною приналежністю були спрямовані проти росіян, українців та євреїв. Інші національності в проаналізованому дискурсі майже не представлені. По відношенню до ненависницьких коментарів щодо представників різних національностей можна сказати, що вони досить часто є трансляторами етнічних стереотипів. В порівнянні з іншими векторами ненависті, коментарі відносно національності дещо рідше містять агресивні прояви (заклики до знищення).
Ненависницькі коментарі щодо мешканців різних регіонів України стосувалися лише жителів сходу, заходу та півдня. Однією з особливостей цього вектору ненависті є те, що ненависть на адресу мешканців західних регіонів набагато частіше містила заклики до фізичного знищення та насильства.
Близько 1% ненависницьких коментарів стосувалися віросповідання та релігії. Найчастіше ненависницькі коментарі стосувалися УГКЦ, проти якої був спрямований 61% ненависницьких коментарів за напрямком віросповідання. Приблизно однакова кількість коментарів була адресована католиками, православним Київського та Московського патріархатів.
На основі отриманих результатів, соціологи дійшли висновку що проблема кібер-ненависті є актуальною для українського Інтернет-простору. Про це свідчить негативне ставлення до проявів кібер-ненависті з боку Інтернет-аудиторії та поширеність цього явища в Інтернет-дискусіях. Найчастіше об’єктами ненависті в мережі стають представники політикуму, люди інших політичних поглядів, а також опоненти в дискусіях (автори інших повідомлень). Найбільш агресивні прояви кібер-ненависті (заклики до знищення) частіше всього стосуються мешканців західних регіонів України, прихильників комунізму, українських націоналістів та представників чинної влади. Вектори ненависті найчастіше зводяться до протистояння між українцями та росіянами, а також між мешканцями східних та західних областей України.
